Що таке «тиждень тиші» перед перерванням вагітності і чи потрібне його введення в Україні?
Ні про мораль, ні про релігійні аспекти щодо переривання вагітності мова у цій статті не йтиме. Сьогодні ми поговоримо про те, як не прийняті поспіхом рішення допомогли врятувати тисячі життів – і не лише дітей, а й матерів.
Міжнародна громадська організація «Збережи життя Інтернешнл» уже 10 років допомагає жінкам у всьому світі під час кризової вагітності. В Україні їхні «Life Центри» розташовані у Чернівцях, Хмельницькому, Одесі, Запоріжжі і Луцьку. На черзі – відкриття ще у кількох містах. Послуги центру безкоштовні.
Директор луцького «Life Центру» Анна Жовнір наголошує: «Ми намагаємося донести жінці, що аборт – це не єдиний вибір, бо ніхто не знає, як може повернутися життя. Розповідаємо про саму цю процедуру, її наслідки та розвиток дитини в утробі. Пропонуємо допомогу з малюком, якщо жінка все ж таки наважиться народити».
У деяких європейських країнах жінці, яка хоче перервати вагітність, дають «тиждень тиші», аби вона прийняла рішення обдумано. У наших лікарнях такого немає. Багато жінок просто купують таблетки від небажаної вагітності або ж йдуть в приватні клініки, де їх одразу ведуть на аборт.
«Life Центр» – це та інстанція, яка співпрацює з деякими лікарями, і де, приміром, УЗД для жінок безкоштовна. І дуже часто саме УЗД, коли жінка чує, як б’ється сердечко її дитини, бачить, що вона має ручки-ніжки, а не є якимсь аморфним згустком крові, стає тою процедурою, під час якої жінка вирішує не переривати вагітність.
Разом з тим, як розповідає Анна Жовнір, є випадки, коли жінки передумували роботи аборт уже на кушетці перед самою процедурою.
– Траплялися у наших центрах і такі випадки. Мами приводили доньок на аборт, а ті втікали просто з кушетки. Також ми консультували дівчинку-десятикласницею. Мама, взнавши про її вагітність (від хлопця з цієї ж школи), шукала, де зробити аборт, але не знайшлося жодного лікаря, який би взяв на себе таку відповідальність, бо дівчинка запідозрила «щось не те», коли уже було три місяці вагітності. Лікарі пояснювали цій мамі, що таким чином вона може приректи доньку на безплідність. Зрештою, народилося чудове здорове дитятко. Зараз цей хлопчик ходить вже в другий клас. А так званого тата батьки одразу перевели в іншу школу, повністю «вмили руки». Також до нас приходять вагітні дівчата разом зі своїми хлопцями, але це трапляється дуже рідко. Хлопці здебільшого не готові зустрітися з цією реальністю, побачити дві смужки на тесті і взагалі визнати, що вони причетні до цього, – додає вона.
Післяабортна допомога запобігає суїцидам
Директор центру каже, що, як свідчить статистика, про народжене маля ніхто не шкодує, а про зроблений аборт – фактично усі. Тією чи іншою мірою ця процедура накладає негативний відбиток на усе подальше життя, зокрема психологічні порушення. І лише зараз у нашій державі жінки почали звертатися за допомогою до психолога. Адже важкі постабортні синдроми можуть призвести і до суїцидальних наслідків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні операції на серці немовлят в утробі матері стануть нормою
Були у нас жінки, які зробили аборт 10 – 20 років тому. Вони кажуть, що досі рахують, скільки б дитині зараз було років, вони навіть дали їй ім’я. Жінки, які перервали вагітність, проявляють гіперопіку над своїми іншими дітьми, таким чином, підсвідомо покриваючи перед собою вину. І коли вони проходять у нас курс реабілітації в групах, їм таки вдається повернутися до нормального життя. Бо коли жінка бачить, що вона не одна зі своєю проблемою, і розділяє її з іншими, настає полегшення.
Мамам із дітьми надають житло
Волонтери центру також допомагають жінкам з уже народженим дитям. І дуже часто такої допомоги потребують молоді мами з неблагополучних категорій.
– Зараз маємо підопічну – молоду маму, яка є сиротою. Вона народила у 16 років. Держава дала їй соціальне житло. Дівчина продовжує навчання в училищі, а коли їй немає, з ким лишити малюка, ми час від часу їздимо до неї і допомагаємо. Досі тримаємо зв’язок із дівчиною з дуже складними життєвими обставинами, якій ми допомагали. Її тато помер через алкоголь, мама теж померла. І, завагітнівши, лишилася геть сама. Вона вирішила народжувати саме тоді, коли на УЗД почула, як б’ється сердечко малюка. А потім життя повернулося так, що з нею одружився хлопець, який був її другом. Він сказав, що хоче стати татом її дитині, – каже директор центру.
Однак є і негативні моменти, адже, з прикрістю зазначає Анна Жовнір, багатьом жінкам достатньо запропонувати фінансову допомогу до виповнення дитини одного року, безкоштовні підгузки, суміші, ліжечко, коляску і одяг, як це стає основною мотивацією, аби не переривати вагітності. Прикро, що життя людини коштує таких дрібниць.
Матерів-одиначок беруть у сім’ї
Основна проблема матерів-одиначок в тому, що вони не знають, що таке повноцінна сім’я, яку роль у ній відіграє чоловік, а яку – жінка. І тому часто наступають на ті ж граблі.
– Є у нас дівчинка, яка завагітніла в ранньому віці, народила дитятко, ми їй допомагали, підтримували. Але висновків вона не зробила, бо знов у неї зустрілося «кохання-зітхання», вона знов вагітна і знов сама. Бо дівчата, які не бачили належного сімейного прикладу, стосунків чоловіка і дружини, не мають відповідального ставлення до себе самої і не визнають своєї цінності як жінки, – каже Анна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українським матусям декретна відпустка з нового року під загрозою?
Вона додає, що у США є практика, коли мам-одиначок із дітками беруть у сім’ї, де у них окрема кімната. Там вони бачать, як живе повноцінна сім’я, їй допомагають доглядати дитину. Це такий собі наочний приклад, що чоловік – це не той, з яким можна просто провести вечір, а потім самій «вигрібати» наслідки. А той, хто бере на себе відповідальність і обов’язки.
Є народна приказка: перш, ніж осуджувати людину, спробуй прожити її життя. Але чомусь наше суспільство більш схильне до осуду, ніж до розуміння і допомоги. А інколи лиш одне слово підтримки, сказане у потрібний час, може вершити людські долі…
Ірина Бура
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
