Люди

«Лісівники нашого лісгоспу - це команда професіоналів, якими можна пишатись»

«Лісівники нашого лісгоспу - це команда професіоналів, якими можна пишатись»

80 років плідної діяльності нараховує Державне підприємство «Маневицьке лісове господарство», яке створили у 1939 році на базі Троянівського і Чарторийського державних надлісництв Польщі.

Нині Маневицький лісгосп – потужне підприємство, де працює 450 людей. До слова,  середньомісячна заробітна плата ДП «Маневицьке ЛГ» досягає досить високого рівня – 11 тис. 87 грн.

Роботи ще багато!

Шостий рік директором ДП «Маневицьке ЛГ» працює Володимир Радіон. Так, Володимир Олександрович народився 22 червня 1961 року. У 1980 закінчив Шацький лісовий технікум. У 1988 закінчив Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю «Лісове господарство».

Трудову діяльність розпочав з 1980 року. Працював на посадах: бензопильник цеху по переробці деревини Прилунського лісгозагу, маркувальник нижнього складу Цуманського лісхозагу, майстер паркетного комплексу лісгозагу, майстер пункту переробки Сильненського лісництва, лісничий Берестянського лісництва, лісничий Мощаницького лісництва, лісничий Карасинського лісництва ДП «Маневицьке ЛГ», головний лісничий ДП «Маневицьке ЛГ», головний інженер ДП «Маневицьке ЛГ». З 2011 року директор ДП «Поліське ЛГ», а з квітня 2013 року працює директором ДП «Маневицьке ЛГ».

«Я працюю тут 6 рік, але я думаю, що такого керівника, який би сказав, що задоволений своєю роботою повністю, важко знайти... Я наполовину задоволений, роботи ще багато», – зауважив Радіон.

«Людина та ліс»

Перед початком нового навчального року ДП «Маневицьке лісове господарство» нагородило учнів, які брали участь в конкурсі малюнків та творів на тему «Людина та ліс»

Цей конкурс був оголошений обласним управлінням лісового та мисливського господарства з метою формування екологічної свідомості молоді, підвищення рівня усвідомленості школярами ролі визначення лісу в житті людини, виховання любові та дбайливого ставлення до природи і навколишнього середовища.

Отже, за підсумками обласного конкурсу було нагороджено Дарину Корнійчук – ученицю ЗОШ І-ІІ ступенів с. Галузія – філії опорного закладу «ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Прилісне» Маневицького району за малюнок «Бережіть ліс» та Ангеліну Шмигельську – ученицю ЗОШ І-ІІ ступенів с. Галузія – філії опорного закладу «ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Прилісне «Маневицького району за вірш «Диволіс»

Помічник лісничого Галузійського лісництва Василь Горайчук вручив подарунки школярам привітав з перемогою в конкурсі та початком навчального року побажав здоров’я, благополуччя, терпіння, наснаги, творчих здобутків та успіхів у навчанні.

Виготовляють понад 20 найменувань пиломатеріалів

У ДП «Маневицьке ЛГ» виготовляють понад 20 найменувань пиломатеріалів. Лісгосп зберіг лісопильні; залізничні під’їзні колії; крани; численні ремонтні майстерні.

«Кругляк переробляємо на пиломатеріали різних товщин і різних довжин, єврозаготовки для піддонів. Меблів ми не випускаємо, це дуже глибока переробка, але в майбутньому плани у нас є. Сушки ми вже зробили, ще треба обладнання і ми зможемо вже це робити», - розповідає директор лісгоспу Володимир Родіон.

Загальний запас деревостанів становить 11 004 тис. м3, запас на 1 га – 233 тис. м3, загальний середній приріст за рік – 206 тис. м3 деревини. Щороку тут заготовлюється 90000 м3 деревини, третина якої переробляється у цехах лісогосподарства.

70% деревини експортують

Маневицьке ЛГ має низку цехів із переробки деревини, 70% якої, до слова, експортують. Є цех із виготовлення європіддонів, які також продають за кордон. На нижньому складі відвантажують дрова «на Європу».

