Люди

«Ми зобов'язані звільнити всіх тих, хто боровся поряд з нами за нашу державу», - Кротевич

«Ми зобов'язані звільнити всіх тих, хто боровся поряд з нами за нашу державу», - Кротевич

Рівно рік тому частину з нас обміняли з російського полону. На жаль, ми не обирали кого міняти. Коли ти перебуваєш у полоні в тебе взагалі немає ніяких прав. Ти не можеш вирішувати свою долі, а тільки сподіваєшся на допомогу тих, хто на волі.

Далі читайте в авторській колонці для сайту 24 Каналу від Богдана Кротевича ("Тавр").

Український народ, наші сім'ї врятували нас і повернули нам право обирати. Ми обрали боротьбу.

Саме тому після обміну більшість азовців одразу стали в стрій. В нас є обов'язок помститись за полеглих побратимів. У нас є обов'язок звільнити всю окуповану територію України. Ми зобов'язані звільнити всіх тих, хто боровся поряд з нами за нашу державу.

За ці роки війни я зрозумів, що людським можливостям майже немає меж. Ніщо тебе не може зламати, доки ти сам це не дозволиш. Я бачу це в наших бійцях, які після боїв, голодування, катування все одно думають в першу чергу про країну та побратимів.

Бійці нашої бригади вже понад рік перебувають у полоні. Вони зробили надможливе заради України та кожного українця. Чи можемо ми собі дозволити забути про них? Чи буде у вас відповідь на питання: "Що я зробив заради них?".

Ми воюємо на фронті, ми боремось за полонених, ми шукаємо озброєння та техніку для своїх підрозділів, і так само донатимо на інші збори. Ми займаємось цією справою вже 9 років. Чи буває важко? Так! І далі важче, з кожним днем, з кожною втратою, з кожним пораненим.

Більшість з нас не знають, що таке особисте життя, бо своє ми присвятили боротьбі. Але важливо в цьому те, що ми просто люди, свідомі громадяни своєї країни, яку любимо.

Якби важко не було, ми пам'ятаємо, що наші брати та сестри тримаються тільки завдяки тому, що знають – ми їх не покинемо. Вони знають і вірять, що український народ буде за них боротися. Тримаються, вірять і чекають кожен день. А коли повертаються, стають поряд з нами, щоб продовжити боротьбу за тих, хто залишився там.

Ми будемо боротись стільки, скільки треба, нас не хвилює питання: "Коли це закінчиться?". Якщо треба буде боротись до кінця життя, ми будемо це робити. І коли я пишу "ми", то маю на увазі всю Україну, тому що я в це вірю.

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: маріуполь, війна з Росією
В тему