1 Березня 2019
Новини

«Корупційне» рішення КСУ: у чому «зрада» і чи можлива «перемога»

«Корупційне» рішення КСУ: у чому «зрада» і чи можлива «перемога»

Конституційний суд України фактично виправдав усіх підозрюваних у незаконному збагаченні чиновників тим, що скасував кримінальну статтю про незаконне збагачення.

Чому так сталось та що потрібно для ефективної боротьби із корупцією, – йдеться у дослідженні 24 каналу.

Що саме вирішив Конституційний суд?

12 грудня 2017 року до Конституційного суду на статтю про незаконне збагачення поскаржилися 59 народних депутатів. 26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачала покарання за незаконне збагачення.

У кримінальній статті сказано, що якщо держслужбовець не може підтвердити законність придбання своїх активів, то може бути позбавлений волі. У суді пояснили, що положення статті нібито не відповідають принципам верховенства права і презумпції невинуватості, а законодавча конструкція статті «допускає звинувачення, засновані на припущеннях».

Цю статтю в Україні ввели у 2015 році і вона була однією з вимог Євросоюзу на виконання Плану дій задля введення безвізового режиму. А ще це було одним із зобов’язань України перед МВФ.

Найтяжче покарання за незаконне збагачення передбачало ув’язнення на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна.

Чому всіх так обурило це рішення?

Тому що воно пригальмувало і без того вкрай кволу боротьбу із корупцією. Як пояснили громадські активісти з ініціативи «Реанімаційний пакет реформ», це рішення може означати повну амністію для абсолютно всіх посадовців із сумнівними статками.

«Таке рішення Конституційного Суду призведе до закриття щонайменше 50 справ щодо ймовірного незаконного збагачення топ-посадовців, які наразі розслідує Національне антикорупційне бюро, а також до закриття проваджень щодо всіх справ, які наразі слухаються в судах. Більше того, всі суб’єкти е-декларування отримають індульгенцію на сумнівні статки, набуті протягом останніх двох із половиною років, після введення в дію відповідальності за незаконне збагачення в чинній редакції», — наголосили вони у свої заяві.

При цьому активісти також зазначили, що рішення про неконституційність цієї статті Кримінального кодексу матиме зворотну дію в часі. Таким чином, цілком законними можуть виявитися статки чиновників, вартість яких на мільйони гривень перевищує офіційні доходи цих державних службовців.

Юрист Анна Маляр на своїй сторінці у Facebook навіть детально розписала, хто тепер може вільно дихати і не тікати з України, навіть якщо шалено збагатився на своїй посаді:

«1. Президент України, голова Верховної Ради України, його перший заступник та заступник, прем’єр-міністр України, перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету міністрів України, та їх заступники, голова Служби безпеки України, генеральний прокурор, голова Національного банку України, голова та інші члени Рахункової палати, омбудсмен, голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

  1. Народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
  2. Державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;
  3. Військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
  4. Судді, судді Конституційного Суду України; голова, заступник голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя; посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя; голова, заступник голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; посадові особи секретаріату цієї комісії; посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді);
  5. Особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України;
  6. Посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи;
  7. Члени Національного агентства з питань запобігання корупції;
  8. Члени Центральної виборчої комісії;
  9. Поліцейські;
  10. Посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим;
  11. Члени державних колегіальних органів.

Директор НАБУ Артем Ситник додав, що це означає, що всі розслідування, які проводилися по цій статті, фактично не мають зараз ніякого значення.

Чи вплинуло це рішення на вже існуючі провадження?

Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький в ефірі одного з каналів повідомив, що за весь період роботи САП та НАБУ було відкрито 106 проваджень за статтею про незаконне збагачення. 37 проваджень було закрито, 4 – направлено до суду з обвинувальними актами, а ще 65 досі розслідуються. Холодницький не погоджується із заявами про те, що стаття про незаконне збагачення позбавляє підозрюваних права на презумпцію невинуватості.

«37 проваджень закрито саме через те, що презумпція невинуватості була застосована прокурорами і детективами. Тому я стверджую: не було ніякого тягаря доказування на фігурантах справи», – наголосив він.

Крім того, за його словами, майже 30 народних депутатів з різних фракцій могли стати фігурантами кримінальних розслідувань щодо незаконного збагачення. Зараз це стало неможливо, тому що Конституційний суд скасував відповідну статтю Кримінального кодексу. Окрім народних депутатів, фігурантами справ про незаконне збагачення мали стати міністри, їхні заступники та очільники ОДА.

