Понад 10 мільйонів українців мають високий артеріальний тиск. Щороку більше ніж 100 тисяч наших громадян переносять інсульт і в понад 40 тисяч стається інфаркт. А помирають в Україні від інфаркту й інсульту вдвічі більше людей, ніж у країнах Західної Європи.
Чому так? Яких фатальних помилок ми припускаємося? І що робити, аби діагноз «гіпертонія» не став вироком? Про це знову поговоримо з лікарем-кардіологом МО ЛМТГ Володимиром Пекуном, - йдеться у газеті «Твій вибір».
– Володимире Степановичу, яка частина пацієнтів, почуваючись зле, або ніяк не лікується («Якось саме пройде»), або вдається до самолікування?
– Щонайменше половина пацієнтів або ігнорує симптоми, сподіваючись на «саме пройде», або лікується за порадами сусідів, знайомих чи інтернету. Такі експерименти зі своїм здоров′ям та зволікання з візитом до лікаря дуже небезпечні і можуть призвести до інвалідності чи навіть смерті.
– Яких помилок найчастіше припускаються пацієнти?
– Приймають ліки, лише «коли тисне в серці», а не щодня, як призначено кардіологом; самостійно змінюють дозування або скасовують препарати; приймають медикаменти, які рекомендують сусіди (хоча в тих може бути зовсім інший діагноз). Але гіпертонія – це не те захворювання, коли випив «чарівну таблетку» чи «давню настоянку» і все минуло.
– До яких наслідків призводить таке самолікування?
– Пацієнти потрапляли до лікарні з гіпертонічними кризами, що вимагали реанімаційних заходів; інсультами – як ішемічними, так і геморагічними, що призводили до часткового або повного паралічу, втрати мови, траплялося, що молоді люди потім роками реабілітувалися; інфарктами міокарда, що залишають серце з рубцями і знижують його функцію; нирковою недостатністю, що вимагає постійного діалізу; втратою зору через ураження судин очей. Були випадки, коли люди помирали вдома, бо сподівалися, що «саме мине».
– Гіпертоніки, які ходять на роботу, не звертаються до лікаря, бо, мовляв, нема часу. Пенсіонери не йдуть, бо грошей не мають. Але чи справді на огляд у кардіолога так складно й дорого потрапити?
– Це лише відмовки. Бо не треба ні грошей, ні багато часу, щоб звернутися до свого сімейного лікаря, який надасть первинну консультацію, проведе обстеження, виміряє тиск і за потреби випише направлення до кардіолога. Ці послуги повністю безоплатні. А за наявності направлення від сімейного лікаря консультація кардіолога в поліклініці також буде безоплатною. В Україні вже багато років діє програма «Доступні ліки», яка допомагає гіпертонікам у придбанні препаратів для нормалізації тиску.
– А діагностику, аналізи теж оплачує Національна служба здоров′я України?
– Більшість – так: за направленням сімейного лікаря або кардіолога. Сюди входять вимірювання артеріального тиску (багаторазово в різний час); загальний та біохімічний аналізи крові (для оцінки функції нирок, рівня холестерину, глюкози); загальний аналіз сечі (для оцінки функції нирок); електрокардіограма (ЕКГ) – для оцінки роботи серця, виявлення його перевантаження або ішемічних змін; УЗД серця (ехокардіографія) – для детальної оцінки структури та функції серця, товщини стінок, розміру камер; УЗД нирок – для виключення ниркових причин гіпертонії; огляд очного дна (офтальмоскопія) – для оцінки стану судин очного дна, які відображають стан судин всього організму. У деяких випадках можуть знадобитися добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) або інші специфічні дослідження, які також входять до пакета послуг НСЗУ за показаннями. Тому не варто боятися витрат, важливо вчасно звернутися за допомогою.
– Що включає лікування гіпертонії?
