На тому світі: куди душі потрапляють після смерті

Якщо ми припускаємо, що життя після смерті існує (а про це ми можемо говорити, спираючись на звіти очевидців, які пережили клінічну смерть), то що це за місце, де душі живуть? Як виглядає і відчувається цей посмертний або загробний світ?

Ось про що говорять ті, хто повернувся «з того світу».

Там немає сильних почуттів і емоцій. Навколо відчуття спокою і розуміння того, що відбувається. Все здається логічним і розумним, а мирські переживання викликають лише співчуття до себе, яким ти був під час життя і до тих, хто ще знаходиться там.
Там є яскраве світло, і воно заливає все навколо, кольорова гама виглядає як на пересвіченій фотографії. Його джерело не зовсім зрозуміле - хтось говорить про те, що воно просто всюди, а хтось про сяючі фігури, які, можливо, його і випромінюють.
У цьому світі діють свої закони переміщення - досить уявити місце, де хочеться бути, і ти там опинишся. Так багато душ по одному своєму бажанню опинялися в квартирах близьких людей, хоча відстань між їх місцем смерті і потрібною локацією становила тисячі кілометрів.
Там немає часу або він не відчувається. Оскільки змін з фізичним тілом немає, не зрозуміло, скільки пройшло часу - година, хвилина, дні? Крім того, є відомості від очевидців, що повернулися, про те, що вони бачили майбутнє і події минулого. Швидше за все, час у цьому світі тече за своїми законами.
Звідти можна спостерігати за світом живих і навіть намагатися контактувати - але це відбувається з великими труднощами. Якщо в потойбічному світі закричати, можливо, людина в світі живих щось і відчує, деяке занепокоєння, почне озиратися, але на цьому все. Іноді вдається передати відчуття своєї присутності і емоційний стан - тоді ті, хто залишився серед живих відчувають гармонію, спокій.
У цьому світі є багато істот - інших душ, сяючих фігур (можливо, Ангелів), хтось говорить і про страшні сутності. З ними можна вступати в діалог, але це схоже скоріше на обмін думками і образами, ніж на людську розмову.