Томос, воєнний стан, трансплантація: 2018-й був сповнений складних і доленосних подій для України (фото, відео)

Складні та доленосні події, якими був насичений рік, що минає, примушували нервувати та переживати за майбутнє країни.

Труднощі та проблеми чергувалися із досягненнями у громадському житті, спорті та політиці.

А страх, що відчували українці при введенні воєнного стану, змінювала радість, що нарешті ми маємо Єдину православну церкву.

Об'єднання церкви

15 грудня стало знаменною датою для українського православ'я. В цей день на об'єднавчому Соборі була створена Православна церква в Україні. Процес почався ще в квітні 2018 року, після того як президент Петро Порошенко офіційно звернувся з проханням про автокефалію до Вселенського Патріарха Варфоломія.

Після піврічного організаційного вакууму, в жовтні Синод Константинопольського Патріархату скасував анафеми главам УПЦ КП і УАПЦ, а також подав чіткий сигнал - Україна має право отримати єдину церкву.

Завдяки прийнятому церковними діячами рішенням, вже 6 січня, після вручення Томосу, українці отримають незалежну помісну церкву. Її новий глава, Митрополит Київський і всієї України Єпіфаній, повинен ініціювати масштабний процес об'єднання єпархій. Адже УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ МП офіційно перестали діяти на території країни.

Серед головних нововведень:

• церква отримала незалежного Предстоятеля, статут і назву;
• богослужіння можуть проводитися українською мовою;
• вплив РПЦ і Кремля помітно зменшилася.

Церковні перипетії пішли ще далі. Так, Верховна Рада прийняла закон, який зобов'язує керівництво УПЦ МП перейменувати свою церкву. Ймовірно, вона буде називатися "Російська православна церква в Україні".

Воєнний стан

В Україні вперше в сучасній історії було введено військовий стан. Причиною такого рішення стала агресія Росії на Азовському морі. 25 листопада військовий прикордонний корабель РФ протаранив буксир ВМС України. Паралельно спецназ ФСБ спільно з російськими прикордонниками провів військову операцію і захопив три військових судна. В результаті операції в полоні опинилися 24 українці.

У той же день Рада національної безпеки і оборони ухвалила рішення ввести в країні воєнний стан. Вже 26 листопада у Верховній Раді, після тривалих дискусій і взаємних звинувачень у спробі узурпувати владу, було прийнято фінальне рішення - ввести ВП терміном на 30 днів в окремих областях України.

Особливі заходи торкнулися територій, що межують з Росією і невизнаним Придністров'ям: Вінницькій, Луганській, Донецькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Запорізькій, Херсонській областей, а також внутрішніх вод Керченської акваторії Азовського моря.

В цілому введення ВП особливо не вплинуло на життя пересічних українців. Генштаб провів масові збори резервістів, а парламент паралельно з голосуванням по ВП прийняв постанову, яка прив'язала проведення президентських виборів до позначеної законом дати - 31 березня.

За інформацією Генштабу, на момент введення особливого положення Росія стягнула до українських кордонів сотні танків, літаків і артилерійських систем, а також 80 тисяч чоловік особового складу. На щастя, масштабних зіткнень або наземної операції Кремля не було.

Конфлікт в Азовському морі

Загострення ситуації в Азовському морі, яке призвело до введення воєнного стану, почалося ще навесні 2018 року. Тоді російські прикордонники почали блокувати торгові судна, які рухалися з / в українські порти. Кораблі зупиняли для огляду на 4 - 5 годин.

За півроку неоголошеної блокади були зупинені кілька сотень торгових судів, в тому числі іноземних. Українські порти, за інформацією Міністерства інфраструктури, понесли мільйони доларів збитків. Азовський регіон перетворився на небезпечний і малопривабливий для торгівлі.

Через складну ситуацію з російськими прикордонниками, президент Петро Порошенко анонсував створення в регіоні військової бази. Правда, далеко не всі позитивно поставилися до проекту. Так, заступник міністра у справах тимчасово окупованих територій Георгій Тука заявив, що Росія в змозі прострілювати Азов наскрізь.

Однак від ідеї зміцнити море новою базою так і не відмовилися. Вона обіцяє стати одним з пріоритетів для Міністерства оборони в 2019 році. Окрему увагу в цьому році приділяли і різного роду санкцій, а українські дипломати всерйоз заговорили про розрив Договору з Росією про Азовське море.

