Життя

Голод, згвалтування, побої, важка хвороба: неймовірна історія жінки

Голод, згвалтування, побої, важка хвороба: неймовірна історія жінки

На Житомирщині багатодітна матір вимушена боротися за життя своїх синів, і це при тому, що сама хвора на рак. 38-річна Людмила має п’ятьох дітей. Найстарша донька вже заміжня, четверо синів – біля мами.

Середній син, Юрій, два роки тому почав шкутильгати. Місцеві лікарі спочатку заспокоїли матір: мовляв, нічого страшного, дитина переросте. Але дива не сталося. У хлопчика з часом дуже змінилася хода, він став хитатися з боку у бік. Матір повезла його до столичних медиків, і їхній вердикт шокував: юнацький епіфізеоліз головок обох стегнових кісток 2 стадії, 3 ступінь зміщення з обох боків.

Простими словами, якщо хлопчику не зробити термінової операції, то він взагалі не зможе ходити. Але операція потягне аж на 100 тисяч гривень. Сума для цієї багатодітної родини непосильна.

«Я не плачу. Я вию!»

Людмила картає себе у хворобі сина. Мовляв, 2 роки, поки у дитини вже проявилася недуга, вона сама змушена була лікуватися. Адже в неї діагностували рак шийки матки. Усе по жіночому їй вирізали. Нині вона має 3-тю групу інвалідності. Біль їй постійно дошкуляє. Ймовірно, що онкозахворювання дало рецидив, але на повторне обстеження грошей у жінки немає.

«Ні, я не плачу. Я вию! Особливо коли лягаю, тіло випрямляється, біль несамовитий. Діти уже звикли до моїх мук», – каже жінка.

До болю Людмила звикла з дитинства. Її матір постійно пиячила, а вона з сестрою часто сиділи без крихти хліба. Коли вона падала матері в ноги і просила їсти, та відштовхувала її, мов непотріб, і наказувала йти геть.

Аби не померти від голоду, дівчатка ловили голубів і… їли їх. Людмила каже, досі моторошно згадувати, як вони відривали птахам голови, але ж їсти то хотілося…

Мати часто приводила додому коханців, один із них зґвалтував Людмилу. Вона тоді ходила до 9 класу. Згадуючи це, вона закриває очі руками, ця дитяча травма дотепер не дає їй спокою. Однак її матері було до цього байдуже. Коли донька розповіла їй про наругу, «ненька» пожаліла її у звичний для себе спосіб – відлупцювала...

Коли Людмилі геть несила стало терпіти ці знущання, втекла з дому. Згодом вона зустріла своє кохання. Так їй здавалося, принаймні. Бо чоловік, з яким вона згодом одружилася, теж виявився нелюдом. Він її постійно і без причини бив – навіть коли вона була вагітною. Часто ґвалтував і знущався. Від нього вона народила 3 дітей.

Коли не витерпіла і подала на розлучення, він перестав допомагати дітям, його позбавили батьківських прав. А сума заборгованості з аліментів сягнула 100 тисяч гривень. Грошей держава з нього не забирає: мовляв, той ніде не працює, відповідно, не має доходів. Але це та сума, яка так необхідна його синові на операцію. Однак допомагати дітям батько навіть не збирається. Він живе зі співмешканкою, і йому не до проблем його рідних дітей.

«Неймовірно важко дивитися, коли на твоїх очах гасне твоя ж дитина»

17-річний Павло працює ночами, аби хоч якось допомогти мамі та молодшим братикам. А вдень навчається. Хлопцеві категорично заборонені фізичні навантаження, бо лікарі діагностували у нього камені в нирках. На операцію на нирках потрібні 10 тисяч гривень, але заробітків хлопця і стипендії не вистачає, аби зібрати навіть цю суму. Але найперше, як зауважує Павло, необхідно вилікувати брата. Щоб, як раніше, бігати з ним у футбол. Це, каже, його заповітна мрія. А ще він хоче, аби мама була здоровою, та додає: «Ну і самому теж одужати». А на очах у згорьованої дитини – сльози.

Людмила просить допомоги у всіх небайдужих – насамперед для своїх дітей. Нещодавно сюжет про цю сім’ю вийшов на телеканалі «НТН» у передачі «Свідок». Про свою хворобу нині жінка навіть і не думає.

«Мої сини – то мої соколята. Але неймовірно важко дивитися, коли на власних очах гасне твоя ж дитина. Не ти, а твоя дитина!» – плаче матір.

Підтримує Людмилу і її другий чоловік, який є батьком двох наймолодших хлопчиків. З ним їй пощастило. Він турботливий і хороший тато. Не ділить дітей і всіх любить однаково.

«Я їх уявляю такими дорослими уже, міцними, і що все у них в житті складеться якнайкраще», – ділиться своїми мріями Людмила.

 БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
В тему