Люди

У 17 років він пережив такі жахіття, про які навіть згадувати страшно

У 17 років він пережив такі жахіття, про які навіть згадувати страшно

Два роки минуло відтоді, як у Маріуполі українські захисники за наказом командування склали зброю та опинилися в полоні російських окупантів.

І два роки злочинна влада рф вчиняє в Маріуполі жахливі злочини проти беззбройних людей. Серед тих, хто постраждав від росіян, – 18-річний Богдан Єрмохін. Про це йдеться у газеті «Твій вибір».

«Друг прикрив мене своїм тілом, його розірвало»

Маріуполець Богдан Єрмохін ще у восьмирічному віці втратив маму й тата. Серед родичів у хлопця лишилася тільки двоюрідна сестра Валерія, яка до 16 років жила у Маріуполі, потім поїхала на навчання в Одесу й там лишилася.

Поки був молодшим, Богдан жив у прийомній родині. А потім вступив до металургійного коледжу. І там його законним представником став директор закладу.

Коли росія почала повномасштабне вторгнення, хлопець продовжував перебувати на повному державному забезпеченні, навчався та жив у гуртожитку в Маріуполі. А його сестра Валерія на той час уже була заміжня та виховувала семирічну дитину.

Виданню BBC Україна жінка розповіла, що гуртожиток Богдана був на околицях Маріуполя, тому з перших днів зазнавав сильних обстрілів. За декілька днів до прямого влучання в гуртожиток хлопець устиг перебратися з друзями в протилежну частину міста. І там їх прихистила родина, яку підлітки ніколи навіть не знали.

Українська адвокатка Катерина Бобровська, яка потім допомагала Богданові, під час виступу в Конгресі США розповіла про жахи, які хлопець пережив в окупованому Маріуполі.

Для підтвердження своїх слів Катерина зачитала повідомлення, яке одного вечора отримала від Богдана. На запитання, чому хлопець так пізно не спить, він написав: «Мені важко спати, я бачив стільки смертей. Але дві смерті мучать мене найбільше – найкращого друга і маленької дівчинки, яку не міг врятувати. Друг прикрив мене своїм тілом, його розірвало, він був єдиним, хто був поруч зі мною після смерті батьків. А дівчинка… коли ми їхали по воду на машині, я почув крики, зупинився, там лежали тіло жінки і дівчинка з дірою у грудях. Їй було років 10, вона помирала і кричала «допоможіть». Я взяв її на руки і заспокоював. Їй вже неможливо було допомогти. Я посміхався їй і казав, що все буде добре. А душу мою роздирало…»

Ровесники цькували й обзивали, а влада не випускала

Після окупації Маріуполя Богдана з друзями знайшли російські військові. Вони пообіцяли підліткам, що ті скоро повернуться до Маріуполя. Але натомість вивезли дітей спочатку до окупованого Донецька, а вже звідти – до росії.

Як розповіла сестра Валерія, через чотири місяці хлопця передали у прийомну родину, яка мешкала в підмосков?ї та виховувала ще 11 дітей.

У новій родині Богдана, якому було тоді 17 років, не ображали. А от у коледжі, куди відправила російська влада, хлопцеві було дуже важко.

Його цькували одногрупники, називали хохлом, казали, щоб «валив на Україну».

Доки Богдана силоміць утримували в рф, він боявся розповідати сестрі правду про свої страждання. У телефонних розмовах, у переписці казав загальні фрази на кшталт «у мене все добре».

Викраденій дитині ще не виповнилося й 18-ти, як йому російська влада видала паспорт громадянина рф і всучила повістку з вимогою з’явитися до військкомату. Це сталося у жовтні 2022 року.

Оскільки Богдан уже отримав документи, то вирішив утікати з рф. У березні 2023-го хлопець перший раз спробував перетнути кордон. Але його розвернули. Ситуація повторилася влітку 2023-го, коли Богдан удруге намагався виїхати з рф.

Тоді хлопець вийшов на контакт зі своїм другом. Той теж був із Маріуполя вивезений до росії, але зумів виїхати з рф за допомогою юристки Катерини Бобровської. Тож Богдан узяв у товариша номер її телефону та попросив допомогти і йому.

До звільнення хлопця підключився весь світ

Як потім розповіла Катерина Бобровська, до повернення Богдана на кожному етапі долучалися різні правозахисники, багато адвокатували на міжнародних майданчиках, тому що знали: хлопець хоче повертатися в Україну.

«Це була велика і довга робота», – визнала керівниця «Української мережі за права дитини» Дар?я Касьянова. Адже в день повернення Богдану якраз виповнилося 18 років і через це його могли не випустити як дитину.

Омбудсман Дмитро Лубінець зауважив, що повернути хлопця допомагали ЮНІСЕФ, фонд Orphans Feeding Foundation і держава Катар. А уповноважена рф із прав дитини сказала, що серед посередників були також Червоний Хрест і Ватикан.

І от минулої осені хлопця ціною неймовірних зусиль таки вдалося повернути додому. На українську землю він ступив майже пів року тому, 19 листопада 2023-го.

Після 20 місяців поневірянь у росії Богдан опинився в білорусі. А біля селища Кортеліси Волинської області нарешті перетнув український кордон. Тут його вже чекала ціла делегація. Тож хлопець навіть розгубився від такої кількості людей та уваги. А на запитання журналістів: «Ти радий, що повернувся?» 18-річний Богдан, схудлий від стресу й переживань, радісно усміхнувся: «Дуже… Хоч і не очікував, що якраз у день народження».

…Після 24 лютого 2022-го росія викрала та вивезла на свою територію майже 19 500 неповнолітніх українців. А з 2014-го – майже 700 000 українських дітей! Цей злочин підпадає під ознаку геноциду – навмисного винищення  росією української нації.

Минулої весни Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт путіна з вимогою притягнути його до кримінальної відповідальності за незаконну депортацію та переміщення населення (дітей) з окупованих територій України до росії . За цей злочин путіну світить довічне ув’язнення. А прокурор Міжнародного кримінального суду Карімгн Хан зазначив: «Ми повинні переконатися, що відповідальні за передбачувані злочини будуть притягнуті до відповідальності і що діти повернуться до їхніх сімей і громад. Ми не можемо дозволити, щоб із дітьми поводилися так, ніби вони були здобиччю війни».

Ніна Грицюк

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: війна з Росією, діти, маріуполь
В тему

Останні матеріали