Пластичний хірург із Тернополя вирішив безкоштовно оперувати потребуючих людей, бо «не все у цьому світі вимірюється грошима…».
«Промінь милосердя від центру хірургії одного дня», – саме під такою назвою стартував благодійний проект у місті Тернопіль від місцевого медичного центру «Паракліт». Для участі в ньому команда лікарів уже відібрала 10 людей з числа тих, хто найбільше потребував певних корекцій у своїй зовнішності, однак на реконструктивну операцію просто не мав коштів. Повернути їм радість життя взяв собі за мету 34-річний пластичний і реконструктивний хірург Микола Никитюк.
– Ми запустили цей благодійний проект разом із власником медичного центру «Паракліт» Олегом П’ятничкою. Підготовка цього проекту тривала майже півроку. Цей задум з’явилася, коли я ще працював у державній лікарні і бачив людей, які не мали змоги придбати собі все необхідне на операцію, – з цих слів розпочалося моє знайомство з Миколою Никитюком.
10 людей на безкоштовну пластику набрали дуже швидко
Цей молодий лікар – член Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних та естетичних хірургів. Те, що хірургія – його покликання, зрозумів ще в школі, з уроків основ анатомії людини. Після закінчення школи він переїхав до Тернополя та вступив до місцевого державного медичного університету. Потім працював лікарем-хірургом у місцевій лікарні швидкої допомоги. Пригадує, на той момент йому дуже кортіло придбати собі сучасний дорогий телефон, але необхідність мати свій перший інструмент дерматом, який на той час фактично вважався за розкіш серед лікарів-хірургів, переважила.
За допомогою дерматома лікар став виконувати дуже потрібну для людей з опіками та обширними вадами тіла операцію – пересадку шкіри. А якось він натрапив на повідомлення в Інтернеті про кастинг на безкоштовне стажування у клініці пластичної хірургії у Києві. Часу на роздуми не було, оскільки відбір мав відбутися уже наступного дня, тож одразу скочив у авто і поїхав до столиці. І не даремно. Там його запросили на навчання, з якого і почався його серйозний дебют у пластичній хірургії. І там же – у столиці, він став працювати у приватній клініці пластичної хірургії. Нині ж, як уже згадувалося, він реалізовує благодійний проект у своєму рідному Тернополі.
Микола Никитюк наголошує, що пластична хірургія – це не тільки про красу, збільшення грудей, вирівнювання носа чи підтяжку обличчя. Вона має надзвичайно великий розділ, такий як реконструктивна хірургія. Саме таких реконструктивних операцій потребують люди після травм, аварій, опіків, з різноманітними вадами, з рубцями, контрактурами. Тому, коли пластичний хірург бере в руки скальпель, на ньому лежить подвійна відповідальність, – як мінімум, покращити якість життя пацієнта, а як максимум, зробити його щасливими.
– У рамках проекту ми вирішили безкоштовно прооперувати 10 людей, які найбільше цього потребують. Перш за все ми відбирали тих, хто не може за себе заплатити. Ми дуже швидко набрали необхідну кількість людей і вже почергово оперуємо їх. Наш проект налаштований на осіб із зовнішніми вадами: рубцями на обличчі, різними контрактурами, опіками і т. д. Наймолодшому нашому пацієнту – 20 років, найстаршому – 60, – продовжує лікар.
