Не так давно ми розповідали про волинянина Ростислава Прокоп’юка, який, проживаючи у Празі, ввійшов до Книги рекордів Чехії. Такої честі наш земляк був удостоєний, позаяк урятував від тютюнової залежності рекордну кількість пацієнтів.
Відриваючи секрет порятунку від тютюнопаління, Ростислав Прокоп’юк зазначив: за аналогічною методикою можна позбавити людину від алкогольної, наркотичної, ігрової залежностей.
Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".
Після цього на адресу редакції та до самого Ростислава Прокоп’юка стали звертатися сотні людей. Більшість із них просили врятувати своїх рідних від горілки. Тож, аби за посередництва газети допомогти і тим нашим читачам, які написали про свою біду, і тим, хто соромиться про неї розповіси, ми будемо публікувати найбільш типові розповіді людей (їхні імена з етичних міркувань змінені) та на сторінках газети давати на них відповідь. Отож…
Хоче кинути пити, але постійно зривається
«Мене звати Валентина. Ще молодою з двома маленькими дітьми на руках я втратила чоловіка, який не зумів подолати важку хворобу. Дуже плакала. Бо він був хорошою людиною, не мав шкідливих звичок. І от коли діти вже стали дорослими і почали жити окремо, доля звела мене з іншим чоловіком. За майже 20 років самотності я нарешті відчула, що таке увага, турбота, що таке рука господаря в домі. Та, коли ми стали жити разом, відкрилася страшна правда: цей чоловік виявився залежним від горілки. Що таке алкоголізм, я знала не з чуток. Бо колись дуже пив мій батько, потім вітчим, тепер брат. Тому вирішила будь-якою ціною врятувати кохану людину від згубної залежності. Ми побували в багатьох фахівців. Випробували всі можливі методики. Пройшли курс лікування в наркодиспансері. Проте минав час – і чоловік знову повертався до чарки. Причому не просто випивав – ішов у запій. А як брався за пляшку – то ніби чорт у нього вселявся. Бо перетворювався на зовсім іншу людину: злу, нервову, навіть руку на мене піднімав. Коли мої діти про це взнали, сказали: «Мамо, тобі такий чоловік не треба. Виганяй його». Проте він же – жива людина, а коли не п’є – то ще й добрий, покірний, роботящий. Якщо я виставлю його за двері – він пропаде, бо не має свого житла, а рідні не хочуть його приймати через ту ж таки горілку. Лікуватися він ніби й не проти, от тільки зривається. Навіть фахівці розводять руками: бо як підшили його, то мав не пити цілий рік, а зірвався через пів року. Я люблю цю людину, хоче помогти, але не знаю, як…»
Одну дитину забрала хвороба, а іншу – горілка
«Добрий день. Звертається до вас за порятунком Світлана. Колись я була щаслива жінка, мала двох хороших діток. А тепер мені здається, що я – найбільш нещасна жінка у світі. Бо одну мою дитину, дочку, вже забрала хвороба. А іншу дитину, сина, забирає горілка. Ось уже десять років, як я не маю спокою через той клятий алкоголь. Ми живемо в селі. Син не має офіційної роботи, ходить помагає по господарству, хто що попросить. Але мені від того жодної радості. Бо в нас найбільш ходова валюта – самогонка. І так із дня в день мій син іде з хати нормальною дитиною, а повертається чужою мені особою. Бо він не просто п’яний, а дуже агресивний. Щось йому не сподобається – копає ногами, швиряє, б’є, що під руки попаде. Як я щось спробую сказати – то й до мене скаче, останніми словами обзиває. Раніше його запої тривали тиждень, потім – два тижні, а тепер я можу побачити свою дитину тверезою всього декілька днів на місяць. Був період, я вмовила сина пролікуватися. Але минув час, і він знову взявся за старе. Тепер знову хочу відвезти його до якихось спеціалістів, але син каже: «Мені і так добре. Нікуди не поїду». Я в розпачі. Не знаю, як жити далі. Тому звертаюся до Ростислава Прокоп’юка з проханням: чи можна залежну від алкоголю людину вилікувати, якщо вона сама того не бажає?»
Як розвивається алкоголізм
– Алкоголь заміняє людині її невміння (чи дефіцит уміння) жити і володіти собою, регулювати свою поведінку, свій душевний і фізичний стан, – пояснює Ростислав Прокоп’юк.
Зважаючи на це, існує три фази сприйняття алкоголю.
Перша фаза називається узус (від лат. usus – користування, вживання, звичай). На такій стадії людина вживає алкоголь несистематично і в тій кількості, що не призводить до залежності.
Друга фаза – абузус (від лат. аbusus – зловживання, надлишок). На цьому етапі людина п’є часто, для неї це стає звичним процесом. По-науковому це називається: розвиток толеранції – тобто звикання організму до алкоголю і необхідність пити все більше й більше, щоб отримати однаковий ефект. Коли людина перебуває у фазі абузусу, вживання алкоголю стає шкідливим як для фізичного, так і для психічного здоров’я.
Третя фаза – залежність. Вона характеризується тим, що алкоголь стає найкращим другом. Людині здається, що саме горілка стає простим і безвідмовним способом сховатися від проблем і полегшити життя. Проте насправді все стає навпаки: вже реальна проблема нікуди не дівається, а до неї додаються нові і значно серйозніші. Адже залежна від алкоголю людина ризикує втратити свою репутацію, роботу, зламати стосунки зі знайомими, друзями, колегами та навіть втратити найдорожче – сім’ю, дім, здоров’я!
– У бій за життя алкоголіка часто встає сім’я, родина, діти, – на багатьох реальних прикладах переконався Ростислав Прокоп’юк. – Але цей бій часто завершується поразкою, якщо людина не усвідомить своєї проблеми, не визнає її насамперед перед собою і повторюватиме, що «я не алкоголік! Мене не треба лікувати! То вам треба лікуватися, якщо таке про мене думаєте!»»
Нерідко алкоголік помилково вважає, що він може себе контролювати, варто тільки захотіти не пити. Втім, коли доходить до експерименту, виявляється: контроль давно вже втрачений. Хоча й тут алкоголік себе виправдовує: мовляв «то просто було свято, і я мусив випити» або «я вчора напився, але ж можу сьогодні без горілки». І це замкнуте коло крутиться тижнями, місяцями, роками. Але як його розірвати?!
– Спробуйте почати допомогу алкоголікові, коли він у тверезому стані. І обов’язково почніть з позитиву, – радить Ростислав Прокоп’юк. – Знайдіть у тій людині його кращі сторони. Поясніть, що він це втратить. Небезпека втрати будь-чого може подіяти. Особливо це стосується випадків, схожих до того, який у своєму листі описала пані Валентина.
А от у ситуації з пані Світланою дещо важче. Адже для звільнення людини від залежності діє правило карми. Воно полягає в тому, що не можна допомагати тому, хто не хоче цієї допомоги. Тому спочатку вам, пані Світлано, треба знайти можливість і поговорити зі своїм сином так, аби він захотів змінити своє життя. Це є перший крок до порятунку.
Ну, а всім іншим читачам ми нагадуємо: маєте запитання до Ростислава Прокоп’юка, пишіть у редакцію. Ми будемо групувати листи за тематикою і давати на них загальну відповідь. Анонімність гарантуємо. Наші контакти: 43 024 Луцьк, пр-т Соборності, 11А, редакція газети. Електронна пошта: TVgazzeta@gmail.com
На конверті або в темі електронного листа обов’язково зазначайте: «Питання для Ростислава Прокоп’юка».
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
