Рік тому жахлива аварія забрала від нас улюбленицю мільйонів. Наскільки непростим було життя актриси? За що вона себе ненавиділа? І де знайшла кохання?
О 5-й ранку – по ковбасу
Марина Поплавська росла звичайною дівчинкою звичайного житомирського міста Новограда-Волинського.
Народжена 1970 року, вона чудово знала, що таке стояти в черзі дві години, аби купити шоколадного морозива по 22 копійки. А ще на все життя запам'ятала, як о 5-й ранку вони з мамою йшли до продуктового магазину, аби дві години вистояти за двома палками ковбаси й не запізнитися на роботу й до школи.
– Хоча мій тато з династії польських аристократів, а прадід мав титул барона, жили ми дуже скромно, – пригадувала потім Марина. – Якось, іще школяркою, мені захотілося пройтися містом, як доросла дама. Я вдягнула мамину бархатну сукню та сумочку, нафарбувалася, взула чеські босоніжки (хоча більші на три розміри, зате імпортні). Іду центром міста, ловлю погляди перехожих і не розумію, чому одні дивуються, інші усміхаються, ще інші озираються.
А коли Марина була студенткою філологічного факультету, проколола вуха, втім не мала на сережки грошей. То мама час від часу давала їй поносити свої золоті, тому що дівчина була відмінницею, отримувала стипендію, а Житомирський педінститут закінчила з червоним дипломом.
Скасовувала виступи, якщо це заважало роботі у школі
Втім, навіть коли Марина пішла на власний хліб – почала вчителювати в Житомирі, – золотих сережок так і не купила.
– Золото – це якось надто пафосно й не завжди доречно, – казала вона і віддавала перевагу сріблу, біжутерії, прикрасам із бісеру.
– Завжди гріють прикраси, що їх власноруч виготовлять і дарують близькі люди: дві рідні племінниці, діти у школі. Втім найбільш цінним для мене є хрестик на срібному ланцюжку, який мені подарувала нині покійна мама, – зізналася якось актриса. – Просто треба знати, наскільки скромно жили мої батьки, яку невеличку пенсію отримувала мама.
Та все одно вона примудрилася відкладати по копійці (не знаю навіть, скільки місяців чи років у неї на це пішло), аби в один із днів народження вручити мені блискучу коробочку, а в ній – срібний хрестик на тонесенькому ланцюжку…
Після цих спогадів розумієш, чому так тяжко переживала Марина Поплавська смерть мами – найближчої у світі людини. А щоб відволікатися від сумних думок, жінка з головою поринула в роботу.
– 23 роки свого життя я віддала школі. Хоча ще з юних років займалася сценічною творчістю, але ніколи не припускала, що виступи – це головне, а вчителювання – це щось другорядне, – не раз розповідала Марина Поплавська. – Я людина, вихована в радянську добу. І можливо, тому ніколи не дозволяла собі спізнитися, щось не виконати, прогуляти роботу. Навіть якщо важко, навіть якщо хвора, я все одно йшла на роботу і дуже нею дорожила.
Ось тому, здобувши популярність завдяки участі в КВН (команда «Дівчата з Житомира») та отримуючи пропозиції на нові проєкти, Марина Поплавська насамперед цікавилася: чи не завадять ці виступи викладанню у школі української мови та літератури. Бо якщо завадять – відмовлялася.
Навіть коли Марина стала зіркою «Дизель Шоу», мала напружений гастрольний графік і збирала багатотисячні зали, все одно продовжувала вчителювати, маючи по декілька годин на місяць. Лише 2017-го, розуміючи, що не в змозі надалі поєднувати акторську й педагогічну роботу, звільнилася зі школи.
Ненавиділа себе за габаритні форми
Але шкодувати, вочевидь, не було причин. Адже це був пік популярності «Дизель Шоу». Це постійні гастролі. А в перерві між поїздками – розучування ролей, репетиції, заняття з акторства.