До слова, без розривів угод все-таки не обійшлося. В результаті військових дій РФ на сході, а також конфлікту на Азові Верховна Рада припинила дію Договору про Дружбу між двома країнами. З 1 квітня 2019 "дружбу" офіційно прийде кінець.

"Евробляхери"

Справжньою епопеєю закінчилося вирішення питання з авто на Єврономер. Нагадаємо, в Україні роками завозили нерозмитнені автомобілі на європейській реєстрації. Через відносно низьку ціну старі машини були ласим шматочком як для пересічних українців, так і для бізнесменів, які відразу зрозуміли, де можна заробити.

При цьому податки ніхто платити на збирався, як і штрафи, які парламент збільшив в рази. Рішення знайшли - у Верховній Раді були зареєстровані законопроекти 8487 і 8488.

Їх головна мета - встановити нові формули для розмитнення авто. Нардепи постаралися прийти до консенсусу і підготували нову модель оподаткування.

Всіх власників авто, які порушили закон, амністували. Вони отримали можливість расстаможіть свої транспортні засоби в перші 90 днів не тільки без штрафів, а й без сплати 50% акцизу.

Знижені податкові ставки не влаштували власників евроавто. Протягом листопада країну стрясали масштабні акції "евробляхеров", які спочатку пікітеровалі парламент, а потім спробували паралізувати всі основні магістралі України.

Правда, рух за "доступні авто" швидко згасло. Більшість з активістів засумнівалися в перспективах акцій, одна з найбільших організацій "Авто Євро Сила" вирішила йти в політику, а в країні до того моменту вже вводили військовий стан через напружену ситуацію на Азові.

Створення Антикорупційного суду

У 2018 році в Україні нарешті прийняли закон про Вищу антикорупційному суді. Документ, позначений як невідкладний, був зареєстрований в Раді 22 грудня 2017 року і прийнятий у першому читанні 1 березня 2018 року. Фінальне голосування пройшло 7 червня.

Саме цей закон був стовпом, на якому трималося майбутню співпрацю України з Міжнародним валютним фондом. Українська влада місяцями не могли зібрати воєдино всі основні положення закону. Каменем спотикання ставала кожна стаття проекту: від фізичного знаходження суддівської структури в столиці і до права вето міжнародних експертів на кандидатури суддів.

Незважаючи на офіційне вступ в силу закону, Антикорупційний суд ще не розпочав роботу. Фактично зараз триває організаційна робота - підбір необхідного персоналу. Очікується, що саме новий суд допоможе адекватно розбиратися з топ-корупціонерами.

Правда, це вже скоріше завдання на перспективу. Очікується, що перші справи будуть порушені вже в наступному році.

"Держпереворот" Надії Савченко

Рік, що минає запам'ятався гучним скандалом навколо позафракційного народного депутата Надії Савченко. У березні їй висунули звинувачення в співучасті в організації держперевороту. Ще раніше, в кінці лютого, Служба безпеки України затримала главу Центру звільнення полонених Володимира Рубана. Йому інкримінували співпрацю з терористами "Л / ДНР", підготовку терактів у Верховній Раді і замах на президента Петра Порошенка.

За версією прокуратури, підкріпленої відео з прихованих камер, "путчисти" планували з мінометів розстріляти будівлю парламенту. Особлива роль була відведена нардепу Надії Савченко, яка повинна була пронести зброю і гранати в зал парламенту, а після здійснення теракту "добити" всіх тих, хто вижив колег. Була й інша версія того, що відбувається: мовляв, Савченко і Ко вчинять напад на Раду вночі, в результаті чого парламент буде паралізований.

Після такого перфомансу народні депутати позбавили її недоторканності і проголосували за арешт. Савченко взяли під варту в той же день. З того моменту Надія знаходиться в СІЗО, оголошує регулярні голодування і фізично не може пройти тест на поліграфі. При цьому вона все ще залишається народним депутатом.

А в листопаді через свою сестру Віру вона і зовсім заявила, що планує подати свою кандидатуру на пост президента України. Правда, як вона це зробить, поки залишається загадкою.

