В Україні щорічно реєструються близько 1200 нових випадків онкологічних захворювань у дітей. В середньому, на 100 тисяч дітей – 11 нових випадків захворюваності на онко…
Чому у дітей, які не палять, не вживають наркотиків, алкоголю і не працюють на шкідливому виробництві, виникає ця страшна недуга? Онкологи схильні до думки, що дитяча онкопатологія виникає унаслідок генетичної поломки чи генетичної мутації. Генетична поломка у дитини виникає внаслідок передачі цієї поломки батьками, тобто це на 100% спадковий фактор. У свою чергу хтось із батьків цю генетичну поломку міг отримати спадково від діда і баби, дід – від прадіда. Може бути і таке, що у 5 коліні хтось мав цю недугу, і це «вилізло» на дитині зараз. При такому стані речей практично кожна дитина перебуває в зоні ризику.
«Ніколи не думала, що стільки є хворих на рак діток»
В Онкогематологічному відділенні Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання ( далі – ВОДТМО) – 25 стаціонарних ліжок. Добротний ремонт, палати на 3 – 5 ліжок. У коридорах не людно, не чути дитячого сміху. Мами тут – кожна оповита своєю бідою, між собою практично не спілкуються, за винятком лише тих, які разом у палаті. В одній з них – Тетяна і Наталія – разом зі своїми хворими синочками. Діти виснажені важким для їхнього організму лікуванням. А інакше ніяк – це ж онко…
Наталія – мама 6-річного Сашка (село Княгининок Луцького району) розповідає, що раніше навіть подумати не могла, що є стільки дітей, хворих на рак, допоки її сину не діагностували онко-гліому стовбура головного мозку. Всього у жінки п’ятеро діток (Сашко передостанній). Пригадує, що спочатку від звістки лікарів про цю страшну недугу просто таки впала у відчай. Безвихідь, сльози, що робити і де шукати порятунку? А все почалося з того, що у серпні місяці цього року вона помітила, що у синочка почали коситися оченята, дитина часто скаржилася на головні болі, а потім і взагалі почала падати на ніжки.
– Звернулися ми сюди – в обласну дитячу лікарню, зробили комп’ютерне обстеження, і сину діагностували пухлину. Хоча аналізи всі були хорошими. 50/50 відсотків шансів на життя дають нам лікарі з онкодиспансеру і з відділення. В Києві нам дали 30 відсотків, що пухлина просто зменшиться, і 50 – що зупиниться і не буде рости, – розповідає згорьована матір, відводячи погляд убік і тихцем витираючи сльози. І, попри власний біль, мама постійно налаштовує синочка: «Усе буде гаразд, ти обов’язково одужаєш…»
Наталія – мама 11-річного Максимка, у якого діагностували лімфогранулематоз, розповідає, що їхня історія боротьби з цією страшною недугою розпочалася з лімфовузла, що утворився на шиї дитини. На сьогоднішній день хлопчик пережив уже 6 сеансів хіміотерапії.
– З лівого боку шиї утворився лімфовузол. Він не турбував, не болів, але і не зменшувався аж 3 місяці. Добре, що ми вчасно звернулися до лікарів і не чекали. 5 квітня цього року сину зробили операцію з видалення лімфовузла, взяли біопсію і діагностували рак. Ми вже пройшли 6 курсів хімії, вона тут безкоштовна, але сину пішло ускладнення на печінку і ноги. На черзі – випромінювання, яке робитимуть в онкодиспансері. Живемо в режимі – 2 тижні лікування і 2 тижні вдома. Тішить лише те, що хвороба, в принципі, піддається лікуванню. Але найважче – перенести саме це лікування, – каже Наталія.
Завідувач онкогематологічного відділення ВДТМО Сергій Миронюк зазначає, що медичне забезпечення онкохворих діток – на 80 відсотків безкоштовне. Єдине – батьки самі купують глюкозу, фізрозчин, шприци, тобто елементарне.
