Усе сталося несподівано. Спочатку чорним джипом вивезли двох малолітніх дітей. Потім зникли мама і бабуся цих діток. І хоча багатоповерхівка елітна й усюди камери відеоспостереження, обличчя викрадачів лишилися непоміченими. Єдина зачіпка – чорний джип, якого до зникнення дітей не помічали у дворі.
Від часу двох зухвалих викрадень минуло десять років. І саме стільки Віктор Цой шукає своїх дружину, доньку й обох онуків. Заради пошуків чоловік залишив трикімнатну квартиру і престижну роботу в Киргизії, влаштувався двірником в Україні. йдеться у пцблікації в газеті «Твій вибір».
А на запитання, чи не втомився від пошуків, відповідає: «Утомився. Впав у відчай. Але не заспокоюся, поки не побачу своїх рідних – живих або мертвих…» Тож інформація, яку вдалося роздобути журналістам, м'яко кажучи, шокувала чоловіка.
Дивні баули принесли багатомільйонний статок
Наталія і Віталій Шумейки були у шлюбі десять років. Мали успішний бізнес, тому жили в розкошах: квартира у престижному мікрорайоні Одеси, дорогі автівки, відпочинок на елітних курортах...
Вітчим Наталії Віктор Цой журналістам «Гучної справи» розповів:
– Донька була дуже вродлива, висока, розумна. Знала англійську, займалася дизайном. Тому не раз брала участь у конкурсах краси. І саме на сцені одного з таких конкурсів її помітив український бізнесмен Віктор.
Після знайомства 25-річний українець закохався в Наташу. Обдаровував дівчину прикрасами. А після одруження забрав її до Одеси.
2003-го і 2005-го в пари народилися син і донька. Подружжя стало ще щасливішим. Жило в розкішному особняку, де тільки котел для підігріву води коштував 7 тис. дол.
У молодої дружини було все: хутра, золото, діаманти. Коли батьки запитували, звідки в зятя такі статки, Наталія казала: Віктор займається перевезеннями. А на запитання «Що саме перевозить?» махала рукою: «Це довго розповідати». Лише тодішній водій Іван Нікітін пригадав: Віктор їздив до Львова на кордон, брав із собою родичів, і там вони вантажили якість баули. Але його, Івана, не брав, хоч як той не просився на таку роботу.
Зрадила чоловікові, а він забрав дітей
Того літнього дня Наталія пішла з дому у справах. 6-річного Сашка і 4-річну Ліану залишила з нянею. Коли повернулася додому, дітей уже не було. Мати подумала: няня з дітьми на прогулянці. Та минула година, потім друга, а додому ніхто не повертався.
– Наталія кинулася телефонувати друзям, знайомим, – пригадує тітка зниклих дітей Євгенія Цой. – Ніхто нічого не знав, няня так і не виходила на зв'язок. Чоловік теж не брав слухавки. А Наталині батьки мешкали у столиці Киргизтану й теж нічим, окрім моральної підтримки, не могли зарадити доньці.
Під час опитування сусідів жінка дізналася, що у їхній двір, перегороджений шлагбаумом, заїжджав чорний позашляховик, якого ніколи раніше тут не помічали. Після почутого Наталія зателефонувала в міліцію. Правоохоронці не знайшли жодної зачіпки і вирішили зачекати добу. Пояснили: якщо сім'я заможна, можливо, дітей викрали, щоб отримати викуп.
Втім дзвінка з вимогою обміняти дітей на гроші не надходило. І з Бішкека до Одеси прилетіла Наталина мама Ольга. Аж тепер жінка дізналася неприємну правду про свою доньку: Наталія зрадила чоловікові. Віталій не збирався цього пробачати. Навіть заявив: «Дітей ти більше не побачиш». Оскільки мав і гроші, і зв'язки у правоохоронних органах та судах, Наталія розуміла: чоловік виконає свою погрозу. А тому використала головний свій козир: «Або ти віддаєш мені дітей, або я розповім на суді, що ти торгуєш наркотиками».
– Я підозрюю, що Наталія не просто знала, чим займається її чоловік, а й сама брала участь у наркобізнесі і володіла інформацією про всі злочинні схеми та причетних до цього «кришувальників», – каже вітчим Віктор Цой.
Так воно було, чи ні – можна тільки здогадуватися. Проте саме після цих погроз безвісти зникли двоє маленьких дітей, а в Одесі ні разу з тих пір не бачили Віталія та тих родичів, які були задіяні в наркобізнесі. Сусіди, щоправда, розповіли, що свою маму Віталій відправив до Великої Британії на постійне місце проживання, а хату продав.
