Кабінет Міністрів готується із січня 2021 року запустити нову систему накопичувальних пенсій. Якщо порівняти ціни й рівень доходів українців, то найважче в наш час доводиться пенсіонерам. Особливо тим, хто отримує мінімальні 1638 грн.
На запитання до урядовців, чи змогли б вони прожити за такі гроші цілий місць, відповідь стандартна: більше платити держава не в змозі. Адже в Пенсійному фонді хронічно не вистачає надходжень, аби виплачувати навіть ці мізерні кошти. І пенсійна «діра» сягає мільярдів гривень! — йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».
За інформацією видання «Діло», від початку цього року на рахунки Пенсійного фонду надійшли 99,3 млрд грн. А це на 8,9 млрдгрн менше від запланованих обсягів. Лише упродовж травня Пенсійний фонд недорахувався 2,5 млрд грн. Це при тому, що бюджет Пенсійного фонду на 2020 рік одразу ж формувався з дефіцитом у 23 млрд грн. Якщо такі тенденції зберігатимуться й надалі, то до кінця року «діра» недоотриманих коштів виросте до 50 млрдгрн! А, щоб цю «діру» заповнити, доведеться вкотре забирати фінансування з інших галузей та сфер.
Пенсійну казну не буде кому наповнювати
Якщо нічого не міняти в системі пенсійного забезпечення, то з кожним роком становище непрацездатного населення в Україні ставатиме все скрутнішим.
Чому? Пояснюю: аби пенсіонер отримував виплати, працююче населення повинне частину своїх зароблених коштів віддати у вигляді податків до Пенсійного фонду (це так званий Єдиний соціальний внесок – ЄСВ). Проте чимало українців працюють неофіційно чи взагалі не працюють, відтак – не платять ЄСВ, а, отже, – не наповнюють скарбнички Пенсійного фонду. При цьому кожен четвертий українець – пенсіонер (за даними ПФУ, виплати отримують 11 мільйонів 300 тисяч наших співвітчизників). Далі ж через стрімке старіння нації кількість пенсіонерів щороку зростатиме, число працюючих, відповідно, спадатиме. До 2040 року, прогнозують експерти, число пенсіонерів уже навіть переважатиме число платників ЄСВ, а до 2050-го пенсіонерів стане на 21% більше за офіційно працюючих людей, які будуть наповнювати Пенсійний фонд.
За такої ситуації наповнювати скарбничку ПФУ до потрібного обсягу буде неможливо. А, отже, пенсіонери, найімовірніше, не зможуть отримувати навіть таких мізерних коштів, які мають сьогодні.
Що ж робити?..
Звідки беруть гроші заможні іноземці
Аби не вигадувати велосипеда, варто оцінити ситуацію передових країн світу, чиї громадяни, вийшовши на заслужений відпочинок, мають достатньо коштів, щоб насолоджуватися життям. А оцінивши – запозичити їхній досвід. Він полягає в тому, що тамтешні громадяни, як тільки працевлаштовуються, відразу частинку заробленого починають щомісяця відкладати на пенсію. Але не комусь, як це відбувається зараз в Україні (така система пенсійного забезпечення називається солідарна, коли із зарплати молодих виплачують пенсію старшим людям). Іноземці ж відкладають гроші на власну пенсію – це називається накопичувальн система пенсійного забезпечення.
Таким чином, що більше відкладала людина грошей замолоду, то більше вона їх накопичить на свою безбідну старість. І навпаки: якщо нехтуватиме заощадженням, то на схилі літ не матиме коштів для достойного життя.
Подбати про безбідну старість стане обов’язковим
Українська влада, розуміючи необхідність змінювати систему пенсійного забезпечення, з року в рік розповідає про те, що «треба щось міняти». І нещодавно у Верховній Раді з’явився законопроєкт «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» (з повним його текстом можна за номером 2683 ознайомитися на офіційному сайті ВРУ).
Відповідно до проєкту закону, накопичувальна система передбачатиме ОБОВ’ЯЗКОВЕ відрахування працівником не менше ніж 1% від свого доходу, а роботодавцем – не менше як 2% від зарплати працівника. Суму відрахувань для накопичення майбутньої пенсії працівник визначатиме сам.
Аби ці відрахування не лягали зайвим податковим тягарем на працівника та роботодавця, прем’єр-міністр Денис Шмигаль пропонує компромісний варіант: 2% від нинішнього ЄСВ виділяти в накопичення, не збільшуючи навантаження ні для фірми, ні для людини, і ще 2% перекидати з ПДФО (податку з доходів фізичних осіб).
На запитання, яким чином людина зможе потім отримати накопичену пенсію, прем’єр назвав три можливі варіанти. Перший передбачає одноразову виплату 100 відсотків накопичень. Другий дозволятиме розбити загальну суму на щомісячні платежі протягом 5 – 10 років. Третій варіант орієнтується на довічне утримання пенсіонера та фіксовані щомісячні виплати.
Важливо, що накопичувальна система передбачає можливість успадкування родичами тих грошей, які людина відклала на старість, але не встигла використати в повному обсязі.
«Не хочу видатися занадто оптимістом, але до 1 січня 2021 пенсійну систему з накопичувальними фондами цілком реально запровадити», – сказав нещодавно Денис Шмигаль.
Щоправда, якщо відштовхуватися від нинішньої зарплати українців, то ті 4%, що буде людина віддавати зі своїх податків, – це надто мізерна сума для достойної старості, а не мільйон гривень, як порахував прем’єр. Тож коштів потрібно накопичувати в рази більшими обсягами.
Куди ж відкладати гроші на достойні виплати?
Для цього держава планує створити Пенсійне казначейство, котре буде відстежувати потоки фінансів. А де саме накопичувати кошти – людина обиратиме фонд на власний розсуд.
До слова, в Україні вже зараз діють понад 60 недержавних пенсійних фондів (НПФ). Їхніми учасниками є майже 900 тисяч осіб (це близько 7% від працюючого населення), котрі сплатили до фондів понад 2 млрд грн.
Така невисока зацікавленість недержавними пенсійними фондами пояснюється кількома факторами. Частина українців звикла жити сьогоднішнім днем, про старість думаючи: «якось воно буде» або «до пенсії ще треба дожити». Ще частина українців хвилюється, що за роки накопичень її заощадження знеціняться. А решта людей, пам’ятаючи, як «згоріли» їхні заощадження у комерційних банках та навіть державному «Сбєрбанку СРСР», просто не довіряють жодній фінансовій установі.
Тож, аби не «пролетіти» з накопиченою пенсією, експерти радять звернути увагу, скільки цей фонд працює на ринку України (чи світу), яким є розмір його статутного капіталу, скільки учасників та коштів залучив, яким чином запобігає знеціненню коштів (вкладає в цінні папери, нерухомість, депозити, золото), наскільки прибутковим він є, – вся ця інформація повинна бути у вільному доступі.
А ще дуже важливо було б на законодавчому рівні гарантувати українцям повернення заощаджених на пенсію коштів у разі банкрутства недержавного пенсійного фонду. Бо інакше людина може все життя відкладати гроші, а потім вони «дивним чином» будуть забезпечувати безбідну старість власнику якоїсь офшорної компанії.
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
