Поради

Остання надія

Остання надія

Оксана дивилась, як її чоловік поспішно збирає речі, душа розривалася від образи, а в горлі стояв клубок, який не давав вимовити й слова. Жінка з усіх сил трималася і намагалася стримати сльози, та коли її коханий поклав у сумку подарований ним золотий ланцюжок і підвіску у вигляді серця, сльози покотилися з очей.

— Це ж подарунок на нашу річницю. Не забирай, — просила Оксана.

Проте Віктор нічого не хотів слухати. Він швидко зібрав усе необхідне і гримнув дверима.

Оксана не могла себе опанувати. Вона не здатна була повірити, що після двадцяти років подружнього життя чоловік покинув її заради молодої коханки. У голові прокручувала лише одне: «Вона молода і красива. Я її кохаю.» Ці слова не виходили з думок і не давали Оксані спокою. Проте плакати вже не хотілося. Жінка дістала сімейний фотоальбом і поринула у спогади.

З Віктором почали зустрічатися на першому курсі університету. Обоє навчалися на факультеті журналістики. Віктор не відходив від неї ні на мить, красиво говорив і дивував приємними подарунками. Тоді, здавалося, на всьому світі не було щасливішої жінки, ніж Оксана.

П’ять років минули швидко. Закохані отримали дипломи, влаштувалися на роботу у місцевій газеті, а згодом одружилися. Через деякий час у пари народилася донька.

Роки минали. Маленька Іринка виросла, закінчила школу й поїхала навчатись в інше місто. Здавалося, що все добре, все, як у людей. Але особисте життя в Оксани та Віктора не складалося.

Чоловік почав віддалятися від дружини, частенько шукаючи втіхи у гучних компаніях. Оксана ж спочатку намагалась зрозуміти чоловіка, пояснювала все важкою роботою. Проте потім дізналась про справжню причину розладу у сім’ї. Нею стала їхня молоденька колега. Жінка не захотіла миритися зі зрадою Віктора і поставила його перед вибором. Віктор, незважаючи на все хороше, що пережив з Оксаною, вибрав Надію.

Як усе забути і почати нове життя, Оксана не знала. Проте у важкі моменти вона думала про свою доньку, яка завжди була для жінки втіхою та розрадою.

…Минуло кілька років. Оксана так і не вийшла заміж. Видала заміж доньку, виховувала внука. Про Віктора намагалася не згадувати. Після розлучення він і молода дружина звільнилися і переїхали в інше місто. Згодом почула від співробітників, що у них народився син.

Та одного дня Віктор сам нагадав про себе, зателефонувавши Оксані на роботу. Коли почула такий рідний голос, затремтіли руки. Проте відразу заспокоїлась і запитала, що сталось. Чоловік плакав і благав про допомогу. Сказав, що потрапив в аварію, через яку Надя загинула. 

— Дякувати Богу, Сашко залишився живим.

— Скільки йому? — спитала Оксана.

— Вісім місяців.

— Знаю, — продовжував Віктор, — що не маю права просити тебе, але ми ж не чужі…

— Чого ти хочеш? — спитала.

— Допоможи мені виростити дитину. Сам я не впораюся.

Оксана раптом згадала, як він забирав у неї колись останню надію, та їй віднімати в нього останнє не хотілося. Згодом жінка забрала Віктора з маленьким сином до себе. Це ж треба! Іноді зовсім не знаєш, яке життєве випробування підкине тобі доля.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

В тему

Останні матеріали