У селі Івківці Чернігівської області бульдозерами зрівняли із землею цвинтар з похованнями жертв Голодомору 1932-1933 років.
Про це повідомив Національний музей Голодомору-геноциду. У селищній раді заявили, що за документами там кладовища немає, і назвали роботи доброустроєм території.
Про подію першими заявили журналісти місцевого телеканалу «Прилуки». Вони виїхали в село і на місці масового поховання побачили, як працюють бульдозери та інша техніка.
Місцеві жителі кажуть, що їх ніхто не попереджав про роботи на кладовищі. Вони одразу звернулися до селищного голови з проханням зупинити роботи, адже в багатьох на тому місці поховані родичі.
Як розповів івківчанин Микола Данілішін, у нього тут похований дідусь Денис Череп. За його словами, третина цього цвинтаря була заповнена під час Голодомору.
«Люди вмирали. Їх возили возами, а закопували, як худобу, без трун. Мого діда так само закопали. З дому забрали все, навіть квасолю, все вигребли... Для діда викопали яму, поки його візком привезли, вже четверо там лежало. Люди не могли викопати навіть ями, не було сил», — розповів Микола Данілішін.
Селищний голова Роман Ювченко пояснив, що роботи на місці цвинтаря здійснюються за рішенням виконавчого комітету та відповідно до програми доброустрою. Він додав, що в плані територіальної громади ділянка, на якій проводять роботи, не вказана як кладовище.
Однак у музеї наголосили, що цвинтар в Івківцях зазначається як одне з понад тисячі місць масового поховання на території України в геоінформаційній системі «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду», яка була створена співробітниками Музею Голодомору ще у 2019 році.
Згідно з Національною книгою пам’яті, в роки Голодомору в Івківцях загинули від голоду щонайменше 162 людини, серед них — велика кількість дітей. І це лише ті, чиї імена встановлено. Більшість із загиблих поховані саме тут, на старому кладовищі. Жителі села дотепер відвідують могили рідних.
Національний музей Голодомору-геноциду звернувся до голови Ладанської ТГ та голови Прилуцької РДА з повідомленням про цінність і важливість збереження цього місця поховання періоду Голодомору, а також із проханням відновити порядок на меморіальній території та належним чином маркувати її.
До слова, керівництво СРСР організувало в 1932-1933 роках штучний масовий голод в Україні, щоб загнати українських селян у колгоспи та зламати національний опір, вказував Український інститут національної пам’яті.
Там зазначали, що масштаб брехні та фальсифікацій комуністичного тоталітарного режиму був таким великим, що науковці досі не можуть назвати точної кількості вбитих — в академічних дискусіях називають цифри жертв від 4 до 10 мільйонів людей.
Український парламент у 2002 році постановою, а у 2006-му — законом визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українців. Відтак це зробили ще понад 30 країн світу, а також Католицька церква та Вселенський патріархат.
Чимало країн та інституцій засудили Голодомор після початку повномасштабного вторгнення, зокрема Європарламент і ПАРЄ. Парламент Румунії визнав Голодомор злочином проти людства та українського народу, а парламент Австрії — «жахливим злочином».
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