«Або ти назавжди закриєш рот своїй дружині, або…»
– Наталія подала заяву до правоохоронців, у якій заявила: підозрює свого чоловіка у викраденні сина та доньки. Правоохоронці оголосили дітей у розшук. Від моменту зникнення минуло пів року. Втім діти як крізь землю провалилися, – продовжує Віктор Цой, який увесь цей час перебував у Киргизії, а з дружиною та донькою щодня спілкувався телефоном.
Проте в січні 2010-го Вікторові в Бішкек передзвонив одесит, із яким Наталія відкрила харчевню, й повідомив: Наталія зі своєю мамою зникли і вже три дні їх ніхто не може знайти.
Почувши таке, Віктор Цой негайно вилетів до Одеси. Зустрівся зі слідчими. А ті приголомшили: саме його, Віктора, підозрюють у причетності до зникнення дружини та прийомної доньки.
– Ось тоді в мене виникла підозра: може, високі чиновники, які кришують наркобізнес, спеціально покривали Віктора, аби ніхто й ніколи не дізнався правди. А ще вони могли залякати бізнесмена: або ти назавжди закриєш рот своїй дружині, або… – міркує вітчим.
Після такого Віктор Цой узявся самостійно проводити розслідування. Опитав мешканців елітної багатоповерхівки й дізнався: викрадачі Наталії та Ольги навіть не зважали на свідків: на очах в ошелешених сусідів вони силоміць затягнули жінок до машини. Жертви кричали, просили допомоги. Та ніхто їх не врятував. Це було 25 січня 2010 року.
Свідчення очевидців настільки приголомшили Віктора Цоя, що він покинув роботу й житло у Бішкеку, оселився в Одесі і вирішив знайти дочку і дружину, якої б ціни за це не довелося заплатити.
Викрадачів засудили й відразу відпустили
Щоб мати засоби для виживання, дипломований інженер влаштувався двірником у дитсадку. Щодня оббивав пороги правоохоронців. А через вісім років відчай став настільки нестерпним, що чоловік вийшов на одиничний пікет у центрі Одеси. Після розголосу справу щодо зникнення двох дітей і двох дорослих передали в головне управління Нацполіції Одеської області, і старшому слідчому Сергієві Пантелєєву вдалося виявити важливі факти та розкрити справу.
Отож, після викрадення Наталію та її маму Ольгу вивезли з міста, кинули на овочевій базі в Херсонській області, що за 200 км від Одеси. І жінкам уночі вдалося звідти втекти.
– Коли я зайшла до своєї хати, побачила двох жінок азійської зовнішності, – пригадує події січня 2010 року жителька села Богданівка Валентина. – Незнайомки двічі телефонували правоохоронцям. Але швидше за поліцейських приїхала в село іномарка. Два чоловіки з пістолетами зайшли до хати, витягнули жінок, запхали до машини й поїхали в невідомому напрямку. І тільки за п'ять хвилин приїхала машина поліцейських.
Як установив слідчий Пантелєєв, викрадачі виконували наказ Сергія Скорика – чоловіка, який був у хороших стосунках із наркобізнесменом Віталієм Шумейком.
Невдовзі викрадачів було затримано, і через два роки феміда присудила їм по чотири і два роки тюрми, відразу відпустивши за амністією. А організатор викрадення Скорик провів за ґратами всього вісім місяців. І щойно звільнився – придбав дороге авто і хвалився, що Віталій Шумейко винагородив його 30 тисячами доларів.
Офіційно вбиті літають до Туреччини
За законом, якщо викрадені люди не знаходяться впродовж трьох років, справу треба кваліфікувати як убивство. Так і зробив Віктор Цой: звернувся з відповідною заявою до правоохоронців. Справу зниклих жінок справді перекваліфікували. Утім розслідування вбивства так і лишається не розкритим.
Прикордонна служба України, натомість, надала інформацію, що Віталій Шумейко щороку буває в Україні, прилітаючи із Туреччини, Угорщини або Австрії. Востаннє він перетинав кордон у травні 2019-го. А де ж його дружина й теща?
Мати Сергія, котрий організував викрадення жінок, розповіла: «Мій син казав, що ніхто нікого не вбивав. А мій Сергій просто посадив обох жінок на автобус до Росії».
Можливо, це й була правда. Адже недавно Вікторові Цою із Киргизстану прийшов лист, у якому повідомлялося: 2018-го Оля та Наталія перетинали кордон Туреччини. А журналістам вдалося з'ясувати: Наталія 2015-го весь тиждень гостювала в Україні, приїхавши та повернувшись до Росії.
Такі новини шокували чоловіка. Тож, аби переконатися, що дві любимі жінки живі, Віктор Цой за посередництвом ЗМІ звертається до Ольги та Наталії: «Якщо у вас усе добре – відгукніться, пришліть мені вісточку».
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
