Люди

Без блату і знання мови поїхала підкорювати Америку: що з того вийшло

Без блату і знання мови поїхала підкорювати Америку: що з того вийшло

Як живуть у США пенсіонери, чому мають купу болячок та кому грошей не вистачає навіть на оренду найдешевшого житла

Вона була звичайною українською дівчиною, яка мала звичайних батьків та не мала зв’язків і впливових родичів. Вона навіть не знала англійської. Але одного дня вирішила поїхати у США, щоб довести всім: американська мрія – це не вигадка. Так одинадцять років тому лучанка Анна Петровська переїхала у США.

Про це йдеться у газеті "Твій вибір".

На цю авантюру її вмовила подруга: «Давай поїдемо разом – буде не так страшно». Анна по програмі Au-Pair (міжкультурного обміну) потрапила у Лос-Анджелес, подруга – в Чикаго.

Au-Pair розрахована на рік. Цей час учасник програми має жити в американській сім’ї і допомагати по догляду за дітьми. Це дає можливість вивчити мову та подорожувати Сполученими Штатами.

«Через рік мені запропонували продовжити контракт ще на рік. Ну а вже після двох років я побоялася повертатися в Україну через ситуацію з Майданом та владою».

Коли лучанка Анна Петровська вперше приїхала у США, то була вражена. Каліфорнія – це один з найдорожчих штатів. Тут великі податки. Анна каже, що їй подобається Лос-Анджелес: щось у ньому нагадує стару Іспанію, щось – Китай. А ще – тут мінлива погода: одного дня можна вправлятися у серфінгу, а вже наступного – їхати в гори на лижі і сноуборд. Тут усі живуть в шаленому ритмі. Хоча адаптуватися було легко.

– Мову вивчила за місяці три-чотири, – розповідає. – Коли перебуваєш у середовищі, де всі  розмовляють англійською, то й ти мусиш її вивчити. Важче стало, коли пішла працювати у сферу кардіології. Це щось на кшталт  біомедичного інженера. Я спеціаліст із  імплантованих кардіостимуляторів, дефібриляторів, які підтримують роботу серця. Працюю на компанію виробника. Ми обслуговуємо багато лікарень в Лос-Анджелесі. Це пацієнти, яким потрібна або операція на серці, або які  уже мають такий імплант. В Україні я здобула освіту економіста. А вже в США переклала свій диплом і вивчилася там.

Налаштовувати побут Анні було тяжко. У США зовсім інші закони, поняття про фінанси та податки. Дуже непросто купити в кредит будинок чи автомобіль. Банк перевіряє, чи вміє людина користуватися кредитом. Якщо вчасно не виплачувала, будинок їй не дадуть у кредит або дадуть під дуже високі відсотки. Якщо в людини немає кредитної історії, їй можуть відмовити навіть в оренді квартири. Натомість оренда найдешевшої однокімнатної квартири в Лос-Анджелесі коштує 2000 – 2500 доларів на місяць (це майже 70 тис. грн). На мінімальну зарплату тут точно не проживеш.

Тяжко Анна звикала до американських продуктів. Вони штучні, перероблені. Навіть овочі і фрукти. Є тут українські магазини і ресторації, де можна замовити, наприклад, баночку борщу.

Один із районів Лос-Анджелеса – Голлівуд – дуже брудний. Найвідоміше місце – «Алея зірок». У районі Беверлі-Хіллз  шикарні вілли, але їх не видно за високими парканами. Багатії не хочуть, щоб хтось пхав носа в їхнє життя. Анна каже, що побачила у США дуже багато зірок, спілкувалася з  Анджеліною Джолі і Бредом  Пітом, адже захворіла людина, яка була близька до їхньої сім’ї.

Американці, яким по 80 років, дуже відрізняються від українців такого ж віку. Чимало американців фізично не працюють, не гнуть спини на городах, але вони їдять дуже шкідливу їжу, ведуть малорухливий спосіб життя. Тому мають купу болячок, найчастіше – діабет та ожиріння.

А от ті з американців, які берегли своє здоров’я, тренуються і в поважному віці, подорожують світом, провадять благодійну діяльність. Вони мають державну пенсію і державну медичну страховку. Попри поважний вік, мають дуже гарний вигляд. Постійно розвиваються, з ними цікаво спілкуватися. Вони не такі спрацьовані, як українці, і не такі нещасні.

– Людям, які народилися після війни і зараз виходять на пенсію, держава забезпечила комфортну старість, – розповідає Анна. – А от я не матиму ні пенсії, ні будь-яких гарантій.

Що ж до коронавірусу й локдауну, то і в США теж багато малого бізнесу збанкрутувало.

– Оскільки працюю в медичній сфері, то робота і зарплата були. Проте люди масово вмирали, а я мусила їхати на те все дивитися. Було дуже тяжко. Але нині в Каліфорнії вакцинувалися 25 – 30% людей. Це дозволило зупинити поширення коронавірусу та послабити карантин.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: сша, пенсіонери, Життя, заробітчани
В тему

Останні матеріали