Що робити, якщо «припече» під час прогулянки містом, а поруч немає туалету? Бігти під найближчий кущик, проситись у кафе чи ресторан або намагатись пробратися непоміченим до інших закладів? Жорсткий локдаун показав, що справити природні потреби у населених пунктах Волині та Рівненщини не так легко, як здавалося. Коли туалети у закладах стали недоступними, це питання постало ще жорсткіше. З’ясувалося, що справляти нужду не тільки некомфортно, але й час від часу не безпечно для власного здоров'я.
Про це йдеться у газеті "Твій вибір".
До прикладу, у Луцьку на 200 тисяч з лишком мешканців, як повідомили в департаменті ЖКГ Луцької міської ради, є шість комунальних вбиралень та встановлено 11 мобільних кабін біотуалетів.
Із шести вбиралень, що перебувають у комунальній власності міста, дві не працюють, дві розташовані на цвинтарях, одна – біля Дому панахиди, а одна – у вкрай незадовільному стані. Мова йде про туалет на території Центрального пляжу – цегляну споруду на дві кабіни. Ця вбиральня – єдина для всіх, хто відпочиває на березі Стиру. Ні води, ні дверей на кабінках – лише дірки в підлозі.
Вбиральня на кладовищі на вулиці Рівненській безкоштовна. Сервіс тут не на найвищому рівні – немає навіть паперу, не кажучи вже про щось більше. Та і запах теж не найприємніший.
Дещо солідніше виглядає зовні вбиральня на кладовищі у селі Гаразджа. Вона також безкоштовна. Туалет ділиться на чоловічу та жіночу частини. В обох відділеннях є по дві кабінки. Тут, як і у попередньому туалеті, немає ані туалетного паперу, ані умивальника.
Все, однак, пізнається в порівнянні. У Центральному парку Луцька, біля майданчика з атракціонами, стоїть і руйнується інший туалет – велика цегляна споруда, поділена на чоловічу і жіночу зони. Будівля в аварійному стані, і запах такий, що виїдає очі.
Одразу за колишнім кафе «Сніжинка», при вході в парк, розташований «стаціонарний» туалет. Висять графік роботи і замок на дверях. Судячи з павутини, висить давно. Поруч стоять дві кабінки біотуалету. Відчинені. Всередині чистіше, ніж можна очікувати, та ні паперу, ні води тут немає.
Не популярні серед лучан і біотуалети на Театральній площі. Їх тут шість. Поруч із ними – закидані непотребом і забуті підземні міські вбиральні.
Проблему із відсутністю міських туалетів гостро відчувають на собі мешканці сіл, які приїздять у Луцьк по справах чи на базар. На ринках міста є вбиральні, однак вони платні.
В одному зі своїх останніх інтерв’ю міський голова Луцька Ігор Поліщук повідомив, що вже завершився тендер, передбачено в бюджеті гроші на облаштування нормальної вбиральні у Центральному парку. Як він зазначив, до початку літнього сезону її облаштують. Вона буде доступною для людей з інвалідністю, з пеленальними кімнатами для мам, з усіма вигодами. А щодо центральної частини міста, то є підприємці, які бажають зробити реконструкцію цих громадських вбиралень з будівництвом кафе, але вони чекають затвердження історико-архітектурного опорного плану, щоб почати роботи.
У Нововолинську громадська вбиральня є у міському парку. Місцеві радять, що у туалет можна сходити у Палаці культури та міській раді. Хоча туди не завжди пускають.
У Володимирі-Волинському наразі функціонують лише декілька громадських вбиралень, а решта – приватизовані або ж закинуті. Зокрема, туалети працюють на автостанції, на вокзалі, у Слов’янському парку, на госпрозрахунковому ринку та ринку УСВ. За необхідності, без перешкод можна скористатися туалетом у приміщенні поліклініки. В управлінні ЖКГ Володимир-Волинського міськвиконкому розводять руками і кажуть, що це питання давно не в їхній компетенції, бо в місті немає жодного громадського туалету, який би був у комунальній власності. Все приватизовано, тож вони навіть не мають даних, скільки у місті вбиралень.
У Рожищі можна сходити у безкоштовну вбиральню біля районного будинку «Просвіта», хоча вона у досить занедбаному стані, біля міського кладовища, на ринку, щоправда, вона платна.
У Ковелі жителі та гості міста скаржаться на відсутність вбиралень у центральній частині міста. Найбільш актуального значення ця проблема набуває під час масових гулянь загальноміських та державних свят. Тоді Парк культури і відпочинку імені Лесі Українки, де й розташовується епіцентр свята, одночасно стає місцем для масового поїдання наїдків та споживання напоїв, а закутки парку замінюють відпочивальникам громадську вбиральню. Однак у місті залізничників безкоштовні громадські вбиральні таки є, щоправда, вони дещо подалі від центру міста. Одна з них працює в торговельному павільйоні на вулиці Степана Бандери, 5а, що навпроти РАЦСу. Однак знайти її непросто, адже жодного вказівника поряд немає. Власник торговельного приміщення особистим коштом звів цілий санвузол. Підвів туди воду, яка, перш ніж потрапити вам на руки, проходить процес фільтрації, поклав мило, встановив сушку для рук і, звичайно, туалетні кабінки.
Є у Ковелі і комунальний туалет, який розташований у Парку імені Тараса Шевченка. Туди вхід безкоштовний, є секції жіноча, чоловіча і навіть для осіб із інвалідністю, працюють рукомийники. Його нещодавно відремонтували, тож тут доволі комфортно.
Зазначені вище громадські вбиральні працюють щоденно, але лише до вечірньої пори.
У Рівному, в торговельному центрі «Злата Плаза», що у самому «серці» міста, є два туалети – на 0 та 2 поверхах. На нульовому поверсі туалет розташований біля відділу зоотоварів, а на другому поверсі – за відділом білизни, навпроти магазину взуття «Centro» (тут туалети безкоштовні).
Сходити у вбиральню в кінопалаці «Україна» – це теж варіант. Але врахуйте, що, якщо у вас є квиточок на фільм, то туалет безкоштовний, в іншому ж випадку – готуйте гривні.
У центрі Рівного туалет можна знайти і у «переході», або, по-правильному, – у торговельному центрі «Центральний». Туалет тут платний. Але це майже центр міста, не далеко біля ринку, і тому часто-густо люди йдуть саме сюди.
Галина Баран
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
