Президентські вибори: хто є хто

Геннадій Балашов - 1961 року народження, український підприємець, блогер, колишній депутат Ради (1998-2002), громадський діяч, Балашов висунутий партією "5.10", лідером якої він є. Цю партію Балашов називає "єдиною лібертаріанською партією в Україні".

26 січня Роман Безсмертний створив нову політичну партію "Рух +380" та заявив про намір йти у президенти України. Оскільки Міністерство юстиції поки не зареєструвало нову партію, він йде на вибори як самовисуванець.

"+380 - це міжнародний код України. Де б не були українці - в Польщі, Італії, Португалії, США - вони набирають саме ці цифри. Вони гріють нашу душу, єднають нас з рідною землею, бо Україна має бути там, де українці", - пояснив Безсмертний ідею назви нової партії.

4 лютого Романа Безсмертного зареєструваликандидатом у президенти.

Ольга Богомолець балотується як самовисуванка.

Вона 1966 року народження, депутат Ради від БПП, голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я, безпартійна.

2014 року Ольга Богомолець вже балотувалася у президенти України як самовисуванець. Отримала 8-ий результат із 2% підтримки українців.

25 січня Центральна виборча комісія прийняладокументи від екс-нардепа від "Партії регіонів" Інни Богословської. Вона йде на вибори як самовисуванка.

Богословська у квітні-листопаді 2007 року працювала заступником міністра юстиції України, з 2007 року була народним депутатом від "Партії регіонів" у Верховній Раді VI і VII скликань. 27 квітня 2010 голосувала за ратифікацію угоди про продовження перебування Чорноморського флоту Росії на території України до 2042 року.

30 листопада 2013 року після першого силового розгону Євромайдану Богословська заявила про вихід із фракції регіоналів і з "Партії регіонів".

Заставу у 2,5 млн грн, необхідну для участі в президентських перегонах, Богословська принесла до ЦВК готівкою у чорному пакеті.

30 січня ЦВК надала їй право балотуватися на посаду президента.

22 січня Центральна виборча комісія зареєструвала Юрія Бойка кандидатом у президенти України. Позафракційний народний депутат, колишній співголова фракції "Опозиційний блок" у Верховній Раді, йде на президентські вибори як самовисуванець. Громадський рух "Опозиційна платформа - за життя", яку він представляє, нині не зареєстрована як партія.

Віктор Бондар - міністр транспорту і зв'язку України в уряді Юрія Єханурова. Депутат Верховної ради України VII і VIII скликань.

30 січня Бондаря висунуликандидатом у президенти від партії "Відродження" ,а 4 лютого ЦВК надала йому право балотуватися на президентських виборах 31 березня.

20 січня партія "Опозиційний блок - Партія миру і розвитку" висунула кандидатуру Олександра Вілкула у президенти України.

Зазначається, що Вілкул висунутий від колишньої Індустріальної партії України, яка була перейменована у зв'язку з судовим рішенням, яке забороняє вносити будь-які зміни до статуту партії "Опозиційний блок".

Під час своєї промови на форумі Вілкул пообіцяв припинити військові дії на Донбасі в перші дні свого президентства, а досягти стійкого миру в Україні - за 6-8 місяців.

25 січня Центральна виборча комісія зареєструвала його кандидатом у президенти.

1 лютого ЦВК зареєструвала лідера "Патріотичної партії України" Миколу Габера кандидатом у президенти. На вибори він йде як самовисуванець.

"Українці всі до дому! В Україну! - основний лозунг моєї передвиборчої програми кандидата в президенти", - написав у Facebook Микола Габер.

За словами Габера, у разі його обрання, він створить "все для повернення всіх, хто вважає себе українцем до України".

На з’їзді партії "Громадянська позиція" 11 січня висунули кандидатом в президенти України екс-міністра оборони Анатолія Гриценка. Він вже двічі балотувався у президенти України (у 2010 і 2014 рр.).

"Для мене це честь і величезна відповідальність. Я знаю, як підняти країну і армію", - сказав Гриценко, коментуючи своє висунення.

28 січня ЦВК зареєструвала кандидатом у президенти керівника громадської організації "Центр оборонних реформ", члена політичної партії "Громадянський рух "Спільна Справа" та екс-радника колишнього міністра оборони Валерія Гелетея - Олександра Данилюка.

24 січня у Facebook Данилюк так пояснив свій крок:

"Я не маю ілюзій щодо моєї особистої участі в президентських виборах і не збираюсь в них перемагати. Але Організація не збирається бути стороннім спостерігачем тоді, коли вирішується доля України.

Росія має безліч інструментів втручання в українські вибори. Ми створимо українські інструменти протидії.

Зупинити реванш - наша спільна справа".

Кандидатом у президенти України Юрія Дерев'янка висунула політична партія "Воля". Він подав документи до ЦВК 29 січня, а 1 лютого йому надали право балотуватися у президенти.

