Хоча в Україні давно запроваджено приватизацію житла, але багато людей старшого віку, особливо в сільській місцевості, досі не оформили документів на свою хату чи квартиру.
Бо, мовляв, і так усі знають, що то моє житло, то нащо буду тратити час і гроші на оформлення паперів. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Для чого житло слід приватизувати
Жити у будинку без правовстановлювальних документів – це як ходити по тонкій кризі.
Адже без свідоцтва на житло чи запису в реєстрі власності ви не зможете продати, подарувати чи заповісти свій дім.
Без документів складніше підключити газ, оформити інші комунікації, ризикованіше передавати майно дітям. Оформлення права власності дає вам юридичну свободу і спокій – захищає від спорів і шахрайства.
А ще – без приватизації житла ви не зможете оформити документи, щоб отримати кошти, якщо житло постраждає чи буде знищене внаслідок російської агресії.
Причини зволікань
Існують кілька типових ситуацій, через які будинок не має документів. По-перше, самовільне будівництво без дозволів. По-друге, спадщина – старі хатини, якими родина користується поколіннями, але ніхто не оформив права власності. По-третє, будинки зведені до 5 серпня 1992 року – тоді правила були інші, і багато об’єктів залишилися без паперів. І ще – втрата документів, коли папери згоріли або загублені, та безхазяйні будинки, власник яких невідомий.
Кожен випадок вимагає свого підходу.
Крок 1. Перевірка документів на земельну ділянку.
Перш ніж узаконювати будинок, переконайтеся, що у вас є право на землю, на якій він стоїть. Без документів на землю узаконити будинок неможливо. Перевірте, чи є правовстановчі папери або запис у державних реєстрах, чи має ділянка кадастровий номер, чи призначена вона для житлової забудови. Якщо землі немає у власності – її треба оформити (приватизація, купівля, оформлення у порядку спадку тощо) або, у складних випадках, звертатися до суду.
Крок 2. Проведення технічної інвентаризації.
Технічна інвентаризація (паспортизація) – це обов’язковий етап. БТІ або ліцензована приватна організація зніме заміри, складе технічний паспорт і зафіксує фактичний стан будинку: площу, рік будівництва, планування. Рік зведення важливий – від нього залежить, якою процедурою ви скористаєтесь.
Крок 3. Вибір процедури узаконення.
Після наявності документів на землю і техпаспорта потрібно обрати шлях узаконення. У 2025 році діють три основні варіанти.
Якщо ваш будинок зведено до 5 серпня 1992 року, то можете скористатися спрощеним порядком. Для цього зазвичай потрібно отримати виписку з погосподарської книги в місцевій раді, подати заяву до ЦНАПу з технічним паспортом і документами на землю, сплатити невелике мито та отримати витяг з Державного реєстру речових прав. Така процедура займає від двох до чотирьох тижнів.
Для об’єктів, збудованих у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року, діє будівельна амністія. Вона дозволяє узаконити житлові будинки площею до 300 м² (і господарські – до 100 м²) без штрафів і складних дозволів. Потрібно мати технічний паспорт, подати декларацію про готовність об’єкта до експлуатації через ЦНАП і зареєструвати право власності в реєстрі.
Якщо ж будинок зведено після 9 квітня 2015 року, процедура складніша – як для новобудови. Потрібно отримати будівельний паспорт або містобудівні умови, подати декларацію про початок робіт, пройти приймальні процедури та подати декларацію про готовність до експлуатації. Після цього реєструють право власності. Цей шлях може зайняти кілька місяців і вимагати більше документів.
Коли доведеться йти до суду
Якщо неможливо оформити будинок звичайним шляхом – наприклад, немає документів на землю або власник невідомий, – доводиться звертатися до суду.
У позові потрібно описати фактичне володіння: скільки років ви проживаєте в будинку, як доглядали його, які витрати несли. Докази – технічний паспорт, виписка з погосподарської книги, квитанції за комунальні послуги, свідчення сусідів. Суд може визнати ваше право власності, але процес може тривати від кількох місяців до року.
Які документи зазвичай потрібні
Щоб узаконити своє право на житло, вам знадобляться: копія паспорта та ІПН; свідоцтво про смерть попереднього власника (якщо є); будинкова книга або довідка з сільради про фактичне проживання; відмова нотаріуса у видачі свідоцтва на спадщину (за потреби); довідка про склад родини; технічний паспорт БТІ; квитанції за комунальні послуги, фото ремонту, інші докази догляду за будинком; акт оцінки вартості об’єкта (за потреби).
Зверніть увагу: велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 р. (справа № 910/17274/17) підкреслила: для визнання права власності за набувальною давністю потрібно довести одночасно, що ви користувалися майном відкрито й добросовісно, користування було безперервним щонайменше десять років і що іншої особи, яка має право на майно, немає. Відтак суди оцінюють усю сукупність доказів.
Скільки це коштує
Вартість узаконення залежить від регіону, площі будинку, року будівництва та складності справи. Орієнтовно це коштує від 10 000 до 50 000 грн.
Якщо ви наймаєте юриста або компанію для супроводу – витрати зростуть, але це часто скорочує строки і знижує ризики помилок. Тому зверніться на початку до суду або юриста-консультанта, щоб вибрати найкоротший шлях. Збирайте всі можливі докази проживання й догляду за будинком – квитанції, свідчення сусідів, фото. Не відкладайте отримання кадастрового номера на землю – це перший і найважливіший крок. Якщо ваш будинок підпадає під будівельну амністію – не гайте часу, перевірте, чи діє вона у вашому випадку. А також перевіряйте терміни й вимоги в місцевому ЦНАПі – іноді є локальні нюанси.
Як бачимо, узаконення будинку без документів – це реальна, посильна задача. Щоправда, вона потребує часу, терпіння й зібраності. Але результат вартий зусиль: ви отримаєте правовстановлювальні документи, зможете безпечно розпоряджатися майном і захистити свої інтереси та інтереси рідних.
Ніна Грицюк
Ілюстрація: ukrgeokart
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
