13 Січня 2020
Новини

Чому Старий Новий рік – це язичницьке свято?

Чому Старий Новий рік – це язичницьке свято?

В ніч проти 14 січня українці святкують трохи дивне свято — Старий Новий рік, який ще називають Щедрим вечором або Багатою кутею.

Проте мало хто замислюється про те, що Старий Новий рік — це язичницьке свято, яке сповнене язичницької магії та ритуалів.

Почнемо з куті. Кутя — це по суті каша з різноманітними додатками — плодами землі — ягодами, медом, маком тощо. Каша віддавна мала сакральне та ритуальне значення. Породіллі давали кашу після пологів для відновлення сил, хрещені розбивали горщик з кашею на хрестинах, кашею-коливом проводжали на той світ покійників. У шлунках так званих болотних мумій, яких знайшли у Великій Британії, теж була каша, адже це були жертви богині землі, які мали запліднити її кашею і духом зерна на новий врожай. Тому на Старий Новий рік каша символізувала щедрість природи і достаток у прийдешньому році, тому вона мала бути солодкою, щоб було солодким життя.

Наступний магічний атрибут Старого Нового року — багатий на страви стіл, приміром, зі свинини. Свиня — магічна тварина. У давнину свиня була атрибутом багатьох богинь, наприклад, вавилонської Іштар чи кельтської Керрідвен. Назва замку Гоґвортс, де навчаються юні чарівники та чаклунки із серії романів про Гаррі Поттера, у перекладі означає «вепр», що нагадує про приналежність цієї тварини до світу відьомства. Тому вбиваючи свиню та виготовляючи з неї ковбаси та шинки, українці по суті досі займаються симпатичною магією — приваблюють щастя та добробут через ритуальні дії. Багатий стіл зі стравами зі свинини мав забезпечити хороший врожай.

Ворожіння також є важливим атрибутом зимових свят. Сільськогосподарські дії у цей період виконані, з’являється чимало вільного часу. Тому потрібно дізнатися, що ж чекає у прийдешньому році. Ворожіння як магічна дія теж мала прикликати та запрограмувати щасливу долю.

Було два найпопулярніших ворожіння — на варениках та на балабушках. Приміром, для першого господиня дому готувала особливі вареники та ховала у них символи майбутньої долі, наприклад, монетка у варенику символізувала достаток, сіль — сльози та розпач, цукор — щасливе життя, а вишня — спокусу. Звісно, такі вареники слід було їсти обережно.

Ще одне популярне ворожіння у Старий Новий рік — це ритуал, який пов’язаний з використанням балабушок. Балабушки — це виріб з тіста, який схожий на нинішні пампушки до борщу, тільки без часнику зверху. Воду для балабушок слід було принести у роті з криниці, ні з ким не розмовляючи, щоб не порушити сакральність моменту. Потім у приміщення, де були балабушки, запускали голодного пса. Вважалося, що чию балабушку першою ухопить собака, та дівчина першою з-поміж подруг вийде заміж. Якщо собака не зацікавиться балабушкою, то, значить, цьогоріч дівчина буде сидіти у дівках.

Особливою була магія першої людини, яка мала зайти до хати у новому році. Цю людину називали полазником. Потрібно було, щоб це обов’язково був чоловік. Жінка з потраплянням християнства на слов’янські землі стала вважатися нечистою, адже кровила раз на місяць, а чоловік був уособленням добробуту та чистоти. Тому саме чоловік мав зайти до оселі з привітаннями, щоб у новому році панував добробут та щастя.

Щедрівки, які співають у переддень Нового року — у своїй основі теж язичницькі. Побажання багато врожаю мали забезпечити його у прийдешньому році через магію слова. У словах щедрівок є чимало слів про добрий приплід худоби чи роїння бджіл, які були важливими для українців. Саме віршоване слово виконує у щедрівках магічну функцію.

У перший день Нового року виконуються засівалки, які теж мають схожу магічну ритуальність. Оселі мають засівати зерном, щоб мати щедрий врожай зернових. При цьому «набір» про засівання теж має бути виконаний з певних рослин, адже кожна з них має важливу для обряду символіку.

Навіть з запровадженням християнства на Русі, церква не змогла побороти язичницькі обряди, ритуали та пісні. Проти у них додалися християнські елементи.

Таким чином, Старий Новий рік у своїй основі — досить язичницьке свято, тому, зібравшись ввечері за святковим словом, замисліться про це.

Олена Кузьмич, кандидатка філологічних наук, журналістка, дослідниця ритуалів

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: свято
В тему

Останні матеріали