Коли Борислав Брондуков прийшов вступати до театрального інституту в Києві, йому сказали: з таким лицем – хіба в прораби. Але Борислав став не просто улюбленцем глядачів, а й першим (!) лауреатом Державної премії імені Олександра Довженка та народним артистом України.
Як йому це вдалося?.. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Працював на будівництві та заводі


Цими днями Борислав Брондуков міг би святкувати своє 87-річчя. Адже на світ з’явився не так і давно – в березні 1938 року. І при народженні його, до речі, назвали Болеслав. Вочевидь, далося взнаки польське походження родини.
Після школи хлопець із села Дубова на Київщині поїхав до Києва, вивчився в технікумі і працював виконробом на будівництві. А коли влаштувався на завод «Арсенал», став відвідувати драмгурток, грати в народному театрі й вирішив вивчитися на актора.
Щоправда, під час вступу до театрального інституту ім. Карпенка-Карого приймальна комісія глянула на хлопця – і сказала: «З таким обличчям вам не в актори, а в прораби». Однак доля розпорядилася по-іншому. Бо, коли Борислава хотіли відфутболити, його побачив ректор інституту і сказав: «Я бачив, як він грає в народному театрі. Беріть у нього документи!»
Завдяки цьому та, звичайно ж, своєму таланту Борислав Брондуков у 24 роки вперше зіграв у кіно. Причому відразу – у фільмі легендарного Параджанова «Квітка на камені». А ще через чотири роки за роль злодія у «Кам’яному хресті» (1968) отримав нагороду на Всесоюзному кінофестивалі.
Коли Брондуков поїхав до ленінграда на вручення цієї нагороди, журналісти запитали українського актора про творчі плани. Він зробив серйозне лице й заявив: «Я мрію зіграти роль Владіміра Ілліча Лєніна!» і додав: «У Театрі сатири…» За таке Брондукову могли й по шапці надавати. Навіть журналісти полякалися. Бо не знали, чи, часом, нема серед них стукачів. Але все минулося…
«Нехай грають красунчики, а я…»
Як ми пам’ятаємо зі старих кінофільмів, Брондуков грав епізодичні ролі. Та завдяки таланту і харизмі був справжньою зіркою. Чи то роль невдахи-нареченого у стрічці «Гараж», чи хитрого капітана Колбасьєва у «Ми із джазу», чи інспектора Лестрейда у «Пригодах Шерлока Холмса» – він завжди був неперевершеним. Хоча особисто мені запам’ятався за роллю у фільмі «Афоня».
Про цю роль, до речі, режисер «Афоні» Георгій Данелія розповів цікавий факт: «Найбільша кількість оплесків на зустрічах в кінотеатрах зривав алкоголік, мерзотник і закінчений негідник Федул, якого в нашому фільмі чудово зіграв Борислав Брондуков. В костюмі і гримі Боря був настільки органічним, що, коли під час зйомок в ресторані він вийшов на вулицю покурити, швейцар не хотів пускати його назад».
Загалом же Борислав Миколайович знявся у понад 110 фільмах. Причому 40 його ролей озвучували інші актори – через специфічну манеру мовлення Брондукова. Завдяки вмінню викликати усмішку у глядача актора називали «український Чарлі Чаплін». А сам він казав: «Нехай грають красунчики, а я буду своїм для людей».
Любив сім’ю і був набожним
Однак доля випала актору непроста. Спочатку він купався у славі й достатку. Сімейне щастя знайшов із другою дружиною – Катериною.
Познайомилися вони, до речі, завдяки акторові Іванові Миколайчуку. Це сталося у 1968 році. Того дня Іван і Борислав прилетіли в аеропорт, зустріти їх вийшла Іванова знайома. Вона привела із собою подругу Катерину. Брондуков зразу почав залицятися до Катерини. На квартирі у Миколайчука зварив картоплю, сосиски, зробив салат і такою увагою викликав симпатію дівчини. Через рік 19-річна Катерина пішла з Бориславом під вінець. А згодом народила йому двох синів – Костянтина й Богдана.
Брондуков дуже любив сім’ю, гарно готував, прав, лагодив взуття, шив собі й хлопцям штани та шкіряні сумки. Він любив рибалити. Любив ходити на ринок. Бувало, підійде до свинячої голови й запитує у продавця: «Скільки коштує таке лице?»
А ще – був набожним, ходив у костел, звідки повертався у радісному, навіть піднесеному настрої.
Три інсульти і повне безгрошів’я
Усе було чудово, поки було здоров’я. Але в 46 років у Брондукова стався інсульт. Як потім розповідала дружина Катерина, вони разом знімалися у фільмі. У героя фільму, за сценарієм, загинула вся сім’я. Борислав так зіграв цей епізод, що дружина злякалася, аби не помер. А через декілька тижнів в актора стався інсульт.
Після чотирьох місяців у лікарні артист повернувся на знімальний майданчик. Працював іще дев’ять років. Але 1993-го, коли стався другий інсульт, Борислав уже не зміг працювати. Дружина навчилася шити на машинці, готувала сценічні костюми для артистів і тим заробляла на сім’ю.
«У ті часи багато чоловіків зламалося, тому що раніше були годувальниками, а потім стали немічними і нікому не потрібними, – згадувала потім Катерина Петрівна. – Пам’ятаю, прийшов молодший син додому, а Боря плаче: «Богданчику, нам нема що їсти». Мій чоловік ходив на ринок, де знайомий м’ясник давав йому цілу сумку кісток нібито для собаки. А ми з цих кісток варили суп собі. Коли не було чого їсти, Боря на весь день ішов гуляти по Києву. Я хвилювалася, казала: «Ти ж голодний». А він: «Нічого, мені хто пиріжок дасть, хто булочку». Люди впізнавали його і пригощали».
А третій інсульт прикував до ліжка 59-річного Борислава Миколайовича. В 60-т у нього почалися напади епілепсії. З тих пір він не міг говорити і майже не рухався. Тільки плакав…
Коли Бориславу Миколайовичу зробили складну операцію на головному мозку, він жив на таблетках і крапельницях. Дружина годувала його з ложечки, витирала сльози, рятувала від пролежнів. І ніжно називала «Бронечка».
«Ми були зовсім самі. Чиновники нами не цікавилися. Лікарі не приходили, бо ми жили під Києвом, у селі Биківні, – зізнавалася дружина Катерина потім. – Навіть бандити, які заходили до нас, залишали гроші».
Борислав Брондуков пішов із життя 10 березня 2004-го. Йому було всього 66-ть, із яких шість років він був прикутим до ліжка. Відспівували народного артиста в римо-католицькому храмі св. Олександра. Поховали на Байковому кладовищі в Києві. І нині на його могилі просто хрест і просто напис «Борислав Брондуков. 1938 – 2004».
Ніна Грицюк
Фото з відкритих джерел
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.