Активність дитини є ознакою її правильного розвитку. Те, що дитина жвава і допитлива, свідчить, що вона здорова і не має ні фізичних, ні психологічних проблем. Проте іноді можна помітити, що дитина занадто неспокійна, не може всидіти на місці жодної хвилини, постійно та безцільно рухається навіть в тому випадку, якщо знає, що цього робити не можна. Гіперактивна дитина має проблеми з концентрацією уваги, імпульсивна та надмірно активна. Така поведінка може бути ознакою синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ).
Що таке синдром дефіциту уваги та гіперактивності?
СДУГ – це багатоплановий розлад функціонування мозку, зумовлений хімічним та електричним дисбалансом його активності. Цей синдром передбачає комплексні порушення у поведінці, які заважають дитині набувати, зберігати, застосовувати спеціальні навички чи інформацію. СДУГ найчастіше проявляється у віці чотирьох років. У цьому віці дитина відвідує дитячі дошкільні заклади і гіперактивність відрізняє її від одноліток. Звернення до лікаря реєструються частіше у віці 8 – 10 років, бо заняття у школі, домашні обов’язки вимагають сконцентрованості та самостійності. Деякі гіперактивні діти переростають цей синдром або пристосовуються до нього у дорослому віці, однак інші продовжують відчувати труднощі усе життя.
Ознаки синдрому дефіциту уваги та гіперактивності
Щоб відрізнити активність та поведінку здорової дитини від поведінки дитини з гіперактивністю лікарі вирізняють такі ознаки у поведінці:
- Помилки у домашніх завданнях через нездатність сконцентруватися на одній справі.
- Труднощі зі зберіганням уваги в іграх та навчанні.
- Відстороненість дитини при звертанні до неї, вона ніби не чує, що їй кажуть.
- Всі розпочаті завдання не доводяться до кінця, дитина швидко відволікається.
- Відсутня самоорганізація, безлад в справах та речах.
- Уникнення завдань, що вимагають довготривалої розумової концентрації (аналіз довгих текстів, виконання монотонних обчислень та дій).
- Постійна втрата речей, у тому числі важливих (канцелярське приладдя, ключі, телефон, елементи одягу).
- Відволікання, задуманість, абстрактні думки.
- Забудькуватість в повсякденних ситуаціях.
- Неспокійні, безцільні рухи у будь-який час.
- Нездатність залишатися на одному місці, наприклад за партою.
- Прояв безцільної рухової активності: біг, лазіння по меблях, деревах, коли це не дозволено.
- Нездатність тихо грати або спокійно проводити час.
- Перебування у постійному русі.
- Балакучість.
- Переривання розмов, нездатність чекати в чергах.
Гіперактивність у дитини може проявлятися не у русі, а тільки у відстороненості, незмозі сконцентруватися.
Причини синдрому гіперактивності
Гіперактивність у дітей може мати різні причини: генетичні, біохімічні, сенсомоторні, фізіологічні та поведінкові. Також факторами ризику є маса тіла при народженні менше від 1500 г, травма голови, дефіцит заліза, обструктивне апное сну і вплив свинцю, а також пренатальний вплив алкоголю, тютюну та кокаїну.
Класифікація синдрому дефіциту уваги та гіперактивності
У стандартній класифікації виділяються 3 основні і 2 додаткові типи розладів:
- гіперактивний розлад з дефіцитом уваги: переважання дефіциту уваги;
- гіперактивний розлад з дефіцитом уваги: переважня гіперактивності й імпульсивності;
- змішаний тип;
- інший уточнений розлад;
- неуточнений розлад.
Залежно від типу розладу гіперактивність дитини проявляється різними ознаками.
Гіперактивна дитина: лікування
Задля покращення життя гіперактивної дитини батьки повинні вчасно виявити ознаки СДУГ та звернутися до лікаря. Багато спеціалістів задаються питанням: чи виліковна гіперактивність? Наразі вважається, що виліковна.
Є багато методів лікування та коригування синдрому гіперактивності. Іноді вони відрізняються, залежно від країни. Найкращим підходом вважається комплексний. Його ефективність доведена багатьма спеціалістами з усього світу. В цьому випадку підходи корекції підбираються строго індивідуально для кращого ефекту. Сюди відносяться методи психотерапії, нейропсихічної і педагогічної корекцій, модифікація поведінки. Іноді необхідна також терапія з використанням специфічних медикаментів, проте вона використовується у крайніх випадках, при доведенні неефективності немедикаментозного лікування.
Практичні поради батькам гіперактивної дитини
Незважаючи на те, що гіперактивність дітей є медичною проблемою, батьки повинні зробити величезний внесок у лікування. Ось декілька порад, що робити батькам, якщо в їхній сім’ї є гіперактивна дитина:
- Пройти комплексний медичний огляд, що визначить наявність та причину СДУГ, та пройти консультацію лікаря, що призначить методи лікування та корекції.
- Дізнатися якомога більше корисної та достовірної інформації про цей синдром, яка допоможе зрозуміти стан дитини та правильно реагувати на нього.
- Розглянути всі можливі методи лікування та коригування гіперактивного розладу з дефіцитом уваги та підібрати той, що підходить в конкретному випадку.
- Забезпечити здоровий, багатий білками раціон харчування для дитини.
- Збільшити час на фізичну активність, записати дитину у спортивну секцію, щоб надлишкова енергія витрачалась.
- Встановити структурований режим, що допоможе коригувати поведінку.
- Ввести систему винагород за виконання діяльності, що важко дається дітям з синдромом гіперактивності.
- Давати чіткі, зрозумілі, короткі вказівки щодо виконання роботи, завдань, що допоможе людині з СДУГ сконцентруватися.
Гіперактивна дитина у школі може мати безліч проблем з вчителями, тому необхідно повідомити працівників школи щодо особливого стану дитини.
Ігри для гіперактивних дітей
Окрім знань про те, як виховувати гіперактивну дитину, батькам та вихователям важливо знати, які ігри коригують поведінку та розвивають її. Гіперактивна дитина 3 – 4 років може взяти участь у таких іграх, як «Лови – не лови», «Тільки про одне», «Кажи після сигналу». Вони розвивають увагу, здатність узагальнювати, підвищувати швидкість обробки інформації. Для гіперактивної дитини 5 років можна обрати ігри «Усе навпаки», «Останній штрих», «Чужими очима». Такі ігри, як «Вчитель», «Коректор», «Чарівне число» допоможуть у розвитку дітей шкільного віку. Ці та багато інших ігор можна знайти на різних інтернет-ресурсах та підібрати найкращі. Важливо обирати різні ігри, для коригування усіх особливостей поведінки, враховуючи вік дитини.
Гіперактивні діти – поради Комаровського
Такі спеціалісти, як Комаровський, звертають увагу на необхідність своєчасного виявлення СДУГ та його правильного лікування. Через те, що у дорослому віці люди з синдромом гіперактивності мають багато проблем із соціалізацією та виконанням роботи. Вони схильні до вживання наркотиків та алкоголю. Через погану пам’ять, концентрацію та дисципліну таким людям важко знайти роботу та втриматися на посаді. Нижче представлено відео з поясненням та порадами лікаря Комаровського.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
