28 Квітня 2020
Новини

Горе-­матір морила голодом 11­-річну доньку та посадила її на ланцюг

Горе-­матір морила голодом 11­-річну доньку та посадила її на ланцюг

У Білгород-Дністровському районі на Одещині 42-річна Оксана Одажий побила свою 11-річну доньку і прикувала її ланцюгом. Виявляється, на дитину уже не вперше піднімали руку і навіть морили голодом.

Материнської любові і тепла Карина не знає від народження. Адже до 8 років вона мешкала у притулку. Не відомо, чому жінка вирішила забрати дитину, але усі три роки, які бідолашна прожила у так званому  рідному домі, за нею ніхто не доглядав. Більше того, дівчинка постійно голодувала. Вона не мала елементарного – ні сезонного одягу, ні нормального взуття.

У будинку – антисанітарія, не створені навіть прості умови для проживання. Родина перебуває на обліку органів поліції та служби у справах дітей як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. 42-річна жінка зловживає спиртними напоями та недбало виконує батьківські обов’язки, за що неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності. Вона і її співмешканець ніде не працюють.

Голодна дитина постійно втікала – блукала селом, просила їжу у людей та спала де доведеться. Часто пропускала уроки в школі. А між тим її мати разом із вітчимом особливо не переймалися відсутністю дитини і спокійно розпивали спиртне.

 

У мінус 12 градусів спала під шкільною котельнею…

Одного разу дівчинку у лютий мороз знайшли під шкільною котельнею, де вона залишилася на нічліг. На вулиці тоді було мінус 12. Селяни побігли до батьків, сповістити про їхню дитину, адже думали, що ті, напевно, місця собі не знаходять від хвилювання. Та батьки й не думали шукати її. Уже були добряче п’яні та спокійно спали. Тоді за сприяння селян Карину знову відправили до притулку, а сільська рада звернулася до суду з проханням позбавити батьків прав на дитину.  Та мати падала в суді на коліна і благала повернути їй дитину. Божилася, що буде менше пити та пильнуватиме за нею.

Сама Карина теж попросила, щоб її залишили з матір’ю. Вочевидь, у Дитбудинку бідолашній теж було не солодко. От і вибрала собі між двох бід. Суд дослухався до прохання дитини і віддав її матері. Та не минуло й місяця, як Карина знову втекла з дому.

Оксана Одажий стверджує, тоді селяни самі ж порадити їй посадити таке неслухняне дитя на ланцюг. Жінці – усього 42 роки, але з вигляду їй сміливо можна дати усі 60. Сліди постійних пиятик у неї на лице, так би мовити.

– У мене вже сил не хватало. Я її спіймала, а вона мене відштовхнула, що я мало не впала. Вона дуже агресивна, я навіть не знаю, що з нею робиться. Але я її не била. Просто спіймала, прив’язала на ланцюг і на замки закрила. І все, – виправдовує свій жахливий вчинок горе-матір.

Горе-матір вдруге відмовляється від доньки…

Тоді ж  вона сама зателефонувала у школу та зізналася, що тримає дитину на ланцюгу. Коли селяни прибігли до помешкання, мати і вітчим Карини уже були у традиційному для них стані – вщент п’яними. Сама ж дитина, вочевидь, добряче наплакавшись, спала, накрита ковдрою з головою.

– У спинці дивана була просвердлена дірка. Вони закріпили туди ланцюга. Коли ми зняли ковдру, в дитини на нозі був замок з цепом. І на руці – теж. Знаєте, в мене собака в кращих умовах живе, – згадує побачене тоді соціальний працівник Світлана Мотіна.

Карину негайно відвезли до лікарні. Виявилося, що вона ще й голодувала. І хоча того вечора, коли відбулося її звільнення, мати принесла з місцевої крамниці повну сумку продуктів, але все це з вітчимом вони успішно з’їли на закуску під енну того вечора плящину. Дитині не дали ні шматка хліба. Тіло дівчинки ще й усе було в синцях та саднах. Через це лікарі негайно викликали поліцію. Виявилося, що  мати її ще й регулярно лупцювала.

Після надання медичної допомоги дівчинку оселили в місцевому Центрі соціальної реабілітації для дітей. Поліція розпочала досудове розслідування за фактом спричинення тілесних ушкоджень. Відкрите кримінальне провадження.

Селяни сподіваються, що Карину горе-матері більше не повернуть. Тим паче, ненька сама відверто зізнається, що не хоче повернення доньки додому.

– Хай краще вона там буде під наглядом. Що я з нею робитиму? Вона все одно втікає, – каже матір.

Втім називати її матір’ю важко, адже навіть у тваринному світі краще ставляться до власних дітей…

Ірина Бура

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

 

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: Долі, батьки, діти
В тему