Поки українська влада щосили рекламує сприятливий інвестиційний клімат на міжнародній арені, щоб залучити бізнес у нашу державу, вітчизняні компанії самі стають інвесторами. Тільки не у нас. А в європейських, африканських та азіатських країнах. Там вони будують заводи і підприємства, створюють робочі місця і піднімають економіку. Тож чому мало хто їде в Україну, а наші біжать за кордон?
Кожен публічний виступ прем'єр-міністра Володимира Гройсмана не обходиться без фрази про «залучення інвесторів». «Що потрібно для економічного зростання? Інвестиції. Ефективна антикорупційна політика, вільний ринок, прозора приватизація, легкість ведення бізнесу. Ми повинні змінити підхід у співпраці зі світовими партнерами. Від утримання України – до підтримки розвитку та економічного росту», - сказав Гройсман. Інформує vesti-ukr.com.
Слова прем'єра секретар Національної інвестиційної ради Борис Ложкін підкріплює статистикою. Мовляв, за результатами міжнародного опитування, Україну назвали країною № 1, куди б міжнародні інвестори хотіли вкладати кошти. Але іноземці до нас не їдуть. І, в першу чергу тому, що не можуть зрозуміти, чому українські бізнесмени не вкладаються у свою країну, а буквально біжать звідси.


В Африці – 8 тисяч робочих місць
Зараз в Інтернеті бурхливо обговорюється одна з найважливіших африканських новин – це будівництво українського автомобільного заводу, який принесе величезний прибуток Тунісу. Буквально на днях там було підписано угоду з українською компанією «ЗАЗ», яка в найближчі дні приступить до будівництва заводу в місті Бізерта. Саме там будуть виробляти автомобілі і вантажівки ЗАЗ для африканських (90%) і місцевих (10%) ринків.
За даними видання africanmanager.com, загальна вартість заводу, який, як очікується, буде виробляти 100 тисяч автомобілів на рік, оцінюється в сотні мільйонів доларів. «Виконавчий директор туніської компанії «Саада» Магді Зульфікар Бен Махмуд в ході робочого засідання заявив, що «українці дуже зацікавлені у вкладі коштів у Туніс» через інвестиційний потенціал, який надала держава», – цитує слова чиновника видання.
А тим часом у країні вже будують великі плани. «Робота над цим проектом триватиме протягом 24 місяців і забезпечить майже 8 тисяч робочих місць. У результаті Туніс стане першою африканською країною, де буде створено українське виробництво та буде експортувати 90% своєї продукції на міжнародному рівні, а 10% продаватиметься на місцевому ринку за розумними цінами», – пишуть журналісти.
В Азії – таємний інвестор
Українська компанія побудує в Узбекистані завод із виробництва засобів захисту рослин. Такою новиною похвалився посол Узбекистану в Україні Алішер Абдуалієв. «Компанія вже приступила до реалізації проекту створення підприємства на території Узбекистану. Йдеться про будівництво заводу на базі існуючого підприємства Farg'onaazot», – сказав дипломат, на думку якого продукція підприємства користуватиметься попитом не тільки на території Узбекистану, а й у всій Центральній Азії. При цьому співробітник МЗС не назвав ім'я українського інвестора.
Відомий економіст Олександр Гончаров каже, що в Україні різко збільшилася кількість охочих виїхати займатися бізнесом подалі від будинку. «Провів у Польщу свого колишнього колегу, успішного підприємця. Тепер він буде будувати бізнес у Варшаві, а не в Києві. Цього року різко збільшилася кількість охочих виїхати займатися бізнесом подалі від рідної країни. І я розумію бізнесменів, сьогодні у них особливо важке і непередбачуване життя, практично нічого не вийшло з того, що їм на Майдані обіцяли. Відповіді на питання, чому не вийшло, у влади немає», - написав у Facebook Гончаров.
У Польщі українки стали відкривати салони краси
Не відстають від великих інвесторів і дрібні. Наприклад, у Польщі українки стали відкривати салони краси. І там вони користуються величезною популярністю. Жителька Дніпра Олена Рубан почала свою справу у Варшаві, салон із нарощування вій назвала Her Eyes.
Українець Євген Адінков у центрі Варшави відкрив забігайлівку, у якій продає екологічний суп-крем. Фішка страви в тому, що стаканчик з-під супу теж можна з'їсти. Тому від відвідувачів у хлопця немає відбою, в день він продає 50 – 70 стаканчиків супів по 9 – 11 злотих за порцію.
Євген не приховує, що щодня отримує пропозиції щодо розвитку свого бізнесу, такі, як покупка франшизи. Суп з їстівної чашки вражає людей у різних куточках світу, не тільки в Польщі, пише wschodnik.pl
«Хлопець планує відкрити по всій країні щонайменше сто точок, познайомитися зі споживчими ринками інших країн і дати людям смачні та здорові супи в неймовірно ароматних, їстівних чашках, прикрашених українською любов'ю», - пише wschodnik.pl.