Вибухи в Ічні

У Чернігівській області, на території 6-го арсеналу Командування сил підтримки Збройних Сил України (в / ч А-1479), в ніч на 9 жовтня сталися вибухи, почалася сильна пожежа. Найсильніше постраждав населений пункт Ічня. 15 тисяч місцевих жителів були евакуйовані.

Арсенал є одним з найбільших серед усіх баз, арсеналів і складів зберігання ракет і боєприпасів у Збройних Силах України. Згідно з відкритими даними, тут на площі 682 га знаходиться близько 130-150 тисяч тонн боєприпасів майже всієї номенклатури: від патронів до стрілецької зброї до ракет.

На боротьбу з наслідками вибухів рятувальникам та військовим знадобився тиждень. Скільки піде часу на відновлення району, виплату матеріальних компенсацій жителям і розмінування територій, поки невідомо.

Офіційна версія події - диверсія. Принаймні про це заявив військовий прокурор Центрального регіону Григорій Рябенко. При цьому в справі є достатньо багато цікавих поворотів - від начальника складу, якого неодноразово штрафували за пияцтво до слабкої системи безпеки.

Це аж ніяк не перший подібний випадок за останні кілька років. Фактично щороку в різних куточках країнах відбуваються вибухи на військових складах. Можливо, причина не тільки в активності російських спецслужб, а й в саботажі, бездіяльності та корупційності деяких військових?

Трансплантація

У 2018 році був прийнятий довгоочікуваний Закон про трансплантацію. Крім дозволеного сімейного донорства, передбачено і так зване "перехресне донорство". Рішення про нього може прийняти консиліум лікарів в разі неможливості застосування трансплантації реципієнту від живого донора з числа його родичів. При цьому закон встановлює важливі гарантії для живих донорів.

Відповідно до прийнятого закону, кожен повнолітній дієздатний людина має право надати письмову згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з його тіла для трансплантації та / або виготовлення біоімплантатів після того, як стан буде визначено як необоротна смерть.

Серед важливих положень закону - право особи подати письмову заяву про відкликання свого письмової згоди або незгоди на посмертне донорство. У разі якщо померлий людина не висловив при житті своєї згоди або незгоди, не визначив свого повноважного представника, згода на вилучення анатомічних матеріалів запитується у другого з подружжя або у одного з близьких родичів цієї людини.

У разі відсутності у померлого чоловіка або близького родича, згода на вилучення анатомічних матеріалів запитується у особи, яка зобов'язалася поховати померлого. Забороняється вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації у померлих осіб, що належать до категорії дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у недієздатних осіб.

Підвищення тарифу на газ

В Україні відбулося чергове підвищення цін на газ. Після тривалих консультацій і дискусій Кабінет міністрів все ж пішов на поступки Міжнародному валютному фонду і підняв тариф на 23,5%. Так, з 1 листопада газ подорожчав з 6,9 до 8,5 гривень за кубометр.

За словами прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, у країни є великі борги, які потрібно повертати, а зобов'язання по вирівнюванню ціни на газ були ще в 2008 році. Це одне з основних вимог МВФ, який в іншому випадку відмовився б співпрацювати з Україною, привівши країну до дефолту.

Це аж ніяк не єдине підвищення тарифів, анонсоване в році, що минає. У Кабміні на 2019 й переглянуть розрахунки з багатьох видів комунальних послуг.

Олег Сенцов

Минулий рік, не став переломним у долі в'язня Кремля Олега Сенцова. Тривала голодування, знущання влади РФ, щоденне моральне і психологічне виснаження Олега не минуло дарма.

Не допомогли і тривалі вояжі Уповноваженого з прав людини Людмили Денисової, яка кілька тижнів в Росії марно намагалася зустрітися з ув'язненим. Президент Росії Володимир Путін, від панського слова якого залежить доля в'язня, невблаганний. На щастя, Олег зупинив смертельно небезпечний протест, хоча голодування все ж серйозно підкосила його здоров'я.

Пізніше, завдяки підтримці європейського співтовариства, в'язень отримав престижну міжнародну премію імені академіка Сахарова. Це щорічна нагорода в області прав людини, заснована Європейським парламентом рівно 30 років тому на честь відомого радянського дисидента, творця водневої бомби академіка Андрія Сахарова. Визнання європейськими політиками хоч і не допомогло відразу ж звільнити політв'язня, але, можливо, дасть шанс на те, що незаконний арешт Сенцова не «спустять на гальмах"

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.