У світі проживають понад 60 мільйонів людей, хворих на глаукому. Кожен п ятий із них має невиліковну стадію. А часткова втрата працездатності через глаукому за останні 25 років збільшилася на 122%. Причому пік припадає на людей віком 60 років.
Що ж це за хвороба така і в чому її підступність? Про це і не тільки поговоримо з лікаркою-офтальмологом медичного об єднання Луцької міської територіальної громади Оксаною НІКОЛАЙЧИК.
– Оксано Василівно, скільки українців мають глаукому?
– Поширеність цього захворювання в Україні сягає 613 випадів на кожні 100 тисяч населення. Серед захворювань зору, які призводять до інвалідизації, глаукома на першому місці. Наразі фіксуються близько 220 тисяч українців із глаукомою. І щороку реєструються близько 20 тисяч нових випадків. Переважно це люди 50 років та старші. І з віком поширеність збільшується.
– Якщо простою мовою: що таке глаукома?
– Це хронічне захворювання, яке пошкоджує зоровий нерв. Зазвичай воно виникає тоді, коли збільшується кількість рідини в передньому сегменті ока. Зайва рідина збільшує тиск в оці. А тиск, у свою чергу, викликає незворотні пошкодження зорового нерва. Втрата зору відбувається непомітно, поступово, і в більшій частині випадків – безболісно. Саме тому пацієнти звертаються до лікаря зазвичай тоді, коли вже надто пізно і повернути або зберегти зір неможливо.
– Який відсоток пацієнтів, які приходять до вас на прийом, дізнаються, що в них глаукома?
– Близько 30 – 35 відсотків пацієнтів від загальної кількості спостерігаються з діагнозом глаукома. А вперше ставимо діагноз глаукома чи підозра на глаукому або виявляємо офтальмогіпертензію (підвищення внутрішньоочного тиску) у 10 відсотків пацієнтів.
– З чого починається хвороба. Тобто які симптоми глаукоми на початковій стадії?
– В цьому й полягає підступність захворювання, що на початковій стадії у пацієнтів зазвичай немає скарг. Але серед симптомів, характерних для глаукоми, є затуманення зору, дискомфорт в очах, поява райдужних кіл, болі в очах, болі в лобній та скроневій ділянках голови, стрибки зору, часта зміна окулярів, пізніше з являється звуження полів зору (тобто якщо здорова людина може, не обертаючи голови, бачити довкола себе на 180 градусів, то з часом картинка «звужується» так, наче людина дивиться на світ крізь щілину).
– Якщо на початковому етапі не звертати уваги на глаукому, як вона розвивається далі?
– Починають з являтися гострі напади, причиною яких стає різке підвищення внутрішньоочного тиску. Напад виникає раптово: з являються біль в оці, почервоніння, може бути нудота, загальна слабкість, головний біль. Дуже часто хворі сприймають гострий напад глаукоми за мігрень, гіпертонічний криз, отруєння. Тож варто звернути увагу на те, що при нападі глаукоми око червоніє, повіки набрякають, рогівка мутніє, зіниця розширюється, зір різко падає.
Також може розвинутися така хвороба, як вторинна глаукома. Її причиною є захворювання або травми ока, цукровий діабет чи запальні процеси.
– Якщо на ці симптоми не реагувати і ніяк не лікувати глаукоми, що далі відбувається в організмі?
– Тоді запускається механізм невпинного зниження гостроти зору, яке не корегується окулярами, все більше звужуються поля зору, людину турбують постійні головні та очні болі. Втім найгірший результат – це безповоротна втрата зору.
– На якій стадії розвитку глаукоми пацієнти зазвичай звертаються до лікаря?
– Загалом глаукома має чотири стадії. І пацієнти, як правило, звертаються на другій-третій стадії – коли вже відбулися незворотні зміни. Але бувають і виняткові приклади. Скажімо, пацієнт приходить на плановий огляд або зі скаргами, характерними для зовсім іншого захворювання, ми його перевіряємо й таким чином виявляємо глаукому на початковій стадії.
– Хто в групі найбільшого ризику появи глаукоми?
