У січні, якраз на свято Водохреща, Іван Сухий зустрічатиме 63-й день народження. Але душа у чоловіка досі молода. Адже 43 роки він працює з молоддю, а все життя присвятив музиці. Ба більше, місяць тому Іван Іванович встановив рекорд України – 12 годин і 17 хвилин виконував на гармоніці українські пісні.
Про це йдеться у газеті "Твій вибір".
За 29 років здобули 224 перемоги
Коріння Івана Сухого – із села Одайпіль Київської області. Коли хлопчику було вісім, його сім’я переїхала до черкаського міста Жашків. Тож ось уже пів століття цей унікальний чоловік працює на славу Черкащини.
– Я з дитинства був закоханий у музику. Ще коли ми проживали на Київщині, дуже хотів навчитися грати на гармошці так, як почув у нашому селі. А коли ми переїхали до Жашкова, то я першим ділом дізнався, де розташована музична школа, і сам до неї записався. Коли викладач подзвонив батькам і розповів про «нового учня», ті не стали перечити. А тато привіз із Києва баян, який купив «по уценьонці», – розповідає Іван Сухий. – Після закінчення восьмирічки я вступив до Уманського музичного училища. Потім ще й вивчився в Київському інституті культури. І таким чином здобув аж чотири професії: керівника самодільного оркестру народних інструментів, артиста оркестру, викладача по класу баяна та викладача по класу балалайки.
Після того викладач не втомлювався рости професійно. Свої вміння він удосконалював під час навчань у Санкт-Петербурзі, підвищував кваліфікацію в Італії, Іспанії. Як результат – ним очолюваний зразковий дитячий ансамбль гармоністів (а це діти від п’яти до 18 років) за 29 років своєї діяльності 224 рази ставав лауреатом мистецьких конкурсів, віртуозну гру продемонстрував глядачам у 12 країнах Європи, і щоразу зал аплодував стоячи, а багато хто від емоцій не стримував сліз.
Грає на інструменті, виготовленому із сірників
Але Іванові Сухому викладацької роботи виявилося замало. Тож у Жашківській музичній школі він іще 14 років тому створив унікальний і, можливо навіть, єдиний в Україні Музей української гармоніки, що занесений до Книги рекордів України.
– Тут у мене зібрано близько 300 гармонік і понад тисячу документів про них. Щоб отримати інформацію про інструмент, я розіслав листи по всіх куточках України. Але мої старання не були марними. Бо люди справді розповідали неймовірні історії про самородків із народу, яким вдавалося без вчительської допомоги опанувати гармоніку й без нотної грамоти виконувати композиції «на слух». А це, повірте, вищий пілотаж! – каже Іван Сухий.
Про кожен із експонатів свого музею Іван Іванович може розповідати годинами. Адже є тут 120-річна гармошка Петра Невського і 20 мінігармонік, кожна з яких видає лише один звук, а в поєднанні вони звучать неймовірно. А як цікаво подивитися на гармонь у вигляді чобота, люльки чи вулика, що їх музикант виготовив власноруч.
Втім не лише інструментами зі свого музею любить дивувати Іван Сухий. Разом із такими ж фанатами-музикантами він створив і керує унікальним колективом, який виконує композиції на інструментах, виготовлених зі… звичайних сірників! Барабан, гітара, скрипка, бандура, гармонь, гармошка, кобза – все це з ювелірною точністю виготовлене з мініатюрних деревинок. І це теж диковинка, якої не знайдете на жодному континенті планети. Тож колектив по праву був занесений до світової Книги рекордів Гіннесса.
До речі, в уже згаданому музеї зберігається гармоніка «Єдність», для виготовлення якої місцевий умілець Богдан Сенчуков використав 18 тисяч (!) сірників.
Щоб не заснути, стартував опівночі
А в жовтні, приурочивши подію до Міжнародного дня музики, Іван Сухий і сам став рекордсменом. Щоправда – України. Аби здобути цей поважний титул, музикант 12 годин і 17 хвилин без упину виконував на гармоніці українські пісні. Щоб не плутати мелодії, заготовив собі шпаргалку з назвами композицій. А щоб не заснути від утоми – підспівував.
– Найбільше непокоївся, чи витримаю навантаження вночі. Тому почав із найскладнішого: стартував опівночі, – пригадує музикант-віртуоз.
Хоча правила дозволяли після кожної години гри робити 5-хвилинну паузу, Іван Сухий однак не скористався такими поблажками. Бо вирішив, що краще після шести годин праці використати всі 30 хвилин перепочинку.
– Це мені дуже допомогло. А що вмію швидко засинати (армійська звичка), то ще й устиг подрімати, – усміхається, згадуючи, хвилюючі моменти. – Так що до наступних шести годин гри я приступив із новими силами і знову грав без упину.
Крім статусу рекордсмена України, у скарбничці нагород Івана Сухого – звання заслуженого працівника культури України, ордени «За заслуги» ІІІ і ІІ ступенів, польський орден «Усмішки», золотий знак «Народний музикант землі Руської», нагрудний знак «За заслуги перед Черкащиною» та 20 гран-прі (Україна, Білорусь, Італія, Іспанія). Три його учні мають звання всеукраїнської Асоціації гармоністів – заслужений гармоніст України.
Втім найбільшою своєю нагородою Іван Іванович вважає можливість займатися улюбленою справою і любов до неї прищеплювати дітям. До речі, дружина та обидві доньки Івана Сухого – теж музикантки. Тож, дивись, і внуки колись підхоплять естафету талановитого дідуся.
Оксана Бубенщикова
Фото з особистого архіву Івана Сухого
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