– Нинішній гумор вимагає професійної акторської підготовки. Тому, – пояснювала Марина Поплавська, – разом із колегами з «Дизель Шоу» ми беремо уроки акторської гри у відомої викладачки з Голлівуда Іванни Чаббак, в котрої займалися такі знаменитості, як Джим Керрі, БредПітт, Холлі Бері.
За таким насиченим графіком знаходити час для особистого життя було Марині Поплавській вкрай важко. Не так часто, як би хотіла, вона навідувалася до сестри та племінниць. Лише іноді могла дозволити собі зустріч із друзями, які лишилися зі шкільних років, студентських, із часів участі в КВН.
Та у стократ прикріше було жінці усвідомлювати, що роки йдуть, молодість минає, а поруч немає люблячого чоловіка та дітей.
– Я завжди була жінкою далеко не худенькою. На сцені грала ролі «бойової подруги». І це, можливо, вселяло чоловікам невпевненість, – у небагатьох відвертих інтерв'ю міркувала Марина.
А ще зізнавалася: багато років вона комплексувала своєю фігурою. Над габаритами Марини постійно кепкували: хтось – за спиною, а хтось дозволяв кольнути прямо в лице.
– Я піддалася загальній думці: товста! Це жах, і це назавжди! – пригадувала потім актриса. – Я зненавиділа своє тіло і фактично себе саму. І тільки завдяки шанувальникам, які зустрічали мене оплесками, які зізнавалися в любові, які огортали мене щирими компліментами, я поступово почала себе переконувати: так, у мені є зайві кілограми, але така я є і таку себе маю полюбити. Звісно, позбутися комплексів було не просто. Але крок за кроком – і я таки прийняла себе.
Прийняла, але не опустила рук. Якщо порівняти, якою була Марина Поплавська на початку своєї кар'єри в «Дизель Шоу» та якою стала, – різниця разюча. І хоча генетики не змінити, Марина таки схудла, розквітла на обличчі, змінила зачіску, а ще – закохалася!
В інтерв'ю 2017 року вона розповіла:
– Зараз модно давати відверті інтерв'ю, розкривати душу і розповідати про особисте життя. Втім я залишаюся при думці, що для того воно й особисте, аби його не розголошувати. Крім того, якщо я розповідаю про свою другу половинку, доведеться називати його ім'я, сферу діяльності – таким чином я порушу особисте життя ще однієї людини. Тому скажу так: особисте життя у мене є (хоч як би це не здавалося дивним із такою неординарною зовнішністю). А мій коханий – солідна й шанована людина, яка проживає не в Україні.
Багато шанувальників тоді, дізнавшись цю новину, стали з нетерпінням чекати розвитку стосунків чи можливого весілля. Щоразу, приходячи на виступ «Дизель Шоу», бачили: від кохання Марина справді розквітла. І кожен, хто минулої осені чув звістку про аварію, в якій загинула улюблена актриса, відразу не міг збагнути: як? Чому? Невже не було шансів урятувати?
На жаль, не було…
Багато часу знадобилося колегам із «Дизель Шоу», аби відновити здоров'я після жахливої аварії, що сталася рік тому. Але болю від утрати вони не позбулися й дотепер, на роковини загибелі Марини Поплавської…
...Одного разу артистка розповіла, що в Єрусалимі придбала срібний перстень, на якому було вигравіювано слова царя Соломона «…І це мине». «Ця фраза змусила мене по-іншому сприймати негаразди, – казала актриса. – А ще кажуть, цей перстень здатен змінити долю того, хто стає його власником»… Чи справді перстень змінив життєву дорогу зіркової актриси? Хтозна. Але фраза «І це мине» дуже швидко стала для Марини Поплавської пророчою.
БІЛЬШЕ ПРО ВІДОМИХ ТА ЦІКАВИХ ЛЮДЕЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