– Серед факторів, які суттєво збільшують ймовірність появи глаукоми, – спадковість (коли в родині вже хтось хворіє на цю недугу), вік понад 50 років, ендокринні порушення (цукровий діабет, захворювання щитоподібної залози, прийом гормональних препаратів), атеросклероз, гіпертонічна хвороба (підвищений артеріальний тиск), травми очей та операції на очах, а також міопія (короткозорість – коли людина зблизька бачить добре, а от здалеку – ні).
– Як діагностується глаукома: чи дорого обстежитися, скільки часу це займає, чи безболісні обстеження?
– Діагностика включає в себе вимірювання очного тиску, визначення полів зору, перевірку гостроти зору, офтальмоскопію (огляд очного дна з метою оцінки диска зорового нерва) – це все є безболісним і безкоштовним за наявності електронного скерування до офтальмолога від сімейного лікаря. Обстеження триває близько 20 хвилин. За необхідності проводиться оптична когерентна томографія зорового нерва – це обстеження дає більш точні дані про функціональну здатність зорового нерва, а також про наявність або відсутність атрофічих змін – відмирання нервових волокон в оці.
– Часто люди не звертаються до лікаря, бо бояться, що лікування глаукоми надто дороге. Чи так це?
– Лікування може бути як медикаментозне (краплі), так і хірургічне. Оскільки глаукома – хронічне захворювання, то воно потребує пожиттєвого лікування. В середньому 1 флакончик крапель коштує 200 – 300 гривень, і його вистачає на один місяць. Оскільки глаукома призводить до сліпоти, то, щоб цього не допустити, треба обов язково звертатись до лікаря і чітко дотримуватися рекомендацій. Інакше потім може виявитися, що зміни в оці відбулися настільки серйозні, що вже ні медикаменти, ні операція не зможуть повернути зір.
– Наші люди дуже люблять займатися самолікуванням? У випадку з глаукомою це небезпечно?
– Звичайно! Категорично не можна займатись самолікуванням, прочитавши якісь поради в соцмережах чи послухавши розповіді знайомих, які не мають медичної освіти! Лише лікар-офтальмолог може підібрати дієве лікування глаукоми, а потім – проводити постійний контроль очного тиску й перевірку функції зорового нерва.
Не можна самостійно змінювати краплі чи вживати препарати недоведеної дії. Не потрібно вірити рекламі чи продавцям, які обіцяють вам продати диво-засоби, які «раз і назавжди вилікують глаукому». Таких ліків просто не існує!
– Чого не можна робити людям, які хворіють на глаукому?
– Оскільки першопричиною розвитку глаукоми є підвищений внутрішньоочний тиск, то людям із цією хворобою необхідно уникати нервових напружень, вдома і на роботі – прагнути до підтримання спокійної обстановки. Щоб зберегти зір, надважливо строго виконувати призначене лікування, режим праці та побуту. Закапування крапель має проводитися у строго призначений час. Людям із глаукомою варто уникати важкої фізичної праці, роботи з нахилом донизу тулуба й голови, а також роботи в нічну зміну.
– Чи треба змінювати свій спосіб життя, раціон?
– Тривалість сну повинна становити не менше від восьми годин. Спати рекомендується на вищих подушках – щоб положення голови було високим.
Щодо раціону, то хворим із глаукомою не можна вживати страви і напої, які містять кофеїн. Категорично протипоказані і спиртні напої. Адже вони піднімають тиск, що, в свою чергу, пришвидшує руйнування зорового нерва. А його відмирання, як ми вже казали, призводить до сліпоти.
Якщо ми говоримо про дозвілля, то читати треба при хорошому освітленні, щоб не напружувати очей. Телевізійні передачі теж потрібно переглядати в гарно освітленій кімнаті, аби очі не втомлювалися.
– Чи можна мінімізувати ризик появи глаукоми чи бодай сповільнити прогресування хвороби?
– Кожен хворий глаукомою повинен бути на диспансерному обліку у лікаря-окуліста. А планові огляди й точне дотримання рекомендацій офтальмолога сповільнюють прогресування та мінімізують ризики.
– Сподіваюся, читачі, дослухаються до ваших рекомендацій і стануть до свого здоров я ще уважнішими.
Спілкувалася Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
