Кардинальні зміни в освіті України: що пропонує для батьків, школярів та вчителів новий закон

Крім того, надалі також планують розвивати і проект Нова українська школа, або НУШ, який, як частину реформи галузі освіти впровадила ще колишня очільниця МОНу Лілія Гриневич.

На даний момент закон має підписати президент України, а Міністерство освіти, у свою чергу, надати роз’яснення щодо того, яким чином цей закон має бути впроваджений у життя.

Тож які саме нововведення  гарантує новий закон.

• 1 Інклюзивність та доступність. Закон гарантує рівний доступ всіх дітей до освіти. До початкової школи дітей мають зараховувати без конкурсів, навчальний заклад має бути територіально доступним для всіх дітей незалежно від соціального статусу та місця народження. Дітей з особливими освітніми потребами під час навчання зможуть супроводжувати батьки.

Діти, які знаходяться на тривалому лікуванні в медичних закладах, матимуть можливість навчатися прямо там, при лікарнях. Учні, які потребують додаткових уроків, матимуть змогу отримати групові або індивідуальні консультації від педагогів на базі школи — це також нововведення, якого раніше не було.

• 2 Вивчення державної мови. Новий закон про освіту передбачає нововведення і стосовно мови навчання. В цьому пункті створено три нові моделі викладання. Зокрема, зміни стосуються представників національних меншин.

Перша модель прописана з урахуванням особливостей корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка могла би захищати та розвивати їхню мову. Найперше цей аспект стосується кримських татар. Ця модель передбачає навчання мовою корінного народу з 1 по 11 (або 12-й) клас паралельно із ґрунтовним вивченням української мови.

«Я мала побоювання, що з огляду на події останнього року дещо знівелюються норми, пов’язані з використанням державної мови в освітньому процесі. На щастя, цього не сталося. Те, що пропонує закон — диференційований підхід щодо впровадження державної мови для осіб, які представляють корінні народи, нацменшини чи нацменшини країн ЄС — вважаю дуже зваженим і продуктивним», — коментує освітня експертка Мирослава Товкало, керівник проектів і програм у Креативній Міжнародній Дитячій Школі (КМДШ).

Друга модель орієнтована на школи, де навчання відбувається мовою національних меншин, мови яких належать до мов країн Євросоюзу. Приміром, такі школи розповсюджені в західних областях України на кордоні з Угорщиною, Румунією тощо.

Модель прописана з урахуванням особливостей корінних народів, що не мають держави, яка могла би захищати та розвивати їхню мову

У таких випадках навчання буде проводитися материнською мовою, поряд з вивченням державної — у початковій школі, у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, аби у 9 класі українською вивчалося не менше 40% предметів. Вже у старшій школі таких дисциплін має бути не менше 60% від усього річного обсягу навчального часу.

Третя модель стосується, зокрема, російськомовного населення України. А саме, нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім'ї, «а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова), йдеться у законі». Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, але вже з 5 класу державною мовою мають викладати не менше 80% навчального часу.

Проте з таким нововведенням погоджуються не всі батьки. В фейсбук-спільноті Батьки SOS, де журналістка НВ ініціювала обговорення нового закону, батьки назвали цю норму «поділом суспільства на чотири сорти у вивченні рідної мови». Деякі користувачі також цікавилися, чи викладатимуть у школах російською — мовляв, дитина вдома говорить цією мовою, а отже, на думку батьків, має вивчати її у школі, як і твори російських класиків.

• 3 Розширення можливостей для вчителів. Учителі зможуть складати власну навчальну програму, розробляти власну систему оцінювання зі створенням шкали переведення цих оцінок у 12-бальну систему. Крім того, вчителі матимуть змогу підвищити власну кваліфікацію за власним бажанням, але — за кошти держави.

Чи готові українські вчителі до роботи за новим форматом, розмірковує у коментарі НВ жителька Києва Тетяна Білоконська. На її думку, велике питання — чи готові психологічно педагоги до «нових правил гри»:

«Читала і закон, і інфу про Нову українську школу (НУШ), а також програму підготовки вчителів до неї. Все клас, тільки побачила проблему, яка ніде не світиться — це психологічна готовність кадрів до нового закону і новими правилами гри в ХХІ столітті. Більшість вчителів — совкові, зі сміттям як в голові, так і підходах. Кричать, принижують, соромлять, б’ють [дітей]», — каже Білоконська. Свого восьмирічного сина перевела в інший навчальний заклад через булінг — цькування з боку вчителя.