"Я хочу ще раз наголосити для всіх українців - Я йду на вибори виключно заради перемоги! Попри те, що у нас немає ані олігархічного ресурсу, ані кишенькових ЗМІ ми змогли об’єднати навколо наших ідей сотні тисяч українців. Ми готові єдиним фронтом йти на вибори, щоб захистити наші голоси, нашу Волю та наше майбутнє!", - заявив Дерев'янко після висування на посаду президента під час з'їзду партії "Воля".

22 січня політична партія "Народний контроль" офіційно висунула Дмитра Добродомова кандидатом на посаду президента України.

"Ми повинні передати країну новому поколінню. Нашим дітям, які зараз масово залишають Україну в пошуках кращого життя. Ми повинні побудувати модернізовану, цивілізовану, успішну, мирну країну, яка не має боргів. Я переконаний, що разом ми зможемо знищити стару прогнилу систему. Ми зможемо побудувати нову Україну, в якій буде хотітися жити і розвиватися", - заявив Добродомов.

ЦВК зареєструвалайого кандидатом у президенти 25 січня.

31 грудня 2018 року Володимир Зеленський заявив, що балотуватиметься в президенти. Телеканал "1+1" у новорічну ніч показав відповідне відео із зверненням Зеленського за 5 хвилин до настання нового, 2019 року, а привітання президента Петра Порошенка - показав вже після 00:00.

21 січня партія Зеленського "Слуга народу" висунула його кандидатом у президенти. 25 січня 2019-го року Зеленський подав документи до ЦВК для реєстрації кандидатом в президенти. А 30 числа ЦВК надала йому право взяти участь у президентських перегонах.

Народний депутат Сергій Каплін 3 січня офіційно висунув свою кандидатуру на пост президента України від Соціал-демократичної партії. Каплін є членом фракції "Блок Петра Порошенка" у Верховній Раді. 

"Кандидат від СДП став першим, хто реєструється у 2019-у році", - повідомили у прес-службі партії.

У 2017-2018 роках Сергій Каплін та Ілля Кива боролися за лідерство у Соціалістичній партії України - в підсумку Каплін пішов на вибори від СДПУ, а Кива подався від "соціалістів".

20 січня Соціалістична партія України висунула свого голову Іллю Киву кандидатом у президенти.

За словами Киви, участь у виборах президента - "перший етап,  який СПУ ставить перед собою".

"Другий етап - парламентські вибори, ми маємо представляти інтереси народу у парламенті. Третій етап - повернення до Соцінтерну та відновлення позицій у Європейській соціалістичній партії. Європейська родина чекає на нас", - додав глава СПУ. 

Він додав, що "перше, що ми маємо брати у Європи - не марші ЛГБТ-спільнот, а соціальну захищеність". 

25 січня Киву зареєструвала кандидатом у президенти ЦВК.

22 січня народний депутат (фракція БПП) Аркадій Корнацький подав документи у Центральну виборчу комісію для реєстрації кандидатом у президенти.

Корнацький був обраний народним депутатом на виборах 2014 року за округом №132 у Миколаївській області, член комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин.

Згідно з декларацією за 2017 рік, Корнацький є власником шести компаній: ТОВ "Відкрите місто", ТОВ "Вікторія", ПП "Будфірма Корнацьких", ТОВ "Юридична фірма Корнацьких", ТОВ "Контроль-Сервіс. Патруль-Сервіс", обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Рідна Хата", а також спільно володіє 80% виробничого кооперативу "Каскад", зареєстрованого в Російській Федерації.

Депутат - власник 15 будинків у Київській та Миколаївській області, має готівкові кошти в розмірі 30 млн 124 тис. грн, $775 тис. і EUR155 тис.

Він є керівником громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Рух вільних селян".

25 числа ЦВК його зареєструвала.

22 січня з’їзд Всеукраїнського об’єднання "Свобода" висунув кандидатом у президенти України Руслана Кошулинського.

Руслан Кошулинський – український політик, народний депутат України VII скликання, заступник голови ВРУ VII скликання, заступник партії та голова Секретаріату ВО "Свобода". У 2015 році брав участь у виборах міського голови Львова. Того ж року став депутатом Львівської обласної Ради.

28 січня Центрвиборчком надав право Руслану Кошулинському балотуватися на посаду президента.

Позафракційний нардеп Віталій Купрій подав документи як кандидат у президенти шляхом самовисування 10 січня.

Купрія обрали до Верховної Ради на виборах 2014 за 29-м округом у Дніпропетровській області. Висувався партією "Блок Петра Порошенка".

У березні 2015 року Віталій Купрій заявив про вихід з фракції БПП. Він пояснив це тим, що не згоден з політикою президента країни Порошенка. Це сталося тоді, коли бізнесмен Ігор Коломойський пішов з посади голови Дніпропетровської ОДА.

У квітні 2015 року офіційно оголосили про вихід Купрія із БПП.

З червня 2015 року до липня 2018 був членом партії "УКРОП". У липні 2018 року він вийшов з партії "УКРОП" і заявив про намір балотуватися в президенти України.

