Люди

На двох палицях прийшла, щоб передати 1000 гривень на фронт

На двох палицях прийшла, щоб передати 1000 гривень на фронт

Завдяки нашій газеті пенсіонерки з «Неспокійних сердець» назбирали гроші аж на 10 дронів.

Навесні я вже розповідала вам про невгамовних лучанок із клубу «Неспокійні серця». Вони, нагадаю, з 2014 року пекли на фронт солодощі, передавали теплий одяг. Із 2022-го почали щотижня давати в центрі Луцька концерти, збираючи донати на ЗСУ, - йдеться у газеті «Твій вибір».

Крім того, пенсіонери, яких у клубі понад пів сотні, щомісяця віддають зі своєї пенсії мінімум по 50 гривень, аби купувати щось найпотрібніше для бійців. Тим паче, в багатьох із них на фронті – діти, внуки, знайомі. До збору долучаються друзі, сусіди.

Щоб вручити 500 гривень, спеціально приїхала із села

– Хоч і пенсії в нас невеликі, і здоров’я слабке, бо декому вже й до 90 років добігає, але як, скажіть, не допомогти нашим дітям?! Вони ж не просто воюють заради нас, а втрачають своє здоров’я, віддають свої молоді життя?! – каже керівниця клубу Марія Смізюк. – Болить, правда, душа, що все менше людей долучаються до зборів. Буває, співаємо на вулиці, скринька для коштів стоїть, сотні людей повз нас проходять, але є такі, хто навіть гривні не кине. Хоча і за цю байдужу людину воюють на передовій наші хлопці й дівчата.

Коли перед Великоднем ми записували інтерв’ю з невтомними пенсіонерками, жіночки нарікали: у перший рік великої війни назбирували для ЗСУ до 40 тисяч гривень за один концерт, нині – аби чотири тисячі вдалося нашкребти.

– Але ви знаєте: ваша газета зробила велике діло! Про нас тепер увесь Луцьк знає. Тому дуже активно люди стали донатити. За один концерт вдається для бійців на фронт назбирувати по десять тисяч гривень. А недавно люди наскидали в скриньку аж 12 тисяч! – не приховують радості хористки клубу. – До сліз нас розчулила жіночка з Луцька. Вона має інвалідність, дуже хворіють ноги. Але при цьому пенсіонерка знайшла сили прийти до нас на двох палицях, щоб зробити свій вклад у перемогу – вручити 1000 гривень!

Ще одна жіночка приїхала із села Мстишин Луцького району, знайшла Палац культури міста Луцька, де збираються члени клубу «Неспокійні серця», і передала 500 гривень.

– Вона розповіла, що постійно донатить . Але передавала гроші на великі благодійні фонди й не знала, куди ті кошти пішли. Коли ж прочитала3 про нас у газеті, захотіла особисто вручити пів тисячі гривень, щоб якась частинка дрона була куплена за її гроші, – оповідає Марія Смізюк.

Або ще один випадок, про який розповіли пенсіонерки з «Неспокійних сердець»:

– Їдемо тролейбусом, тихенько між собою балакаємо про збір грошей на передову. В якийсь момент підходить до нас мужчина (ми його вперше бачили) і дає 150 гривень. Ми глянули на нього здивовано. А він каже: «Я читав про вас у газеті. Ви на дрони  збираєте. То ці гроші від мене. Я би більше дав, але не маю із собою».

Хлопці просять РЕБ і «мавік»: зробимо?

Усі ці історії такі прості, але такі щемливі. Бо показують, скільки серед нас небайдужих. І скільки навіть старших людей діляться своїми скромними статками, щоб тільки наблизити Перемогу.

– Ми все до копійки, що нам передають люди, рахуємо, облікуємо і спрямовуємо на купівлю  дронів. До публікації в газеті «Твій вибір» думали, хоча би три-чотири дрони передати хлопцям. А тепер вісім безпілотників переслали поштою і ще два вручили особисто бійцям із 100-ї Волинської бригади, коли ті були в Луцьку, – радіють жіночки.

– Ми вже й на 11-й дрон назбирали, – додає Марія Смізюк. – Але зять однієї нашої пенсіонерки, яка постійно бере участь у благодійних концертах, просить РЕБ – засіб радіоелектронної боротьби: він ставиться на машину, вишукує російські безпілотники і «глушить» їх, щоб не летіли на наших військових. А ще одна знайома з Палацу культури, Світлана, запитувала, чи могли би ми для її чоловіка назбирати на «мавік» – це безпілотник, який нищить кацапів на великих відстанях. Як нам сказали, РЕБ коштує десь 40 тисяч гривень, а «мавік» – 80 тисяч. Якщо читачі поможуть, може, якраз назбираємо і зробимо подарунок нашим героям?

Хтось зі скептиків може сказати: мовляв, пенсії маленькі, світло подорожчало, і так важко. Але уявіть, як тяжко бійцям на фронті! Їх щодня закидають бомбами, ракетами, мінами, труять хімічною зброєю, а вони тримають фронт, бо за їхніми спинами – діти, жінки, старенькі, ми з вами…

Тому, дорогі читачі, віддячуймо нашим захисникам – за те, що живемо в добрі і в теплі, за те, що зараз можемо спокійно почитати газету.

Хто хоче – долучайтеся до збору коштів від колективу «Неспокійні серця». Але банківської картки клуб не має. Тому приймає лише готівку. Маєте можливість – приносьте її або в Палац культури міста Луцька, де колектив збирається щосереди з 13-ї до 15-ї год., або на благодійний концерт, який щоп’ятниці жінки в обід проводять у Луцьку, на вул. Лесі Українки (біля магазину «Київстар»).

А хто не в Луцьку, долучайтеся до інших зборів від перевірених волонтерів. Бо наближати перемогу – то обов’язок усіх та кожного, а не тільки Сил оборони.

Оксана Бубенщикова

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: війна з Росією, Волинь
В тему

Останні матеріали