Про це розповів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час брифінгу в Медіацентрі Україна, - пише hromadske.
«Хвороба Х» — це не якась конкретна хвороба, а гіпотетичне захворювання. У 2018 році Всесвітня організація охорони здоров'я внесла її окремим пунктом до переліку захворювань, щоб умовно позначити нову можливу хворобу, яка здатна призвести до пандемії.
Як розповів під час брифінгу представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт, наразі відомо про близько 150 вірусів, які можуть спричинити «пандемію Х».
У МОЗ зауважили, що свого часу пандемія COVID-19 також була «хворобою Х», додавши, що після цього кожна країна зробила висновки щодо своїх систем охорони здоров’я і важливості міжнародної співпраці, обміну даними, технологіями й інноваціями.
Як Україна готується протистояти?
Ляшко наголосив, що є три компоненти, які свідчать про готовність системи охорони здоров’я до викликів будь-яких епідемій:
- люди, тобто кадровий потенціал;
- сильна лабораторна мережа, яка працює за міжнародними стандартами;
- глобальне партнерство.
За його словами, Україна розвиває кожен з цих компонентів. Так, за останні три роки в Україні запустили, реорганізували та перезапустили мережу Центрів контролю та профілактики хвороб. За цей час фінансування мережі збільшили вдвічі, зауважив очільник відомства.
Так, якщо у 2021 році на її фінансування держава виділяла 2,6 мільярда гривень, то зараз сума сягає 4,9 мільярда грн. Ляшко заявив, що наразі до системи мережі залучені 14 494 фахівці.
Також за останні 5 років 167 українських фахівців пройшли міжнародні навчання з польової епідеміології. Кожного року кількість інтернів, які вступають на спеціальність «Eпідеміологія», збільшується: у 2020 році було 14 інтернів, а у 2022 — вже 70.
Також Ляшко зазначив, що окремо держава фінансує готовність до реагування закладів охорони здоров’я. Так, у 2023 році 193 заклади охорони здоров’я отримали окремий пакет від НСЗУ «Готовність до реагування на епідемії або спалахи інфекційних хвороб».
«Ми витратили на цю готовність 2, 385 мільярда гривень. Вимоги передбачають, що тут фінансуються спеціалісти, які повинні проходити відповідні тренінги, облаштовуються реанімаційні відділення, закуповується необхідне обладнання», — розповів міністр.
Крім того, на базі цих закладів формується так званий «медичний кошик» — перелік лікарських засобів із запасом щонайменше на три місяці.
Водночас ВООЗ допомогла Україні модернізувати лабораторії для епідеміологічного моніторингу. Національна референс-лабораторія включена до глобальної мережі лабораторій ВООЗ, яка виявляє збудники, розкладає їхню ДНК чи РНК.
Окремо Україна підключена до мережі «Цезар». Вона допомагає дізнаватися, чи виявлений та чи циркулює в країні той або інший збудник, який потенційно може призвести до виникнення «пандемії Х».
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