21 січня на з’їзді Радикальної партії Олега Ляшка висунуликандидатом у президенти України. 

У своєму виступі на з'їзді Ляшко пообіцяв у разі обрання президентом вимагати скорочення кількості депутатів Верховної Ради до 250.

Також він пообіцяв винести питання повернення смертної кари на референдум.

Центральна виборча комісія 25 січня зареєструвала лідера "радикалів" кандидатом на головну посаду в державі.

12 січня Соціалістична партія Олександра Мороза на своєму з'їзді висунула його кандидатом у президенти України.

Екс-спікер Верховної Ради подав електронну декларацію кандидата в президенти України за 2017 рік.

За рік він отримав 185 тис. 777 грн пенсії, його дружина Валентина Мороз - 20,4 тис. грн.

У політика також зберігається $24 тис. у банку "Правекс".

Із серпня 1995 року Мороз із дружиною володіють квартирою в Києві площею 112,6 кв. м.

Мороз не задекларував транспортні засоби, не володіє цінними паперами, корпоративними правами, не є бенефіціаром яких-небудь компаній.

23 січня колишній голова Верховної Ради Олександр Мороз приніс документи до ЦВК для реєстрації кандидатом у президенти.

Через два дні Центрвиборчком його зареєстрував.

Колишній соратник Інни Богословської, Віктора Януковича і Вадима Рабиновича мріє про президентське крісло та веде за собою нову партію.

10 січня партія “Наші” вирішила висунути у президенти України Євгена Мураєва (народний депутат, позафракційний).

З’їзд партії “Справедливість” 3 січня висунув кандидатом у президенти України Валентина Наливайченка. 

"У мене є стратегічний план дій, як відновити мир і як здійснити деокупацію. Підготував нову дієву міжнародну угоду для захисту нашої країни", - сказав на з`їзді він.

Валентин Наливайченко - двічі голова Служби безпеки України (2006 - 2010 рр, 2014 - 2015 рр.).

16 січня екс-голова ДФС Роман Насіров подавдокументи до ЦВК для участі у виборах президента України.

"Одне з найважливіших рішень у моєму житті", - написав він у своєму Facebook того дня.

На вибори Насіров йде як самовисуванець. 21 січня ЦВК зареєструвала його кандидатом у президенти.

8 січня ЦВК зареєструвала мера Львова, лідера партії "Самопоміч" 51-річного Андрія Садового кандидатом на виборах президента України.

"Я розумію, що іду на війну, але я люблю людей і Україну. І для того, щоб перемогти, потрібно іти саме зараз", - наголосив Садовий під час з`їзду партії.

Віталій Скоцик подав до Центральної виборчої комісії документи для реєстрації його кандидатом на пост президента України 3 січня.

8 січня ЦВК зареєструвала його та ще трьох претендентів кандидатами на посаду президента України.

46-річний Віталій Скоцик йде на вибори як самовисуванець. Був головою Аграрної партії України (з 2014 по 2018 рік). 

Голова СБУ у 2003-2005 роках генерал-полковник Ігор Смешко подав документи до ЦВК для реєстрації кандидатом у президенти 25 січня.

Смешко пішов на вибори як самовисуванець.

30 числа Центрвиборчком надав йому право взяти участь в президентських перегонах. 

25 січня лідер партії "Основа", народний депутат України Сергій Тарута подав до Центральної виборчої комісії документи для реєстрації кандидатом на виборах президента України. 18 січня він був висунутий партією.

29 числа ЦВК надала право Таруті звяти участь у президентських перегонах.

Сергій Тарута у 2014-му році, у розпал російської агресії на Донбасі, з березня по жовтень був головою Донецької ОДА.

Рішення висунути Юлію Тимошенко кандидатом у президенти ухвалено на партійному з'їзді, який відбувся 22 січня у київському Палаці Спорту. Як пояснили у прес-службі "Батьківщини", дату проведення з'їзду приурочено до 100-річчя української Соборності.

25 січня ЦВК зареєструвала її кандидатом у президенти.

4 січня Центральна виборча комісія зареєструвала першого кандидата на пост президента України - ним став екс-міністр екології та природних ресурсів Ігор Шевченко.

Шевченко подав документи в Центральну виборчу комісію 31 грудня о 9:00. Тобто, це було зроблено у перші хвилини виборчої кампанії.

Екс-міністр йде на вибори як самовисуванець.

17 січня екс-директор "Буковелю" та член партії "УКРОП" Олександр Шевченко подав до ЦВК документи на реєстрацію кандидатом у президенти.

Олександр Шевченко переміг у праймеріз, який влаштувала партія "УКРОП", і став кандидатом на посаду президента України.

"Я не хочу, щоб ми думали про другий тур президентських виборів. Я хочу, щоб ми виграли у першому. Щоб здобути перемогу, треба бути згуртованими і стійкими", - заявив Шевченко під час з’їзду партії.