Військовий кухар Богдан з позивним Волинський розповів про їжу в армії, улюблені страви бійців та чим борщ на відкритому вогнищі відрізняється від приготованого на кухні.
Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
– Богдане, як ви стали військовим кухарем?
– Торік на початку березня я пішов у військкомат. Звідти 9 березня мене направили для проходження військової служби. До червня служив артилеристом, був командиром гармати. Зброя була радянського зразка, не вистачало боєприпасів, снарядів, і нам сказали, що нас чекає або нове озброєння, або розформування. Тож, коли з явилася вакансія кухаря, я вирішив не гаяти часу. Робота кухні мені не дуже подобалася, я хотів її покращити, і десь наприкінці червня став військовим кухарем протитанкового дивізіону. До кінця січня 2023-го проходив там службу, а після розформування дивізіону мене перевели до іншого підрозділу.
– Тобто у вас немає профільної освіти?
– Війна – така річ, що… Багато хто не брав участі у бойових діях, не мав військового досвіду, не тримав зброї у руках, але ставав воїном, і непогано себе проявляв. Я вмів готувати, але робив це для компанії з 10 – 15 людей. Коли довелося готувати для 120 осіб, просто збільшив пропорції.
– А чим займалися до великої війни?
– Був головою ОСББ, вів три канали на YouTube, займався фрилансом (копірайтингом, рерайтом, працював контент-менеджером). У мене є досвід тільки строкової служби у 2000-х роках. В АТО, на жаль, мене не взяли, комісували по хворобі, але я всі проблеми зі здоров ям усунув і в перші дні повномасштабної війни пішов добровольцем.
– А яке воно – життя військового кухаря?
– Багато хлопців відмовляються працювати на кухні, навіть якщо вміють готувати. Адже це робота без вихідних, без канікул, без святкових днів. Навпаки, вихідні й святкові дні – це більше навантаження, хочеться хлопців побалувати чимось цікавим.
– Що зазвичай готуєте побратимам?
– Розкажу на сьогодні. На сніданок – кукурудзяна каша, ковбаса, сир, печиво, чай або сік. На обід – щавлевий борщ, ячмінна каша з печеною сосискою. Часом волонтери нам привозять якісь продукти, ми їх включаємо в раціон. Наприклад, сьогодні – паштет, кабачкова ікра. На вечерю – м ясна підлива та макарони, чай з печивом чи вафлями. Завжди прислухаюся до думки бійців – смачна страва чи ні, як саме хотіли б, щоб приготували.
– Які страви полюбилися бійцям?
– Червоний борщ: його готуємо щотижня, а інколи й двічі (бо дуже смачний у мене виходить), щавлевий борщ і гречаний суп. Щонеділі – плов з розсипчастого рису, м яса, різаної моркви. Правда, найкращий плов і борщ – зварені на відкритому вогні, на свіжому повітрі страви, це +25% смаку.
– А чи дотримуєтеся принципів здорового харчування?
– В армії, якщо підрозділ 30 – 50 осіб, він має більш-менш здорове харчування. У нас практично немає смажених страв, переважно – тушковані. У перших стравах робиться лише засмажка. Тому можу сказати, що солдатське харчування, яке готується в нормальних умовах, здорове.
– Звідки ви черпаєте ідеї для меню?
– Маю авторський рецепт зеленого борщу, який називаю по-здолбунівськи. Перед початком приготування кидаю туди шмат сала – це традиція Волині, звідки я родом. Ще додаю в борщ трішки пшона – це така рівненська нотка (бо я живу на Рівненщині). Далі збиваю сире яйце в ґоґоль-моґоль і поступово заливаю його в кінці. Також готую хлопцям сирний суп, рецепт якого взяв у своєї дружини. Вона вдома готує такий. Ну і є інтернет. Куди ж без нього (посміхається, – ред.).
– Поділіться кухонними секретами у спартанських умовах.
– В будь-яких умовах можна готувати смачні страви, і слова про відсутність чогось – це просто відмовка. Я пробував варити холодець з яловичої ноги на відкритому вогні, знімав про це відео, і цей холодець – один з найкращих, які я їв у своєму житті.
Я не пробував, але бачив за 400 метрів від себе, як хлопці в гільзі від снаряда варили суп з фазана. Фазана вони добули, перебуваючи на позиції…
Тільки на кухні в ЗСУ дізнався, що ріжком від автомата можна відкривати металеві кришки. Штик-ніж від автомата Калашникова, виявляється, – дуже універсальна штука, ним добре відкривати консерви. А ще на звичайній кухні я ніколи не відкривав банки, закатаної металевою кришкою, емальованим військовим кухлем.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