Ще одна українська сім'я зайнялася бізнесом у Жешуві. Вони торгують шведськими стінками для будинку. «Ми вибрали Польщу в першу чергу тому, що у мене є польське коріння, і «по сусідству». В Україні ми бачили розкладання держави, повсюдну корупцію – ми не хотіли такого майбутнього для нашої дочки. Ми мріяли про стабільне і безпечне життя від хабарництва, нечесності і війни, яка триває з 2014 року», - говорить українська бізнесвумен Ірина Земляна.
Вкладаються в США
Олег Устенко, керівник Фонду Блейзера, каже, що одна з причин, з якої українські бізнесмени виводять свої інвестиції за кордон, – несприятливі умови для бізнесу.
«У наших бізнесменів є відразу кілька мотиваторів, через які вони вкладають інвестиції в інших країнах. Перший, це об'єктивний, – вони хочуть захистити бізнес від можливих ризиків. А другий – вони прекрасно розуміють неякісний бізнес-клімат у нашій країні. Адже Україна знаходиться на п'ять сходинок нижче інвестиційного рівня у всіх трьох відомих світових рейтингах. Для багатьох бізнесменів велика проблема – рішення судових суперечок, а крім того, рейдерські захоплення, адміністративні бар'єри і корупція», - пояснює Устенко.
За його словами, зокрема через ці причини іноземці не хочуть вкладатися в Україну. «Американські бізнесмени прямо або побічно запитують: «А чому самі українці не вкладаються в українську економіку і при цьому закликають іноземців вкладатися в Україні?». Про це ж говорять і європейські інвестори. Для мене показово, що, наприклад, 2007 року Україна отримала максимальну кількість іноземних інвестицій - $ 10 млрд. Тоді як минулого року ця сума склала 3,4 млрд, а в цьому році вона буде близько 3 млрд», - говорить Устенко.
Налякані "патріотами"
Глава Association of Troubleshooters Сергій Креймер впевнений, що наші бізнесмени хочуть стабільного доходу. «Нехай це буде 1 – 3% на рік, але стабільно. Вони хочуть, щоб їхні діти навчалися в Європі, заради цього їм там потрібні вид на проживання та бізнес. У США в основному засновують IT-фірми, логістичні компанії. У Німеччині, наприклад, купують готовий дрібний бізнес в € 50 – 500 тис. Заправки, автомийки, компанії з доставки їжі».
За його словами, буває, приходять і купують бізнес на трьох до € 100 тис. Заради виду на проживання. Тобто виходить три партнера – це три сім'ї, які хочуть вкластися і влаштуватися в Європі.
«Я розмовляв з людиною, яка відкриває бізнес в Нігерії. Питаю, чому? Вона пояснює, мовляв, там ринок тільки зароджується, тому прибутковість божевільна. Чому не вкладають в Україну? Тому що ніхто не знає, що буде далі. Я сам вклав в Україну $ 200 млн і кожного дня встаю з думкою, а чи не прийде сьогодні до мене з обшуком хтось, чи не нагряне податкова?», - каже Сергій Креймер
«Голландець мені каже: «Я хочу відкрити агрофірму, але де гарантія, що завтра до мене не прийдуть ваші патріоти і не спалять її?». Зараз гучна історія, коли датчан кинули з будівлею в центрі Одеси. Інвестори спостерігають за всім цим і думають: а навіщо мені все це потрібно? Крім того, зараз в Україні з'явилася ще одна дуже серйозна проблема. Українці просто масово їдуть на роботу в Європу, і у нас немає кому працювати. Іноземці скаржаться, наприклад, побудували завод у Закарпатті, і він стоїть, тому що не можуть знайти працівників, всі поїхали », - говорить Креймер.
Назвали нас "кам'яним століттям"
Олександр Гончаров, директор Інституту розвитку економіки України, пояснює, що ми, на думку іноземців, живемо у кам'яному столітті. «Заклики президента і прем'єра до іноземних інвесторів вкладати в нашу країну гроші ні до чого не призведуть. Тому що президенту в США сказали: а покажіть довіру українських інвесторів до внутрішнього ринку. А його немає. Китайці навіть говорять, що ми живемо в кам'яному столітті. У нас не працюють фондові ринки. Це смішно, але на фондовій біржі у нас зареєстровано тільки чотири емітента, а торгуються з них два – « Центренерго» і «Нафтогаз». Обсяг торгів на енергетичній біржі – 18 млрд грн, тоді як китайці нам вказують, що на одній середній біржі у них обсяг торгів - $ 1 трлн. Ми живемо на різних планетах. Бізнесменам нізвідки брати гроші на розвиток свого бізнесу – наші банки не кредитують. Ми не можемо вкладати гроші в цінні папери, тому що їх немає. Депутати не хочуть приймати відповідні законопроекти, адже там не закладено їхні інтереси. Природно, українські інвестори будуть бігти за кордон, а іноземні до нас просто не прийдуть», - каже Гончаров.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.