За останній рік тут зіткнулись з проблемою короїдів. Шкідники пошкодили майже вісім відсотків загального лісового фонду. Боротись з цим можна лише одним способом - вирізаючи уражені дерева. На них також заробляють - дрова із характерним синюватим відтінком експортують до Польщі та Австрії та Румунії.

«Ми експортуємо дрова паливні, які ми одержуємо від рубок пошкоджених короїдом дерев – це синя суха деревина», – розповів очільник підприємства Володимир Радіон.

Заробляють  на консервуванні соку, ягід та грибів

Директор Маневицького лісового господарства Володимир Радіон каже, що їхній лісгосп особливий своїм консервним цехом, який дозволяє переробляти все, що дає ліс. а й сучасний консервний цех автоматизованими лініями переробки, де виробляється близько шестидесяти найменувань різноманітної продукції.

Це натуральна, екологічно чиста, без генно-модифікованих та інших домішок продукція. Продукція, яка може використовуватись не тільки для харчування населення, але й для дитячого харчування.

«Праця над кожним питанням, над кожною гілкою як її правильно продати чи переробити, щоб більший прибуток одержати, – розповідає Володимир Радіон. – Ми переробляємо навіть хвою, яку зазвичай палять на ділянках. Робимо з неї хвойний екстракт. Минулого року мали півмільйона гривень від одного хвойного екстракту. Таким займаємося ми одні в Україні. Хочемо з кожним роком збільшувати таку переробку, бо не в деревині сила, треба щоб воно все комплексно було».

У консервному цеху встановлена лінія під євробанку; зроблено ремонт побутових приміщень. Консервний цех виробляє п’ять різновидів березового соку (сік березовий з цукром, сік березовий «Бадьорість» на шипшині, сік березовий «Поділля» на сухофруктах, сік березовий «Яблуня» і сік березовий з лимоном).

Так, на Маневиччині сік збирають у промислових масштабах, одна береза за сезон віддає 200 літрів натурального напою. Відбір кандидаток, ретельний: береза має бути здоровою, не молодшою 50 років і подобатися комахам. Березовий сік маневицького підприємства відомий і за межами України – Польщі, Чехії, Ізраїлі та Канаді.

Крім соку виробляються огірки мариновані, консервовані, кабачки, томати консервовані і мариновані, чорниця протерта, ожина протерта, горобина протерта, журавлина, брусниця гриби. Також переробляється буряк гарнірний, салат закусочний.

Чорниця – природний антиоксидант

Минулого місяця у консервному цеху, який функціонує при державному підприємстві «Маневицьке лісове господарство» закінчили перероблювання чорниці звичайної.

Зараз триваєпроцес із заготівлі ягоди: на відповідній ділянці заготівельник збирає ягоди, згодом доставляє на консервний цех, робітники перебирають ягоди від сторонніх домішок та готують їх до перероблення.

Протерту чорницю з цукром уже після очищення промивають та протирають на протирочній машині. Згодом всю масу разом із підготовленим цукром завантажують у плиту «Кропівіна», після підігріву масу розфасовують, а згодом стерилізують.

Усе відбувається під наглядом начальника консервного цеху, адже дотримання усіх процедур та вимог обов’язкове при перероблюванні.

Загалом працівники виписали лісових квитків на заготівлю ягід чорниці звичайної на 73,8 тонни, заготівельники сплатили до місцевих бюджетів 78,7 тисяч гривень рентної плати за спецвикористання дикорослої продукції.

Чорницю протерту з цукром усі охочі можуть придбати у консервному цеху ДП «Маневицьке лісове господарство» та у мережах магазинів «Лісовичок».

Так, ерша корисна властивість чорниці – вона природний антиоксидант. Чорниця здатна впливати на недоброякісні пухлини, сприяючи до їх, якщо не зменшення, то зупинки росту. Вона впливає на них на клітинному рівні, будучи відмінною профілактикою різноманітних новоутворень. Також вважають, що вона сприяє профілактиці проти ракових захворювань.