Силіконові груди та інтимна пластика: за і проти
На запитання, чи часто у нас жінки звертаються для збільшення грудей, губ, чи є такі операції стовідсотково безпечними і як сам лікар ставиться до таких змін, Микола Никитюк відповідає:
– Тут можна говорити у двох ракурсах: безпечність і, конкретно, чи варто це робити взагалі. Зараз такі операції однозначно стали набагато безпечнішими, ніж були раніше. Тепер грудні імплантати переважно мають пожиттєву гарантію, виготовлені з перевірених матеріалів, – силікону. Так само, якщо говорити про збільшення губ, колись їх робили поліакриламідними гелями, які не розсмоктувалися, а лишалися в організмі. Вони там скочувалися в грудочки і звідти їх можна було тільки вирізати. Зараз же ці матеріали в багатьох країнах зняли з виробництва, їх замінили на гелі на основі гіалуронової кислоти, які мають властивість біорозкладатися. А чи варто це робити, я вважаю, якщо просто задля розваги чи забаганки, то не слід. Якщо є якісь серйозні комплекси, які не дають спокою, заважають повноцінно жити, то тоді, можливо, і варто. Хоча є жінки, яким такі операції просто необхідні, наприклад після мастектомії (операції з видалення молочної залози). Ще багато залежить від того, на що людина надіється після втручання скальпеля. Бо часто пацієнт приходить за результатом зміни якихось своїх життєвих обставин. Але ці зміни можуть і не настати. Адже, якщо жінка, приміром, збільшила груди, то немає ніякої гарантії, що її особисте життя зміниться на краще, – каже лікар.
– Чи роблять пластику чоловіки? – продовжую запитувати лікаря.
– Чоловіки також звертаються за послугами пластичного хірурга. Якщо мова йде саме про красу, то найбільше їх цікавить пересадка волосся. Адже в чоловіків найбільше виділяється такого гормону, як тестостерон. Він впливає на волосяні фолікули, і з часом чоловіки лисіють. Такі проблеми починаються приблизно після 25 років, а в 30 –35 років це вже стає справжньою проблемою. А волосяний покрив на голові візуально формує овал обличчя, і, якщо людина лисіє, то це візуально додає їй віку, – каже Микола Никитюк.
Якщо за кордоном інтимна пластика не дивина, то нині і в Україні така практика є досить поширеною. У приватних клініках столиці, звісно.
– Щоправда, саме до мене такі пацієнти не зверталися і особисто я до таких операцій ставлюся негативно. Якщо говорити про інтимну пластику, то, на мою думку, це така сфера, куди не варто втручатися. Але відповідно до закону кожна людина має право розпоряджатися своїм тілом так, як вважає за потрібне, і перед такою операцією вона підписує інформаційну згоду, тому всі наслідки – на ній. У мене, якщо чесно, ніколи не лежала душа до таких змін у людині. Це ж саме можу сказати і про зміну статі, оскільки вважаю, що людина – це образ Божий, і зміни в її природі на такому рівні є неприпустимими. Я однозначно проти таких операцій, хоча в Україні їх теж нерідко практикують, – додає лікар.
«Таких лікарів я не зустрічала ніколи…»
Однією з тих, кому пощастило потрапити у десятку обраних пацієнтів на операцію до Миколи Никитюка, стала 30-річна тернополянка Тетяна Федак.
ДО
ПІСЛЯ
Молода жінка 15 років жила із мрією виправити набуту клаповухість правого вуха, яка приносила їй неабиякий дискомфорт та комплекси. Тетяна працює косметологом – дарує людям красу, тож саме тому для неї особливо важливо було і самій почуватися впевнено та бути привабливою. Лікар запропонував їй зробити отопластику (пластику вушних раковин). Гарантія такої операції – пожиттєва. Оперативне втручання виконали під місцевою анестезією, що дозволило пацієнтці уже через кілька годин бути вдома. А вже через тиждень їй зняли пов’язки з вуха, і молода жінка змогла оцінити себе нову. Радості і захвату не було меж.
– Я така щаслива! Тепер я не боюсь закласти волосся за вушко, зробити високу зачіску, про яку я завжди мріяла. І головне – все це безкоштовно. Для мене це було надзвичайно важливо, бо свою мрію я не могла здійснити через вартість операції. І коли я запитала лікаря, мовляв, вам же це геть не вигідно, знаєте, що він мені відповів? «Не все в цьому світі вимірюється грошима». Таких лікарів я не зустрічала ніколи…
Ірина Бура
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
