Складна економічна ситуація у країні, безробіття та безгрошів’я не одних батьків змусили роз’їхатися по світу, а виховання дітей лягло на плечі бабусь та дідусів.
Добре, коли вони ще здорові та відносно молоді й можуть дати раду. А є випадки, коли турбота про стареньких лягає на плечі дітлахів. Чи можна назвати таке дитинство щасливим?
Позивні моменти
Дуже часто, навіть коли батьки поряд, у них не вистачає часу на дітей. А тому добре, коли можна заручитися підтримкою старшого покоління. Дідусь чи бабуся приголубить, розкаже казку. У свій час будучи далеко не ідеальними батьками, тепер вони іноді хочуть ніби реабілітуватися в очах своїх дітей.
До того ж залишити на рідних дитину спокійніше, аніж на чужу людину.
Чужі далекі батьки
Коли дитина довго й часто не бачить матері чи батька, а то й обох, головних осіб у її житті замінюють бабусі чи дідусі. І це стосується не лишень малюків, яким украй потрібна мамині ласка й любов, а й підлітків, які відчувають себе непотрібними найближчим людям – батькам. І в жодному випадку гроші та подарунки не замінять батьківського виховання, авторитетного слова чи доброї поради. Діти, які не бачили батьків по кілька років, відвикають від них, адже їх у житті дитини немає. Усі свої тривоги, радості, печалі, перші перемоги, тобто найбільш емоційні моменти, вони розділяють із друзями або з бабусями чи дідусями. Місця для «далеких» і вже чужих для них батьків із кожним роком у серці все менше.
Чи все так просто
Звісно, бабусі більше налаштовані на те, щоб сприяти хорошому настрою дитини, аби була нагодована та добре вдягнена. Але, на жаль, займаючись щоденним піклуванням, старші люди часто не звертають увагу на розвиток дитини. Іноді все роблять за неї, не беручи до уваги той факт, що певні труднощі сприяють розвиткові. Сучасні діти схоплюють усе миттєво, відразу бачать, хто може поступитись. Звідси й береться певною мірою маніпулятивна поведінка дітей.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