Заклали відкриту плантацію лохини

На території державного підприємства «Маневицький лісгосп працює теплиця, у якій чотири роки тому посадили 75 кущів високорослої лохини. Вже у 2018 році вона дала перші плоди. У тому ж році в лісгоспі заклали відкриту плантацію лохини.

Тоді посадили 1500 кущів, які почнуть давати ягоди за кілька років. Тут працює власний консервний цех, тож є можливість переробляти плоди.

«По суті це експеримент, тому що лохина непристосована для закритого ґрунту. На вулиці вона добре росте, а в тепличних умовах її ніхто не вирощує. Але ми спробували і побачили в цьому переваги – плоди у таких умовах достигають на місяць раніше», – розповідає інженер побічного користування лісгоспу Ірина Остапчук.

Також у теплиці вирощують декоративні рослини – самшит, ялівець, туї, квіти кислиці та бегонії, зелень – салат, петрушку, кріп. Усе це продають жителям Маневиччини на ярмарках.

Хвойний екстракт за унікальною технологією

Маневицький лісгосп також має цех із виготовлення хвойного екстракту, який роблять із відходів з хвойних дерев, що дає можливість переробляти порубкові рештки та більш раціонально використовувати деревину. Екстракт вийшов на ринок та вже має свого покупця – його закупляють в аптеки, а також у парфумерну галузь.

Кожен місяць цех переробки хвойного екстракту виробляє близько двох тонн екстракту та десяти кілограм ефірної олії. Разом з хвойним екстрактом лісгосп виготовляє ефірну олію. Для того, щоб отримати 1 кілограм ефірної олії, має бути перероблено до 500 кілограм хвої.

Хвойний екстракт користується попитом у санаторіях, оздоровчих комплексах, аптеках, військових госпіталях та магазинах «Лісовичок». Купують екстракт санаторії Волині, Рівненщини, Черкащини, Івано-Франківську та інших областях України. Зокрема купують аптеки «Волиньфарм», «Волиньфармпостач», Жардін косметик, санаторій «Червона калина», оздоровчий комплекс «Поділля», «Зелена крамниця», ТзОВ «Укрфіто».

«Зараз Маневицький лісгосп чи не єдиний в Україні хто виробляє натуральну 10% витяжку з ялини та сосни за унікальною технологією. Сировини ніколи не бракуватиме, адже після рубок залишається багато хвої. Раніше її просто спалювали, тепер вона іде на переробку», – розповідає начальник дільниці переробки хвойного екстракту Марія Яковлєва.

Екстракт – натуральний, екологічно чистий продукт, який отримують в процесі уварювання зеленої хвойної маси. Він містить велику кількість ефірних олій, мікроелементів. Хвойний екстракт широко використовують для лікувально-профілактичних ванн. Цю продукцію чекають завжди багато споживачів.

350 тисяч гривень за рік – стільки Маневицький лісгосп заробляє на хвойному екстракті та ефірній олії.

Для працівників – гарячі обіди

Вперше за багато років ДП «Маневицьке ЛГ» серед споріднених підприємств області відновило компенсацію на обіди працівникам штатних бригад у вигляді гарячого харчування. Зі столової, що функціонує при лісгоспі, їжа у термосах доставляється безпосередньо до будиночків для обігріву.

В робітничій їдальні мають можливість харчуватись працівники підприємства в обідню перерву. Вартість обіду не висока, крім того, за умовами колективного договору профспілкова організація повертає 50% від вартості обіду, тому така ціна є досить привабливою.

З лютого 2018 в ДП «Маневицький лісгосп» відновили виїзне гаряче харчування робітників лісозаготівельних бригад.

У їдальні «Ялинка» готуються обіди для робітників, які працюють в лісі. Гарячі обіди є комплексними та складаються з трьох блюд, укладаються в термоси і везуться на ділянку. Підприємство закупило харчові термоси, миски, ложки, кружки, також власноруч змайстрували термо-бар’єр, який забезпечує триваліший термін підігріву їжі на дальні маршрути.

Лісничі подбали, щоб робітники в комфортних умовах мали можливість пообідати (біля кожної ділянки, де працюють бригади, є пересувні дерев’яні будиночки).

