Кожен українець, який офіційно працює, своїми податками оплачує будівництво доріг, ремонт шкіл, зарплати вчителів, медиків і депутатів. На потреби держави йде 41,5% заробітку. На що їх витрачають?
Стільки платить чи не кожен європеєць
Податкове навантаження на українські зарплати відповідає середній в Європі – 41,5%. Причому податковим агентом виступає роботодавець, тобто він звітує перед Податковою і сам забирає від повної суми внески та сплачує їх державі.
Скільки податків платимо із зарплати: єдиний соціальний внесок (ЄСВ) – 22%; податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 18%; військовий збір – 1,5%.
За рахунок коштів, що їх зі своєї зарплати виділяє кожен українець, який офіційно працює, фінансуються державний, обласний, районний, міський та сільський бюджети. Тобто не якась віртуальна влада в особі поважного можновладця, а ми з вами забезпечуємо виплату пенсії, видачу зарплати медикам, учителям, чиновникам. Саме ми з вами забезпечуємо грішми ремонт доріг, будівництво шкіл і садочків, фінансування пільг і субсидій.
Що таке єдиний соціальний внесок
Українці віддають 22% від заробітної плати на так званий єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Наприклад, з «білої» зарплати в 10 тис. грн доведеться заплатити соцвнесок розміром 2,2 тис. грн. 18,15% від ЄСВ перекидається Пенсійному фонду. Гроші довго в ньому не затримуються. Бо зібрані з працюючих внески відразу ж перерозподіляють між усіма українськими пенсіонерами. Ось чому так важливо для батьків-пенсіонерів, аби їхні діти працювали офіційно і працювали в Україні. Бо якщо вони трудяться за кордоном, то наповнюють бюджет і фінансують процвітання чужої країни та чужих пенсіонерів. Якщо ж працюють в Україні, але неофіційно, то наповнюють лише власні кишені, позбавляючи рідних батьків гідної старості.
Крім відрахувань до Пенсійного фонду (а це, нагадаю, 18,15% від зарплати), частина ЄСВ (3,85% зарплати) спрямовуються у фонд на випадок втрати працездатності та безробіття.
А ще важливо пам’ятати: саме сплата ЄСВ дозволяє «заробити» на пенсію. Бо коли в Пенсійному фонді рахують, який розмір виплат вам належить, то до уваги беруть не просто трудовий стаж, а всі ті роки, протягом яких ви сплачували ЄСВ, тобто наповнювали Пенсійний фонд.
Щоб зрозуміти, скільки ви віддаєте Пенсійному фонду, помножте вашу зарплату на 18,15%. Решта суми (ще 3,8%) ЄСВ перерозподіляється між фондами по безробіттю та втрати працездатності.
Фонд із безробіття ви наповнюєте для того, аби в разі втрати офіційної роботи щомісяця отримувати фінансову підтримку. Задля того необхідно зареєструйтеся в Центрі зайнятості. А він уже подбає про те, аби ви одержували за рахунок ЄСВ певну частину від своєї «старої» зарплати. У той же час Центр зайнятості буде пропонувати вакансії залежно від вашого фаху чи запропонує пройти безоплатне навчання, аби здобути знання, необхідні для нового роботодавця.
Також сплата ЄСВ дає право отримувати виплати українцям із інвалідністю, які більше не можуть працювати.
Що таке ПДФО?
18% заробітної плати (при зарплаті в 10 тис. грн це 1,8 тис. грн) розподіляється між державним бюджетом (40% від суми цього податку) і місцевим бюджетом (60% податку). Тобто із зарплати в 10 тис. грн місцевий бюджет отримає 1,08 тис. грн, а країна – 720 грн.
Місто, селище, село чи ОТГ витрачає зібрані кошти на ремонт доріг, діяльність комунальних (тобто тих, що належить місцевій громаді) підприємств, а держава – на фінансування органів влади, правоохоронні структури, зарплати «бюджетникам» (лікарям, вчителям) тощо.
Якщо підсумувати витрати ПДФО, то 10,8% своєї зарплати ми віддаємо в бюджет міста; а 7,2% – в бюджет країни.
До речі, той, хто платить ПДФО, має право на податкову пільгу. Якщо, приміром, оформити іпотеку, витратитися на освіту або лікування, раз на рік можна повернути частину сплаченого податку. Максимальний розмір – 18% від річної зарплати.
Для прикладу, при місячній зарплаті в 10 тис. грн максимальна компенсація становитиме 21,6 тис. грн. Гроші надійдуть на вказаний рахунок, для цього необхідно надати Фіскальній службі довідку, яка доводить витрати, і номер банківського рахунку, куди переведуть гроші.
Скільки спрямовуємо на потреби армії?
На період військових дій на Сході країни всі українці, які офіційно працюють, віддають 1,5% зарплати «на оборонку». Правда, гроші надходять до загального бюджету держави. А вже звідти кошти перерозподіляють між різними відомствами, зокрема й у Міністерство оборони. Варто відзначити, що останні кілька років оборонний бюджет країни стабільно перевищує 100 млрд грн – це рекордні в історії країни суми.
Із зарплати в 10 тис. грн розмір військового збору становитиме всього 150 грн.
Як в інших країнах?
Згідно з дослідженнями Світового банку, податкове навантаження на зарплату в країнах Європи становить 40,3%, а в Україні – 41,5%.
Для порівняння, в Данії громадяни віддають на розвиток країни 10 – 15%, на розвиток міста чи села – 26% і ще 8% – податок на ринок праці (загалом 44 – 49%) від заробленого. В Португалії кожен громадянин віддає зі свого прибутку від 14,5 до 48 відсотків плюс 24% на соціальне забезпечення (лікування, освіту тощо). У Канаді податок із прибутку становить від 15 до 33 відсотків, а крім того, ще треба майже 10% віддати в Пенсійний фонд та 5% – на випадок безробіття.
За кордоном, як бачимо, теж майже половину заробленого віддають на потреби країни та розвиток свого міста й села. І там теж чим вищі податки, тим більше охочих ухилитися від їхньої сплати. Проте рівень корупції там значно нижчий. Тож тих, хто не хоче чесно ділитися заробленим, карають величезними штрафами і навіть тюрмою.
А ще за кордоном громадяни жорстко контролюють, чи правильно влада розпоряджається грішми платників податків. І якщо виявляється, що чиновник витрачає надходження до бюджету, щоб службовим авто возити дружину, – його звільняють із посади. Якщо з?ясовується, що бюджетні гроші були використані на ремонт дороги, яка через рік-другий посипалася, то винуваті за таку розтрату будуть покарані за всією суворістю закону.
Отож, нам, українцям, потрібно розуміти, чому так важливо і платити податки, й контролювати раціональність та чесність їхнього використання.
Підготувала Ксенія Покровська
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