«Ніде немає ні стандартів, ні критеріїв, ні тренінгів для вчителів, які б підтверджували, що цих вчителів можна підпускати до дітей. У цьому велика проблема. Це ще гірше, ніж коли учитель робить помилку у рішенні прикладу», — додає жінка.

• 4 Надбавки для вчителів. Закон передбачає надбавки для вчителів у кількох випадках. Зокрема, йдеться про вчителів, які завідуватимуть спортивною залою, кабінетом інформатики, ресурсною кімнатою тощо — таким обіцяють надбавку в розмірі від 10 до 20% зарплати.

Для молодих вчителів планують створити педагогічну інтернатуру — наставник, який допомагатиме молодому вчителю увійти в професію, отримуватиме ще 20%.

Важливий момент: у законі йдеться, що молодим вчителем може стати людина із будь-якою вищою освітою. Тобто, відтепер, аби викладати в школі, зовсім не обов’язково мати саме педагогічну освіту. На думку співголови ГО Батьки SOS Альони Парфьонової, це хороші зміни, адже так школи зможуть поповнитися справжніми фахівцями з певної сфери діяльності:

«До прикладу, в нашій фейсбук-групі Батьки SOS був один хлопець, айтішник, який прийшов до школи, аби навчати дітей, бо сам так захотів, йому це подобалося. Вони там за рік навчилися моделювати на 3D-принтері, дітям це подобалося», — розповідає Парфьонова.

На питання щодо того, які можуть бути ризики та як відсіяти людей, які, попри фаховість, не мають відповідних навичок викладання, каже: це питання має узгоджувати керівництво школи, зокрема, директор. Проте якщо у молодого вчителя дійсно є бажання працювати у школі, йому мають допомогти колеги у педагогічній інтернатурі.

З цим погоджується і Мирослава Товкало. Вона проводить паралелі з приватними навчальними закладами:

«Досвід приватних шкіл, які беруть на роботу молодих учителів, часто найкращих, показує, що без підтримки з боку колег, постійного навчання і наставництва не обійтися. Тому ця норма — це, по суті, перенесення в нормативну базу досвіду успішних шкіл в Україні і закордоном», — каже співрозмовниця.

• 5 Автономія шкіл. Закон Про освіту, прийнятий у 2017 році, задекларував автономію школи, але не запропонував конкретних механізмів розмежування повноважень засновника і директора школи, пояснює Мирослава Товкало. Саме тому останні два роки з приводу цього точилися конфлікти на місцевому рівні. Директори почувалися розгубленими, бо були змушені маневрувати на лезі ножа.

«Новий закон пропонує механізми, як реалізовувати автономію школи — на організаційному, академічному, фінансовому і кадровому рівнях. Тобто сучасний керівник, спираючись на новий закон, розпоряджається фінансами школи, зокрема і тими, які йдуть на професійний розвиток педагогів, формує кадрову політику — приймає на роботу і звільняє. Також організовує освітній процес, стежить за його якістю, організовує роботу з добору модульних навчальних програм, які пропонує міністерство, або стимулює вчителів до створення авторських навчальних програм», — роз’яснює Товкало.

• 6 Фінансова реформа. Закон має надати школам ширші можливості в тому, що стосується розподілення та використання фінансів. Зокрема, йдеться про кошти на формування структури закладу та штатного розпису, доплати і надбавки, встановлення розмірів та виплат премій, матеріальної допомоги та «інших видів стимулювання та відзначення працівників». Також до цієї категорії входять: оплата поточних ремонтних робіт у навчальному закладі. Тобто, «гроші на ремонт», які зазвичай збирає з батьків адміністрація школи.

«Державні та комунальні заклади освіти реалізують освітні програми за кошти державного, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством, і не можуть реалізовувати чи забезпечувати (повністю або частково) свої освітні програми за кошти батьків та/або учнів», — йдеться у законі.

Жодні, так звані платні класи та платні освітні програми не можуть бути реалізовані за рахунок дітей та їхніх батьків

«В реальності все виглядає так: беруть найпопулярніших вчителів, до яких всі хочуть віддати своїх чад. [Створюють] платні класи, при цьому, на зборах їх „підносять до небес“. При цьому, на запитання батьків про звичайні класи і про програму НУШ відповідають, мовляв, невже ви хочете, аби ваші діти були тупішими? Виходить, це вибір без вибору: або [платний] клас „інтелект“, або звичайний, з учителем після бурси», — коментує НВ жителька міста Покровськ, що на Донеччині. Жінка побажала залишитися анонімом. Вона має двох дітей: старша дитина навчається в третьому класі, молодша цьогоріч має піти в перший клас.