«Справжні гарячі обіди дуже потрібні для людей, які цілий день тяжко працюють особливо у холодну пору року. Бачу в цьому лише позитив: люди попрацювали, приходять, а вже все готове, гаряче. Одна справа принести з собою на обід бутерброди, а зовсім інше – з’їсти гарячого борщу», – каже директор Маневицького лісгоспу Володимир Радіон.

Мають безпілотник для спостереження за лісами

Велику увагу лісівники приділяють охороні і захисту лісу, мають свої пожежні автомобілі, трактори, плуги, телевізійну систему спостереження за лісами, найрозвинутішу в області мережу великих і малих рекреаційних пунктів.

Деякі області вже почали використовувати новинки техніки для спостереження за лісами, в тому числі й для моніторингу за виникненням пожеж.

На Волині також закупили безпілотник «Фантом-2». Він перебуває на балансі Маневицького держлісгоспу. На жаль, за словами головного лісівника Волині Олександра Кватирка, через відсутність фінансування перестала працювати служба авіапатрулювання.

Безпілотник також можна використовувати для моніторингу за вогняними небезпеками, для обліку звірів, для виявлення бурштинокопачів тощо.

Встановили камери відеоспостереження

Третину території нашої області займають ліси. Аби їх вберегти при надзвичайній (5 класу) пожежній небезпеці, яку часто оголошують на Волині протягом останніх років, в обласному управлінні лісового та мисливського господарства напрацювали ефективну систему захисту – встановили камери відеоспостереження. Дивитися за насадженнями допомагають ще й фотопастки, цілодобове патрулювання мобільних рейдових бригад, небайдужі краяни.

Завдяки всевидячому оку сучасної техніки в лісах Волині вже три роки не було масштабних пожеж. Одна телевізійна система спостереження (далі ТСС) вартує майже 100 тисяч гривень. Та в разі пожежі втрати для лісових господарств й держави будуть у рази більші. Не виключені і трагічні наслідки.

Першу камеру на Волині встановили у 1994 році в Маневицькому лісовому господарстві. Відтоді й почали за власні кошти осучаснювати пожежно-спостережні вежі у лісових масивах. Адже з державного бюджету надійшов лише один транш у 2010-му на встановлення трьох ТСС у держпідприємствах лісових господарств «Камінь-Каширське», «Маневицьке» та «Прибузьке». Загалом у 23 держлісгоспах області вже облаштували 51 пожежно-спостережну вежу, 34 із них обладнали відеокамерами. Радіус дії кожної – понад 20 кілометрів. Спостереження проводять так, щоб одна відеокамера перекривала зони видимості іншої, дублюючи нагляд за кожною ділянкою лісових масивів. Оптика дозволяє максимально приблизити об’єкт.

У Маневицькому лісовому господарстві постійно оновлюють систему запобігання пожежам у лісових масивах. На понад 52 тисячах гектарах території на чотирьох вишках установили по відеокамері, які закільцювали між собою. Це дає змогу майже одночасно дивитися онлайн за понад 22 гектарами лісу Маневицького, Галузійського, Черевахівського і найвіддаленішого Новочервищанського лісництв. Пожежний спостерігач кожного з них дивиться за своєю територією, а черговий у лісгоспі – за всіма. Таким чином він перестраховує колег, які не помітили на підпорядкованих їм масивах займання.

 «Помітивши дим над лісом, орієнтовно визначаю координати. Якщо, наприклад, це в Оконському лісництві, телефоную черговому і вже їхні працівники знаходять точне місце займання. Завдяки такій налагодженій співпраці протягом останніх років вдавалося оперативно гасити пожежі з мінімальними лісовими втратами», – розповідає про свою роботу спостерігач Маневицького лісництва.

Боротьба з бурштинокопачами і браконьєрами

У лісах Волині кілька років тому в найпроблемніших місцях, привабливих для браконьєрів, крадіїв лісу чи незаконних копачів бурштину, встановили відеокамери, які бачать і вночі. Вони майже непомітні для стороннього ока – не більші мобільного телефону, але мають здатність фіксувати кожен рух. Пристрої прикріплені на деревах.

