Серед списку соціально значущих професій - небезпечних, складних і неймовірно цікавих – особливе місце займає професія медика. Адже хто, крім них, стоїть на варті життя та здоров’я?
Про найважчі та найліпші робочі моменти у Волинському обласному перинатальному центрі, труднощі, попри які він береже вірність професії, та моменти щастя - розповідає акушер-гінеколог Валентин Левчук.
Валентине, де Ви здобували освіту і якою була Ваша мотивація при виборі вишу, а відтак – і майбутньої професії?
Вчився я у Чернівцях, у Буковинській державній медичній академії, яка у 2005 році була реорганізована у Буковинський державний медичний університет. Цей навчальний заклад, відомий на всю Україну своїм унікальним професорським складом, у 2019 році святкував 75-річчя від дня заснування. Уявіть, скільки спеціалістів у медичній галузі зміг підготувати за свою багаторічну історію цей виш.
Чому вирішив реалізовувати себе у медицині? Відчув своє покликання допомагати людям. Зі школи дуже любив хімію, тож здавати екзамени до університету було неважко. А вчитися – надзвичайно цікаво!
Але ж навчання лікаря – це, певно, безперервний процес?
Безумовно. Лікарі мають вчитися постійно – проходити курси підвищення кваліфікації, брати участь у симпозіумах тощо. Іноді це відбувається за рахунок держави. Але більшою мірою такий обов’язок ліг на самих лікарів.
Чому гінекологія?
Перевагу саме цій спеціальності віддав тому, що від початку орієнтувався на оперуючу професію, проте акушерство і гінекологія, про мене, – цікавіша галузь, ніж хірургія, з гарною школою та високим рівнем фахівців.
Цікаво, а чи впливали батьки на вибір Вашої професії?
Насправді батьки, як то кажуть, мали на мене інші плани. Проте, звісно, в усьому мене підтримували.
Наскільки Вам, як лікарю, легко працювати у Волинському обласному перинатальному центрі? Маю на увазі рівень медичного обладнання.
Мені є з чим порівнювати, тому можу з упевненістю сказати, що тут комфортно усім: і вагітним, і породіллям, і лікарям, і новонародженим діткам. Рівень нашого центру нічим не поступається європейським медичним закладам.
Наш перинатальний центр працює з 12 вересня 2019 року. За цей період ми допомогли відчути радість материнства та батьківства близько 2000 родин українців, адже в нашому закладі народжують мешканці не лише Волині, а й інших регіонів. У наших стінах з’явилося на світ близько 2100 діток, із них близько 200 – передчасно. Приємно зазначити, що завдяки наявному сучасному обладнанню та злагодженій роботі акушерів-гінекологів і неонатологів-реаніматологів дітки в задовільному стані разом із мамами виписані з перинатального центру.
Аби жінка могла народити здорову дитину, з нею працює ціла команда лікарів. Хто ж входить у цю команду медиків?
Аби жінка народила здорову дитину, вона сама має бути здоровою. Причому не тільки фізично, але й психоемоційно. Тому над нею «чаклує» і справді ціла команда медиків: від гінеколога та терапевта до кардіологів, ендокринологів тощо. Унікальність нашого центру в його багатопрофільності. Пацієнтки в надзвичайно комфортних умовах отримують консультативну, профілактичну і лікувальну допомогу. В нашому гінекологічному відділенні працюють лише висококваліфіковані лікарі.
З якими особистими ризиками пов'язана Ваша робота?
Я щодня беру на себе відповідальність за життя кожної пацієнтки. Для когось ці слова здаються пафосними, але в нашій професії так і є.
За час Вашої медичної діяльності, що вважаєте найбільшим проривом у сфері акушерства і гінекології?
Нові технології в медицині з’являються ледь не щодня. Попри високу завантаженість у щоденній клінічній роботі, намагаюсь постійно їх вивчати, а як тільки випадає можливість, переймаю досвід європейських колег.
Наприклад, в операційному напрямку сьогодні є більше можливостей проводити так звані органозберігаючі операції, а не вдаватися до радикальних заходів, таких як видалення матки, як це було раніше.
Гінекологи нашого відділення щодня проводять складні оперативні втручання з використанням малоінвазивних технологій (лапароскопія та гістерорезектоскопія), лапаротомії, а також надзвичайно широко проводяться вагінальні операції (через піхву), які є в багатьох випадках альтернативою класичній лапаротомії і лапароскопії та не залишають жодних косметичних дефектів на шкірі.
Наскільки вплинув на Вашу роботу коронавірус?
Звичайно, що вплинув. Серед найбільш суттєвих негативних моментів: ми не завжди вчасно можемо обстежити жінку та з початку карантину не проводили жодних планових операцій. А коли до нас поступає пацієнтка вже з активною родовою діяльністю, то, звісно, ні про який тест на коронавірус мова не йде в цей момент. Відповідно, пригадуючи Ваше попереднє запитання, лікарі наражаються на небезпеку захворіти на цей небезпечний вірус.
До слова, коронавірус приніс і певні позитивні моменти. Для прикладу, обстеження пацієнток стали ще швидшими і конструктивнішими.
А чи були випадки, які особисто Вас переконали в існуванні якоїсь вищої сили? Щось таке, чого не може пояснити традиційна медицина?
На кожну операцію я йду зі словами «Боже, допоможи». Про конкретні випадки говорити не хочу. Але дійсно так буває, коли наперекір будь-якій медичній логіці чи канонам гінекології ти рятуєш життя. І слава Богу. А саме таїнство народження дитини – хіба це не найбільше диво?
Так, народження дитини – це особливий момент. Але у Вас – чи тьмяніють емоції з часом? Чи перетворюється диво на щоденну рутину?
Абсолютно ні. Кожного разу це хвилюючі емоції, від яких душа наповнюється щастям насправді. Ось перед тобою стоїть вагітна жінка. А ось вона вже тримає в руках новонароджену дитину. Була одна людина – і через який короткий період часу їх дві. Це насправді неймовірно! А ми, як лікарі, ще й дотичні до цього чуда.
Якби повернути час назад, – чи обрали б цю професію знову?
Безумовно. Усвідомлення унікальності цієї професії прийшло не відразу. Але тепер я відчуваю стовідсоткову реалізацію себе як професіонала.
Який у Вас графік роботи? І наскільки інтенсивні навантаження?
Я щодня працюю. А щодо графіку, то хіба хтось кине оперувати, якщо на годиннику 18-та година вечора, тобто, закінчення робочої зміни? Ні, звісно.
Ви зустрічаєте зараз дітей, яким допомогли з'явитися на світ?
Частенько. Звісно, впізнаю їх по мамі (посміхається – авт.). Ось пригадую мамочку з Ковеля, у якої був складний випадок. Але завдяки допомозі наших лікарів тепер вона виховує Сашу, Дашу і Давида.
Які особисті якості необхідні гінекологу?
В першу чергу співчуття та правильне ставлення до своїх пацієнтів. В гінекології немає місця особистісному егоїзму: ти або цілком віддаєшся роботі, або просто не йди в гінекологію.
Чи користуєтесь у роботі якимось кредо?
Головне – спокій. Це я говорю і колегам, і пацієнткам. Немає проблем. Є нагальні питання, які потрібно вирішити.
Ірина Белоцька
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
