21 Листопада 2018
Новини

Революція гідності: 5 років тому українці вийшли на Євромайдан та змінили історію

Революція гідності: 5 років тому українці вийшли на Євромайдан та змінили історію

Холодного осіннього дня, 21 листопада 2013 року, в історії України стався переломний момент: сотні людей вийшли на Майдан Незалежності, тоді з мирним протестом, який переріс у Ріволюцію гідності

З чого почався Євромайдан?

У листопаді 2013 року український уряд під керівництвом Миколи Азарова вирішив призупинити процес підписання Угоди про Асоціацію з Євросоюзом. До цього, тривалий час влада України, навіть будучи проросійською декларувала курс на євроінтеграцію. Однак в останні місяці перед запланованою історичною подією в уряді почали звучати тези про майбутній негативний вплив Асоціації на економіку України.

У Кабміні Азарова почали наводити нібито обгрунтовані цифри та факти, які заведуть українців в боргову кабалу і залежність від Європи. Зокрема,  що Україні в найближчі роки знадобилося б кілька сотень мільярдів євро (серед останніх тоді називалася сума в 160 млрд) для переходу на європейські стандарти, як того вимагається. А компенсувати Україні ці витрати, на думку «міцних господарників», повинен був ніхто інший, як Євросоюз. Альтернативою Євросоюзу, нібито більш дешевою й вигідною, називався «Митний союз із Росією. Саме цей варіант і вирішила проштовхувати тодішня влада замість курсу на Захід. Тому, після того, як про рішення відмовитися від підписання УА з ЄС стало відомо громадськості, люди вийшли на масові акції протесту в Україні.

Євромайдан 2

Заборона протестів

Зважаючи на настрої людей та, працюючи на випередження, окружний адміністративний суд Києва заборонив проведення масових акцій в центрі Києва аж до 7 січня 2014 року. Однак, в цей же день ввечері, незважаючи на оперативно ухвалену судом заборону, на Майдані Незалежності в Києві зібралися більше тисячі осіб.

Крім Києва, акції протесту пройшли в низці інших міст України - Івано-Франківську, Донецьку, Хмельницькому, Львові, Ужгороді, Луцьку.

Вже наступного дня, 22 листопада кількість протестувальників у столиці нараховувала тисячі.  Після спроби мітингувальників встановити перші намети між правоохоронцями та протестувальниками відбулися перші серйозні сутички.

Через кілька днів мали місце вже масову заворушення: у Києві на Народне віче вийшли близько 100 тисяч учасників.Проходили вони і в інших містах України. До протестів приєдналися студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянської академії. У ніч на 30 листопада, відразу після завершення Вільнюського саміту, сталося те, чого ще не було в історії незалежної України. Силовики спецпідрозділу «Беркут» отримали наказ розігнати протестувальників, які все ще залишалися на Майдані. «Беркутівці» серед ночі під час силового розгону побили десятки активістів, переважно молодь. Саме це й викликалр найбільшу хвилю обурення українців, які масово поїхали до столиці.

Згодом влада пояснювала рішення розігнати протестувальників необхідністю підготувати площу до новорічних свят, зокрема - встановити ялинку. Тією самою, кістяк якої потім став одним із символів Євромайдану.
Євромайдан

Символи Майдану

Гімн. Саме на майдані український гімн із пустої формальності перетворився на річ, здатну реально об’єднувати навколо себе десятки і сотні тисяч людей. Пісня, яку перед тим співали хіба футбольні фани, з початком Майдану буквально не сходила з вуст людей.

Гімн лунав скрізь і постійно: люди на ескалаторах метро перегукувались рядками із нього, вагони метро несподівано вибухали ним, компанії молодих людей в бокових вуличках від Майдану і на далеких від центру районах співали його, ним зустрічали героїв і проводжали ним же…

Михайлівський собор.  Революція гідності нагадала українцям про істинну роль церкви. Місце прихистку, де ти можеш допомогти і де допоможуть тобі. Одним із облич Майдану став отець Іван (Сидор), який в ніч побиття студентів бив у дзвони Михайлівського золотоверхого, як у Середні віки, намагаючись розбудити Київ. Власне, після тієї ночі цьому монастирю судилося надовго стати точкою на карті протестів: спершу як місцю захисту протестуючих, а згодом – як одному з найбільших медпунктів Майдану. Фактично, у час скрути люди і церква знову по-справжньому згадали одне про одного.

Михайлівський собор під час Євромайдану

Вулиця Грушевського. На початку більшість учасників сприймали Майдан як засіб захисту, оборони своїх мрій про Європу. Аж до 19 січня 2014 року, коли народний протест показав, що він буде не тільки і не стільки обороною, як наступом. Саме події на Грушевського стали точкою неповернення. «Коктейлі Молотова», водомети, помпові рушниці, димова і вогняна завіса із шин, перші Герої Небесної сотні – все це як частина протесту вперше постало саме на Грушевського.

Музика і піаніно на холоді. Від "Воинов света" до "Пливе кача…"

У ті дні, страшно було виходити, бо ніхто не знав, чи повернеться назад живим і нескаліченим. Але дух піднімали, сьогодні здається прості речі, тоді вони тільки народжувалися.

Пісня «Воины света» лунала звідусіль: в навушниках, на вулиці, колонках... Від неї йшла якась магія, щось змінювалося в поглядах, діях, вчинках.  

Не менш яскраве, явище творчого духу Майдану було вуличне піаніно. В найгостріші моменти протистоянь, у гарячих точках несподівано виникало воно. Власне, це мандрівне фортепіано стало символом нестримного, дикого, незагнузданого творчого пориву. 

Фортепіано на Євромайдані

Аж поки над вогнем і димом, над натовпом і Майданом, не звучала «Пливе кача». Плакали всі,  втрачаючи найкращих із синів.

«Пливе кача» проводжала Небесну сотню у край спокою і вічної молодості, в край неповернення…

Небесна сотня

 

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна, Відео
В тему