Цього року Києво-Печерській лаврі виповнюються 975 років.
Вона – серед найвизначніших духовних і культурних пам′яток не лише України, а й всього людства! Лавра входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Але коли це зупиняло росіян? Ніколи. Тому минулого тижня вони прицільним ударом шахеда зруйнували нашу святиню, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Божі знамення при закладанні храму
Успенський собор Києво-Печерської лаври є одним із найдавніших храмів України-Русі. Саме він протягом багатьох століть залишався головною святинею монастиря та одним із найбільш шанованих храмів православного світу.
До спорудження собору монахи звершували богослужіння у невеликій дерев’яній церкві Успіння Пресвятої Богородиці, яка стояла над печерами. І, згідно з даними «Патерика Печерського», закладання храму супроводжувалося багатьма знаменнями.
Будівництво розпочалося 1073 року за участю преподобного Феодосія Печерського та братії монастиря. Київський князь Святослав подарував землю під будівництво, виділив тисячу гривень золотом і власноруч допомагав копати рів під фундамент.
На той час кількість ченців уже досягла ста осіб, тому стара дерев’яна церква не могла вмістити всю громаду. Саме це стало поштовхом до спорудження великого кам’яного храму.
У липні 1077 року основні будівельні роботи завершилися. Після цього тривали внутрішнє оздоблення та впорядкування храмового комплексу. Урочисте освячення Успенського собору відбулося 1089 року на свято Успіння Пресвятої Богородиці.
У 18 ст. вогонь уже знищував святі будівлі
Успенський собор став не лише духовним центром, а й архітектурним взірцем для багатьох храмів України-Русі.
Наприкінці 11 ст. біля північної стіни собору було споруджено Церкву Іоанна Предтечі. Головною святинею храму залишалася ікона Успіння Пресвятої Богородиці.
Та за свою майже тисячолітню історію Успенський собор неодноразово зазнавав руйнувань. Так, великої шкоди завдала пожежа в ніч із 2 на 3 травня 1718 року. Тоді вогонь знищив значну частину забудови Верхньої лаври.
У 1722 – 1729 роках собор перебудували, стіни поштукатурили, їх оздобили найкращі майстри лаврської іконописної школи. Тоді ж було створено новий п’ятиярусний іконостас.
Після завершення відбудови 1729 року архітектурний вигляд собору суттєво не змінювався аж до Другої світової війни.
Підірвати собор москва наказала ще 1941-го
У листопаді 1941 року Успенський собор був зруйнований потужним вибухом. А от питання про причини руйнування храму залишається предметом дискусій серед істориків.
Одна з поширених сучасних версій стверджує, що перед відступом радянських військ із Києва восени 1941 року низку важливих об’єктів міста було заміновано підрозділами НКВС у межах тактики «спаленої землі».
Існують також дослідження та архівні документи, які пов’язують вибух із підготовкою замаху на президента Словацької держави Йозефа Тисо, який відвідав лавру якраз у день вибуху – 3 листопада 1941-го.
Крім радянських диверсантів, які підірвали будівлю, над лаврою поглумилися й нацисти. Після окупації Києва вони викрали й вивезли до Німеччини значну кількість культурних і релігійних цінностей. Ми достеменно знаємо про срібний престол, срібні царські врата, три срібні гробниці, 120 срібних риз, старовинні ікони та Євангелія в дорогоцінних окладах, зібрання тканин і парчі, а також близько 2000 дорогоцінних предметів.
Та якщо незначну частину з цих унікальних витворів мистецтва таки було повернуто 1948 року до України, то відновити собор вдалося лише після здобуття незалежності.
9 листопада 1995 року президент Кучма підписав відповідний указ. 24 серпня 2000 року відбулося освячення воскреслого з руїн Успенського собору. А з січня 2023-го, коли храм перейшов під протекцію Православної церкви України, у ньому нарешті почали звершувати богослужіння українською мовою.
Прицільно ударили дроном і зруйнували собор
І от за те, що ми посміли молитися українською мовою в українському храмі у центрі української столиці, московити в ніч на 15 червня прицільно запустили по собору дрон, і близько першої години ночі шахед влучив в Успенський собор Києво-Печерської лаври. А щойно пожежники прибули загасити вогонь, відбулася повторна спроба удару, внаслідок якої пошкоджено Башту Іоанна Кушника – оборонну споруду 17 – 18 ст., яка є частиною фортифікаційного комплексу Верхньої лаври. Тої ж ночі постраждала навіть та частина собору (прибудова св. Іоанна Богослова), яку московити не змогли знищити під час підриву 1941 року.
За повідомленнями керівництва заповідника та українських посадовців, російський ударний безпілотник типу шахед влучив у Стефанівський приділ Успенського собору.
Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко повідомив, що сакральні цінності, зокрема ікони, антимінси та богослужбові предмети, вдалося евакуювати, на щастя, немає загиблих і постраждалих.
Предстоятель ПЦУ, митрополит Епіфаній назвав цю нічну атаку «черговим злочином проти людяності». А міністр закордонних справ України Андрій Сибіга ініціював провести міжнародні процедури захисту об’єктів світової спадщини та закликав до належної міжнародної реакції на пошкодження Києво-Печерської лаври. Адже вона – один із найважливіших символів духовної та культурної спадщини. І якщо не зараз, то з часом росіянам таки доведеться відповідати за всі їхні злодіяння, і за руйнування Києво-Печерської лаври – також.
Оксана Бубенщикова
Фото з відкритих джерел
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
