19 Березня 2020
Новини

Що приховує весняне рівнодення?

Що приховує весняне рівнодення?

20 березня відбудеться весняне рівнодення цьогоріч.

Дні рівнодення та сонцестояння здавна були відомі древнім народам. Язичницький культ Сонця був поширений і серед слов’янських народів. Переломні моменти сонячного циклу — дні зимового і літнього сонцестояння, весняного і зимового рівнодення — викликали особливе відношення людей, відчуття змін в природі й початок нового етапу у їх житті.

У річному циклі свят у народів Європи можна спостерігати парність свят, два дні ніби відкривають і закривають певний календарний відрізок, який наповнений магічним, релігійний, суспільним, сільськогосподарським значенням. Таких парних днів можна назвати декілька — зимове сонцестояння — літнє сонцестояння, весняне рівнодення — осіннє рівнодення.

Проте християнська релігія, яка поступово увійшла не тільки в ідеологію народів Європи, але і їхній побут, змінити попередні дохристиянські уявлення, дати свят. Християнський бог та численні святі з їх різноманітними функціями стали на місце язичницьких богів та духів. Християнізація народів Європи стала причиною нового потрактування чималої кількості традиційних для язичників обрядів, зокрема, і солярних.

Проте оскільки свята Сонця — древніші із календарних свят, то навіть до ХХ століття і навіть нині у багатьох народів Європи залишилося характерне для доземлеробського розвитку поділ року на дві частини.

Через засилля християнства у сучасному святкуванні календарних свят хаотично змішалися і сучасні, і древні форми ритуалів та обрядів.

Так, день весняного рівнодення майже усіма народами сприймається як свято весни. Проте нині він фактично ритуально зміщений зі свого місця аж до дати Великодня. Проте це свято весни досі популярне у греків, південних слов’ян, румун і албанців.

Основними символами весняного рівнодення є яйця і зайців. Давайте, розберемось, чому так сталося.

Древня ідея родючості диктувала класти у домовину померлого яйця, що підтверджується численними археологічними знахідками. Яйце, яке є умістилищем нового життя, уявлялося древній людині джерелом світобудови, воно широко застосується досі у землеробській обрядовості як символ родючості.

У древніх уявленнях яйце, яка самою своєю суттю уособлює ідею родючості, займало особливе місце в землеробській обрядовості як при початку сільськогосподарських робіт, так і в комплексі обрядів, характерних для весняного рівнодення, пізніше Великодня та інших весняних свят. Цікаво, що у цих обрядах носієм цієї ідеї виступав заєць, відомий своєю плодовитістю.

Магічні дії, в яких яйце використовувалося як символ родючості, здійснювалося перед початком сільськогосподарських робіт: робітник мав перед першим виїздом в поле з’їсти яйце, яйце клали під колеса плуга, примішували шкарлупку від яєць в насіння ярових і льону, заривали яйце в центрі поля. Під час весняного колядування яйце слугувало важливим ритуальним символом, колядників обдаровували яйцями. Яйця і яєчня — одні з основних страв колективної трапези. Яйця слугували подарунком і предметом ігор на весняне рівнодення, а пізніше і Великодня, серед яких найбільш популярними було катання яєць по землі з пагорба.

До наших днів зберігся звичай відносити на могили родичів яйця — ритуал, який теж містить землеробський сенс про те, що цей світ і світ померлих з’єднані. Іноді яйця скидали з тих же пагорбів як їжу померлих.

Усі ці ритуальні дії й поєдналися у дні весняного рівнодення, яким у древні часи опікувалася англо-германська богиня світанку під назвою Остара. Навіть сучасні назви Великодня Easter і Ostern у європейських країнах пов’язані саме з ім’ям цієї богині, а не юдейським Песахом, як у країнах слов’янських. Остара — богиня нового початку, прийдешньої світлої половини року, жаги до життя.

Таким чином, весняне рівнодення — це час ідеального балансу природних сил, дня і ночі, коли вони тривають по 12 годин і день, коли у північній півкулі світу розпочинається справжня весна.

 Олена Кузьмич, кандидатка філологічних наук, журналістка, дослідниця ритуалів

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: містика, свято
В тему