– Це завжди комплексний підхід, який залежить від стадії захворювання, наявності ускладнень та супутніх патологій. На початкових стадіях (прегіпертензія, перша стадія) на перший план виходять НЕмедикаментозні методи. Це зміна способу життя: нормалізація ваги, дієта з низьким вмістом солі, відмова від куріння та алкоголю, помірні фізичні навантаження, управління стресом. Часто цього буває достатньо, щоб утримати тиск у нормі. На другій і третій стадіях (стабільна гіпертонія, гіпертонічна хвороба) до зміни способу життя обов?язково додається медикаментозна терапія. Кардіолог підбирає індивідуальну схему лікування, яка може включати один або декілька препаратів з різних груп. Це допоможе не просто знизити тиск, а й захистити органи-мішені (серце, нирки, мозок, очі) від ушкоджень. Важливо розуміти, що це лікування – на постійній основі. Самостійно його припиняти чи змінювати дозування категорично заборонено.
– Як часто наші люди, як тільки тиск нормалізувався, припиняють пити ліки?
– О, це біль усіх кардіологів! Аргументи завжди одні й ті самі: «Мені вже добре, нащо буду пити хімію?», «Це дорого», «Не хочу гробити печінку». Але потрібно розуміти: людині стало краще не від того, що вона одужала, а від того, що ліки щодня понижують її тиск. Як тільки ви припиняєте їх приймати, тиск знову повертається до високих показників.
Щодо страхів про вплив на інші органи, то сучасні препарати для зниження тиску розроблені так, щоб мати мінімум побічних ефектів і захищати серце, мозок, судини, нирки від ушкодження високим тиском. Користь від їхнього прийому в багато разів переважає можливі ризики.
– Окрім прийому ліків, хворим треба змінити свій спосіб життя. Що для гіпертоніка має стати найбільшим ворогом?
– Сіль: вона затримує рідину в організмі, що підвищує об′єм крові та тиск. Тому з′їдати за день можна не більше від чайної ложки (без верху), і це враховуючи ту, що є в готових продуктах.
Куріння – нікотин різко звужує судини, пошкоджує їхні стінки і сприяє розвитку атеросклерозу, це прямий шлях до інфаркту та інсульту.
Зловживання алкоголем – навіть невеликі дози можуть підвищувати тиск, а великі – призводять до небезпечних кризів.
Малорухливий спосіб життя – відсутність фізичної активності сприяє набору ваги і погіршує стан судин.
Хронічний стрес та недосипання – вони постійно тримають організм у стані напруги, провокуючи стрибки тиску.
Неконтрольоване споживання жирної та смаженої їжі, що сприяє атеросклерозу.
– Якщо гіпертонік відмовиться від жирного та смаженого, алкоголю й тютюну, якщо кожного дня даватиме організму помірні фізичні навантаження, на скільки збільшиться його шанс на життя без загроз для серця та судин?
– Значно збільшиться. Я би сказав – в рази! Це не просто слова, це доведено численними науковими дослідженнями.
Якщо гіпертонік радикально змінить свій спосіб життя, відмовиться від шкідливих звичок, нормалізує вагу і регулярно займатиметься помірною фізичною активністю, то він може значно знизити дозування ліків або, на початкових стадіях, навіть обійтися без них. Ризик інфаркту та інсульту знижується на 30 – 50 і навіть більше відсотків.
Якщо дотримуватися рекомендацій і дійсно змінити спосіб життя, то в гіпертоніка значно покращиться якість цього життя. З′явиться більше енергії, стануть ліпшими самопочуття та сон. Збільшиться тривалість життя – на роки, а то й десятиліття, причому життя буде повноцінним, без інвалідності від ускладнень.
Здоровий спосіб життя – це справді найпотужніший інструмент у боротьбі з гіпертонією, який допоможе жити повноцінно.
– І насамкінець напрошується висновок: яким би хорошим не був лікар, наскільки б ефективні ліки він не призначив, але не менш важливо те, скільки зусиль докладе сам пацієнт, аби берегти своє здоров′я і продовжити собі життя.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