Понад чотири роки тому ліси Маневицького району потерпали від навали охочих нажитися на «сонячному» камінні – бурштині. Майже півтора десятка гектарів лісу вщент перекопали лопатами і понищили помпами любителі легкої поживи та гастролери, які приїжджали не лише з інших районів Волині, а й з інших областей України.

Спільними зусиллями правоохоронців та лісової охорони порушників таки вигнали. Щоправда, після себе копачі залишили глибокі вирви, які працівники лісу змушені були засипати. Вони ж на місці повалених дерев насадили нові.

Досі невелика кількість бурштинокопачів усе ж намагається збагатитися на незаконному заробітку та пробирається у ліси. Тому й нині ці території охороняють поліцейські й камери відеоспостереження.

Браконьєри – це ще одне нашестя для лісу, особливо для його мешканців. Боротися з недобросовісними мисливцями у лісових угіддях Звірівського лісомисливського господарства, які багаті дичиною, вирішили теж за допомогою всевидячого ока відеокамер. Сучасну техніку встановили у місцях, де звірі бувають найчастіше, – поблизу годівничок чи солонців. Адже саме там браконьєрам найлегше вполювати свою здобич.

До речі, такий досвід уже давно застосовують у Європі, а його ефективність доведена роками.

Щороку – 15-20 кілометрів лісових доріг

Один із пріоритетних напрямків лісгоспу – будівництво лісових доріг. Адже за оцінкою експертів, понад 80% лісових угідь лишаються недоступними для наземного лісотранспорту. До цього питання лісова галузь повернулася обличчям ще в 2004 році. Саме тоді до вирішення проблем бездоріжжя на Поліссі було залучено знаних науковців, зроблено картографічні зйомки з космосу, враховано наукову вимогу до сітки доріг. Державною цільовою програмою «Ліси України» на 2010–2015 роки були заплановані видатки на будівництво лісових доріг.

Маневицьким держлісгоспом щороку здається в експлуатацію 15–20 кілометрів лісових доріг. На їх будівництво залучаються власні фінансові ресурси лісгоспу. Одночасно із будівництвом лісових доріг лісгосп активно проводить ремонт меліоративних систем.

Під час меліоративних робіт велика увага також приділяється як реконструкції діючих шляхів, так і прокладенню доріг обабіч каналів.

Разом із лісівниками покращується розвиток району

Напередодні Дня працівника лісу-2019 колектив ДП «Маневицьке лісове господарство» провів урочисту нараду. Головний лісничий Віталій Пащук привітав усіх з прекрасним святом. Висловив щиру вдячність за працю, за розуміння, за професіоналізм! Побажав усім міцного здоров'я, миру і процвітання. Особливу подяку висловив ветеранам лісового господарства, подякував їм за невтомність і самовідданість. Прозвітувався про проведену роботу, про заслуги колективу, про досягнення та реалізовані плани.

«За цей рік нам разом вдалось реалізувати багато задумів та планів, ми виконували основні завдання, вчились новому і намагались втілювати найкраще у щоденній роботі, - зауважив Віталій Пащук. - Лісівники нашого лісгоспу - це команда професіоналів, якими можна пишатись., щорічно сплачуються мільйонні податки та платежів до державних соціальних фондів, розбудовуються рекреаційні пункти, будуються дерев'яні автобусні зупинки, покращуються інфраструктура району»

Відтак, Почесною Грамотою Державного агенства лісових ресурсів України нагороджено провідного інженера з лісозаготівель Мирку Андрія Володимировича, Подякую Голови Державного агенства лісових ресурсів України нагороджено Швеця Романа Володимировича, Почесною Грамотою Волинської обласної державної адміністрації нагороджено Секиду Сергія Євгенійовича.

Лісгосп суттєво допомагає місцевому населенню, сільським та релігійним громадам, дитячим садкам та школам, одиноким людям, інвалідам, ветеранам. Не забувають тут і про добробут працівників та підтримку молодих спеціалістів. Лише за останні кілька років молоді спеціалісти отримали 9 квартир.

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: маневичі, маневичі, ліс
В тему