У новому законі йдеться, що жодні, так звані платні класи та платні освітні програми не можуть бути реалізовані за рахунок дітей та їхніх батьків, коментує цей пункт Парфьонова:

«Спершу можна подумати, ніби в законі спеціально залишили діру — нібито що фінансування може відбуватися за кошти благодійного фонду, і це спосіб обійти нові норми. Проте, насправді ж, якщо учасниками такого благодійного фонду є батьки учнів даної школи, тоді школа не може фінансуватися цим фондом. Тобто, припустимо, якщо батьки школи №?1 вирішать фінансувати за рахунок благодійного фонду школу №?5, тоді це, можливо, якось пройде. В інших випадках — ні, це вважатиметься порушенням закону».

• 7 Менше повноважень для батьківських комітетів. Зміни у законі стосуються не лише вчителів або учнів, а і батьків, зокрема, і членів батьківських комітетів, пояснює Альона Парфьонова. Всі побажання та рішення, озвучені в батьківських комітетах, виконувати треба лише за бажанням, і відтепер це чітко прописано в законі.

«Якщо 30 людей собі щось попридумують, пропишуть якісь протоколи і таке інше, ви точно не зобов’язані це робити, якщо не вважаєте за потрібне. І жоден протокол не є аргументом. Ви можете відмовитися», — пояснює Парфьонова. Раніше, говорить вона, в таких випадках дуже часто прикривалися саме цими протоколами — мовляв, раз батьківський комітет щось вирішив, робити це мають всі.

• 8 Скорочення кількості учнів. Передбачається, що максимальна кількість учнів у класі має становити 24 особи. У молодших класах, приміром, може бути від 5 до 24-х учнів. Проте як саме ця ідея має реалізовуватися, поки що під питанням. Під постом в групі Батьки SOS мами й тата з різних міст України діляться власним досвідом: у класах, де навчаються їхні діти, досі по 30, а то і 35 учнів, в деяких школах одночасно функціонує сім або вісім перших класів.

Про те, що така проблема дійсно існує, говорить і Парфьонова. У 2018 році в законі про освіту була норма про максимум 30 учнів у класі, але і її не виконували. Все через щільну забудову, перенаселеність окремих районів чи міст. Дітей — забагато. Іноді приміщення закладів освіти використовують не за призначенням, й через це приміщень не вистачає. Наприклад, забирають класи під музейні кімнати абощо, додає Парфьонова.

«Не знаю, яким чином, але ця дискусія має вирішитися. Також не слід забувати, що у шкіл тепер є зобов’язання приймати всіх за місцем проживання і це теж один із факторів», — каже співрозмовниця.

Ще один пункт в новому законі стосується змін в старшій школі. Про це пише на своїй сторінці у фейсбуці журналістка, колишня очільниця Української служби ВВС Ніна Кур’ята.

Дітей — забагато. Іноді приміщення закладів освіти використовують не за призначенням

«Починаючи вже з цього навчального року, у дуже значній частині шкіл закриваються 10?11 класи. Завдяки Доступу до правди, є відповіді районних управлінь освіти Києва. У моєму районі я нарахувала, що з 45 шкіл І-ІІІ ступенів залишиться на такому самому рівні 21 школа, а у 24 школах вже з 2020/21 навчального року припинять набирати 10?11 класи, — підраховує Кур’ята. — Ще є три спецінтернати, але на те вони і „спец“, щоб підходити окремим категоріям, а не всім. І одна вечірня школа (не думаю, що це — рівноцінний спосіб отримання знань в старших класах, якщо дійсно хочеш кудись вступати, тому лишу це окремо). Тобто тепер закінчити 11 клас стане завданням, доступним лише 50% учнів».

Це — один із кроків до відокремлення молодшої, середньої та старшої школи одна від одної, пояснює Альона Парфьонова. Але для того, щоби реалізувати всі ці зміни, потрібен час. Батькам не слід боятися, що старші класи закриють раптово — реформу в цій частині мають впроваджувати в життя поступово.

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.