– Один флакон протигрибкового препарату коштує понад 50 тисяч гривень. Але він у нас видається безкоштовно. Хоча, на жаль, онкозахворюваності ще ніхто і ніде в світі не переміг. І за кордоном помирають люди від онко, хоча менше, бо і якість медикаментів там значно вища. Коли почали закупляти медикаменти виробництва фірм країн східної Європи та СНД, ускладнень, від яких помирали діти, стало набагато більше, – додає лікар.
Рекорди б'ють пухлини головного мозку
Нині на обліку у онкогематологічному відділенні – 168 дітей. І, як розповідає Сергій Миронюк, вже же за цей місяць – листопад – діагностували 4 нові випадки раку у дітей. Наразі у онкогематології лікуються 14 діток. Найчастіше у маленьких пацієнтів зустрічається лімфобластний лейкоз (онкозахворювання лімфи крові), дещо рідше – мієлобластний (злоякісні новоутровення системи лейкоцитів). Часто діти хворіють на лімфоми, лімфогранулематоз, пухлини нирки. Однак останнім часом рекорди по діагностуванню б'ють саме пухлини головного мозку, які піддаються лікуванню найважче. Власне дитина може навіть народитися з цією недугою. Найменшому малюку, якому діагностували лейкоз, було всього кілька днів від народження. Дитя, на жаль, не вижило. Вродженими можуть бути й інші види раку.
Власне дитячий рак страшний тим, що онкопатологія розвивається дуже стрімко. Нерідко малюк може «згоріти» за кілька місяців. А перед цим він навіть може ні на що не скаржитися. Тому дуже важливим є раннє виявлення хвороби. А це напряму залежить не тільки від батьків, а й від відповідних спеціалістів та новітньої апаратури.
– Нещодавно за спонсорські гроші нам придбали геманалізатор, причому геманалізатор останнього покоління, який дає можливість не тільки робити аналіз крові за 19-ма показниками, а й аналіз спинномозкової рідини. Його вартість – понад 600 тисяч гривень. Тобто за допомогою цього апарату можна визначити, чи є у крові і спинномозковій рідині патологічні клітини, – розповідає завідувач онкогематологічного відділення Сергій Миронюк.
Комп'ютерний томограф у лікарні… приватний
Наразі нагальну потребу онкогематологічне відділення має у апараті, який вартує близько 1,5 мільйона гривень. Це токсикологічний аналізатор, який дає можливість визначати рівень метотриксату в плазмі крові. Також у лікарні немає власного комп’ютерного томографа. Точніше, він тут є, але це власність приватної фірми. Магнітно-резонансного томографа теж немає. Відповідно, немає можливості проводити сучасну безкоштовну КТ діагностику в дитячій лікарні.
– Хоча, якщо все це закупити в обласну дитячу лікарню, потрібно близько 10 – 15 мільйонів гривень, а це не такі вже й великі гроші, щоб забезпечити якісний лікувально-діагностичний процес для всіх хворих дітей області, – додає онкогематолог.
…І якщо уберегтися від онкопатології практично неможливо, бо на початкових стадіях її перебіг не помітний, то потрібно звертати увагу на симптоми, які можуть бути сигналами до онко. А це: тривала і безпричинна втрата ваги, часті головні болі, що супроводжуються ранковим блюванням, набряки, постійні болі в суглобах, в ногах, ущільнення в ділянці живота, шиї, грудей, таза або пахв, збільшення лімфовузлів, поява синців на тілі або висипки на шкірі, часто повторювані інфекційні захворювання, постійна нудота, втома і помітна блідість шкіри, видимі раптові зміни у фізичному стані дитини, які не зникають, періодичне або постійне підвищення температури без очевидних причин. Помітили щось не те, не гайте часу – і одразу до лікаря! І пам’ятайте, тут краще перестрахуватися, ніж дозволити цій страшній хворобі поширитися у організмі дитини.
(на фото: Сергій Миронюк разом із практикуючим лікарем-онкологом)
Ірина Бура
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