Що було не так із цією статтею?

Керівник відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков пояснив, що рішення КС щодо неконституційності статті 368-2 не стало несподіванкою. За його словами, ще під час розгляду змін до цього положення у 2015 році Головне юридичне управління парламенту вказувало на ризики неконституційності таких змін.

«Другий важливий момент, який слід мати на увазі: КСУ визнав неконституційним формулювання статті 368-2 Кримінального кодексу, а не саме поняття і можливість встановлення в національному законодавстві злочину незаконного збагачення», – наголосив він.

Водянніков також наголосив, що це положення в остаточному вигляді було сформульоване у спосіб, що робить його ані ефективним, ані таким, що відповідає міжнародним стандартам.

Деталі цієї статті такі, що вона стосується лише:

набуття у власність активів у значному розмірі та

відсутності доказів законності підстав набуття таких активів.

Примітка до цього положення роз’яснює, що під активами у значному розмірі у цій статті розуміються гроші або інше майно, а також доходи від них, якщо їх розмір (вартість) перевищує одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за цим положенням слід довести, що, по-перше, активи були набуті у власність, а по-друге, підстави набуття є незаконними.

«Замість того, щоб охопити всі випадки набуття речових прав на активи законодавець по суті встановив кримінальну відповідальність за неправильно оформлене незаконне збагачення. Уявімо собі корупціонера, який на набуті нечесним шляхом гроші купує собі будинок і оформлює всі необхідні за законом документи на це майно. У такому випадку це майно не підпадатиме під дію цієї статті. Або ще більш поширена практика: чиновник купує таке майно, але оформляє його на родичів, дідуся, бабусю чи навіть юридичну особу», – сказав він, наголосивши, що за редакцією статті така практика також не підпадає під її дію: чиновник же не набув у власність ці активи.

Водянніков також зробив висновок, що за змістом статті 368-2 у Кримінальному кодексі не було злочину незаконного збагачення в сенсі статті 20 Конвенції ООН проти корупції. «З цього випливає інший умовивід: стаття 368-2 від початку була сформульована у спосіб, що робить її юридичним курйозом», – додав експерт.

Якою мала би бути стаття про злочин незаконного збагачення?

Не такою, як пропонує Президент Петро Порошенко. Через скасування Конституційним судом кримінальної відповідальності за незаконне збагачення він 28 лютого подав до Ради свій законопроект. Його документ, начебто, повинен кримінальну відповідальність повернути. Проте, як кажуть у Центрі протидії корупції, запропонований Порошенком варіант гірший, ніж запроваджена за Януковича норма про незаконне збагачення.

Як пояснив Водянніков, правильна стаття мала би стосуватися не тільки власності, а речових прав взагалі. «Є непоодинокі випадки, коли недоброчесні чиновники декларують мізерні статки, а користуються машинами, будинками, яхтами, які формально належать родичам, дідусям, бабусям, якимось юридичним особам», – наголосив він.

По-друге, за його словами, тягар доведення складу злочину має бути чітко покладений на сторону обвинувачення.

«По-третє, задля забезпечення невідворотності покарання відповідальність має бути поширена на осіб, які протягом певного періоду часу у минулому мали статус особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто така відповідальність повинна застосовуватися до осіб, які звільнилися з посад, скажімо, протягом п’яти років після їх звільнення», – підкреслив фахівець.

Що робити, аби боротьба із корупцією не відкотилась назад?

Керівник відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні зазначив, що для цього необхідна ревізія і термінове усунення «законодавчих мін» у нашому антикорупційному законодавстві. Скандальна стаття, скасована КСУ, є не єдиною, де такі «міни» закладені і зараз вони починають спрацьовувати.

Крім правильно сформульованої статті про злочин незаконного збагачення, потрібно також запустити Вищий антикорупційний суд, який утворюється зараз за участі Громадської ради міжнародних експертів поміж іноземців з бездоганною репутацією і авторитетом, що були номіновані міжнародними організаціями.

Крім того, за словами Водяннікова, варто навести лад у стосунках між НАБУ і САП, а також перезавантажити систему електронного декларування статків осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подарунки для корупціонерів: законопроект Порошенка гірший, ніж був при Януковичу

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, київ, Політика, суспільство, корупція, конституційний суд, україна
В тему

Останні матеріали