20 Квітня 2018
Новини

При переписі населення можна стати жертвою шахраїв

При переписі населення можна стати жертвою шахраїв

У 2020 році в Україні нарешті проведуть перепис населення. На цей захід витратять 2 млрд грн.

Про це повідомив віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.

Глава Асоціації Troubleshooter Сергій Креймер вважає, що в процесі перепису населення великий шанс не стільки витоку особистих даних, скільки можливість стати жертвою шахраїв, які, влаштувавшись на підробіток, прийдуть вивчати оздоблення квартири – пише vesti-ukr.com.

«Навіть при перепису на папері особисті дані міг отримати той, хто хотів. З переведенням в електронний варіант це спроститься. Можна сказати, це свято для «домушників», коли під виглядом перепису населення про господарів і квартиру можна дізнатися все. Розмовляти в під’їзді незручно, тому переписувача часто пускають усередину, особливо люди похилого віку. Люди в формі та соцпрацівники викликають довіру. Від української поліції ніколи не бачив попередження, щоб не пускали соціальних працівників, пожежників або кого-небудь, а в ЄС регулярно попереджають, щоб не відчиняли двері людям, яких не викликали. Навіть при тому, що переписувачам видають посвідчення, питання в тому, хто туди потрапляє? Де їх будуть наймати? Платять їм мінімум, тому куди цікавіше здати кілька наведень і кінці в воду, адже в житті не доведеш, що на квартиру навів хтось із цих працівників», – розповів Сергій Креймер.

Люди з обережністю ставляться до розголошення персональних даних

За минулих 18 років люди стали з більшою обережністю ставитися до розголошення персональних даних, і далеко не кожен захоче чесно відповісти, скільки він заробляє. Однак соціолог Євген Головаха каже, що перепис населення важливий для держави.

Читайте також: До 2050 року населення України істотно скоротиться

«Без точних даних про кількість населення країна не може грамотно вибудовувати систему соціальної політики, підтримку вразливих верств населення, відстежувати міграційні процеси, та й навіть просто ефективно проводити економічну політику, щоб розподілити бюджет. Великий блок питань приділяється складу сім’ї, зайнятості населення. Для культурної політики дуже важливі мова і самоідентифікація за національною ознакою. Набирає обертів проблема міграції – як зовнішньої, так і внутрішньої. Люди, які проводять опитування, повинні пройти спеціальну підготовку і усвідомлювати відповідальність, яка на них лежить, адже є зведення правил, від яких інтерв’юер відступати не має права», – сказав Головаха.

Набирали через центри зайнятості та студентів

Під час попереднього перепису інтерв’юерів набирали через центри зайнятості та студентів. Так, Антон Кравченко, будучи студентом другого курсу, вирішив підзаробити і погодився після пар протягом двох тижнів здійснювати обхід киян у районі Солом’янки.

«Я був серед студентів, яких набирали прямо в виші. Платили небагато: що більше обійдеш, то більше заробиш. Нам видали накидку, посвідчення з печаткою і смішну квадратну коричневу валізу з дерматину, а на ній наклейка «Перепис населення». У валізі купа бланків, все суворої звітності. Був період, за який потрібно обійти свою ділянку. Складнощі виникали з тим, щоб потрапити в квартиру: якщо вдома нікого не виявлялося, то доводилося повертатися, і не по одному разу. Так званий штаб розміщувався в школі, де кілька кабінетів для ревізорів, і заповнені папери потрібно було відносити туди. Я сам бланки опитування не дописував. Хоча теоретично це можна було зробити, адже перевірити практично неможливо», – розповідає Антон Кравченко.

Читайте також: Українська нація стрімко старіє

За словами колишнього волонтера, більшість українців доброзичливо ставилося до перепису. «Навіть були такі, хто намагався посадити за стіл і нагодувати, вже не кажучи про те, коли потрапляв на застілля – там і випити пропонували. Але були ті, хто конфліктував, вважаючи, ніби з них хочуть витягнути особисту інформацію. В квартиру ввійти було бажано, адже заповнювати бланки стоячи незручно, але з деякими розмовляв через ланцюжок – пускати боялися. Запам’яталась однокімнатна квартира, в якій проживало 10 осіб. Єдина кімната була перетворена в суцільне спальне місце. Записував те, що відповідали, перевіряти прописку в паспортах права не мав. Навіть на бланках було написано, що відповіді даються добровільно і за людиною залишається право не відповідати. Що забавно, мені попався однофамілець, повний тезка, він посадив мене на стілець і поставив запитань набагато більше, ніж я йому, все намагався з’ясувати, чи не пов’язані ми якимось чином. Але більше би переписувати не пішов, оскільки негативу дуже багато, мені навіть зброєю погрожували», – поділився спогадами Антон Кравченко.

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Все про: Україна
В тему