Люди

Хто ці люди, зображені на українських гривнях?

Хто ці люди, зображені на українських гривнях?

Кожен із нас тримав у руках гривні. Та далеко не кожен знає, хто й чому зображений на українських банкнотах? Тому діставайте гроші. І сьогодні разом будемо досліджувати…

Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

«…був сином мужика і став володарем у царстві духа»

Усім відомо, що на 100-гривневій купюрі зображено Тараса Шевченка. Поруч із портретом –  цитата з його однойменного твору: «Свою Україну любіть. Любіть її… во врем’я люте, В остатню, тяжкую мінуту За неї Господа моліть».

Та Шевченко важливий для України не тільки тим, що писав вірші, якими наче заглядав у події сьогодення.

Він був і талановитим художником. А ще – політичним і громадським діячем.

У часи, коли росіяни вважали Україну провінцією російської імперії та зневажливо називали нас малоросами, Тарас Шевченко став творцем ідентичності української нації. Його творчість сприяла розвитку української мови (яку ще донедавна кацапи називали «малорусскім  нарєчієм»), формуванню нової української літератури..

Кожну націю сприймають у світі за людьми, які цю націю представляють. Так-от Шевченко поповнив нашу культурну спадщину 237 віршами та поемами, 11 прозовими та 2 драматичними творами. Він написав 835 картин і малюнків. І все це – за 47 років життя, із яких 24 перебував у кріпацтві, 11-ть – на військовій службі, в засланні чи під слідством і лише 12-ть – вільною людиною.

Завдяки Шевченку українці зрозуміли, що вони є окремою нацією – зі своїми історією, культурою, із правом жити вільно та гідно. Ось як свого часу написав про Тараса Григоровича Іван Франко: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим».

Ось чому українці встановили 1256 пам’ятників Шевченку у себе в країні та ще 128 – у 35 країнах світу.

На іншому боці 100-гривневої купюри зображено червоний корпус Київського національного університету. Він є найстарішим з усіх корпусів цього закладу, а сам університет носить ім’я Тараса Шевченка.

Усьому світу показала розум і талант українок

На 200-гривневій банкноті зображена Леся Українка та уривок із її однойменного твору: «За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях».

Так само, як і Тарас Шевченко, Лариса Косач (таким було справжнє ім’я письменниці) відстоювала право українців бути окремою самодостатньою нацією, а не «безграмотними хохлами». Щоб зібрати багатющу фольклорну спадщину українського народу, Леся Українка записала близько 500 народних пісень, а ще – казки, легенди, перекази, обряди.

Вихована у заможній родині українських інтелігентів, Леся Українка вже з чотирьох років уміла читати, із п’яти – грати на фортепіано, з 12-ти – друкувала свої твори в журналах. Вона самостійно вивчила 11 (!) мов і твори світової класики перекладала  рідною мовою.

За те, що заважала росії ліпити з українців «малоросів», Лесі Українці заборонили друкуватися в російській імперії, і письменниця видавала свої твори у Відні, Празі, Берліні, Дрездені. За Лесею Українкою постійно стежили. Та вона все одно наповнювала українську мову та літературу своїми здобутками і фактично була обличчям українок у світі.

Інший бік 200-гривневої банкноти зображає в’їзну вежу Луцького замку, що був споруджений у 13 – 14 ст. Цей замок потрапив на купюру не лише тому, що є одним із найбільших і найкраще збережених в Україні. А й тому, що неподалік від замку мешкала із сім’єю маленька Леся Українка.

Філософ, який заклав основу української мови

Передостання за величиною номіналу українська купюра – 500 гривень – зображує філософа та поета Григорія Сковороду. Поруч із портретом малюнок Сковороди – фонтан із написом «Нерівна всім рівність».

Суть цієї філософії, якої дотримувався Григорій Сковорода, в тому, що кожна людина за природою своєю різна, але кожна може реалізуватися з огляду на свої здібності та можливості. «Бог, – писав Сковорода, – подібний до фонтану. Він наповнює різні посудини по їхній місткості. Менший посуд менше має, але в тому він рівний є більшому, що однаково є повний».

«Нерівна рівність», вважав Сковорода, – це неодмінна умова мирного життя всього світу, «бо наш світ – це немов посаджений рукою Бога сад-квітник, де є і яблуні, і груші, й вишні, і сливи, й виноград, і жоржини, і троянди, й лілеї, і хризантеми, і матіоли, і все-все. Світ існує тільки тому, що різноманітний». Так і народи світу – різні за своєю чисельністю, мовою, релігією, традиціями – повинні мати однакові права, плекати своє і водночас бути частиною всієї людської цивілізації.

Найбільшою цінністю Сковорода вважав свободу, про що й написав: «Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото».

Та однією з найбільших заслуг Сковороди є те, що своїми філософськими творами, байками, піснями він заклав основу сучасної української мови.

Зворотний бік 500-гривневої банкноти показує Києво-Могилянську академію, одним із найвідоміших вихованців якої є Григорій Сковорода. Студентом цієї академії він був майже 300 років тому.

«Я вірю у велике майбуття і України…»

Купюра номіналом 1000 гривень наймолодша. Її ввели в обіг у жовтні 2019 року. На банкноті зобразили одного із засновників Української академії наук Володимира Вернадського. Тож поруч із портретом науковця – його слова: «Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук».

Хоча Вернадський народився та помер у росії, але завдяки батькові-українцю, який мав козацьке коріння, Володимир із дитинства цікавився історією України, знав від батька, що, до прикладу, тодішня столиця імперії – санкт-петербург – побудована на кістках українських козаків. Іще хлопцем Володимир, попри заборони, досліджував творчість українських письменників і був шокований, наскільки нещадних утисків зазнають українці і на своїй землі, і за кордоном.

Як науковець Вернадський був природознавцем, засновником геохімії, біогеохімії, радіогеології. Він займався вивченням біосфери, ноосфери,  космізму. Заснував у Києві Національну бібліотеку Української держави. Його знали й поважали як науковця в усій Європі.

На іншому боці 1000-гривневої банкноти зображено будівлю Президії Національної академії наук України, президентом якої Вернадський був із 1918 до 1921 року.

Поліна Костюк

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: гроші, історія, Україна
В тему