Ніхто з нас не думав, що таке можливо. Але так: іще до повномасштабного вторгнення росія склала план винищення українців як нації. І одним із інструментів тотального вбивства мав стати голод.
Про це йдеться у газеті «Твій вибір».
Конкретні кроки для реалізації голодомору в Україні москва розпочала ще в грудні 2021 року. Саме тоді, як встановила міжнародна юридична фірма з прав людини Global Rights Compliance, російський оборонний підрядник почав закупівлю вантажівок для перевезення зерна, а також замовив три 170-метрові (!) суховантажні судна. А зразу після нападу в лютому 2022-го військові рф за наказом командування вивозили із українських агропідприємств продукти харчування, причому лише зерна викрадали по 12 мільйонів кілограмів щодня!
За висновками британського видання The Independent, рф поставила собі за мету викрасти всі запаси зерна й таким чином позбавити українське населення продовольства. Вивозила росія наш хліб суднами, поїздами, ваговозами, адже добре пам’ятала, як іще при Сталіні вбила голодом мільйони українців, їхнє зерно продала Заходу, а у вимерлі села України позавозила своє кацапське «отродьє», яке досі марить «руськім міром».
Захід не хотів чути правду
Коли ми зараз слухаємо або читаємо спогади українців, як 90 років тому наші люди харчувалися здохлятиною, як батьки вбивали власних дітей, аби потім зварити та з’їсти, волосся стає дибки. І виникає запитання: чому ніхто не допоміг тоді українцям?
Історик Роман Коваль, який дослідив причини та наслідки Голодомору, влаштованого кремлем в Україні, висловив тезу, що вже при Сталіні в СРСР діяла потужна система пропаганди, яка і своїм громадянам, і всьому світові розказувала те, що вважала за потрібне, і заперечувала те, що було правдою. Українці, які емігрували до США та Канади, доносили своїй владі і світовій спільноті про страшний голод в Україні. Натомість Європа вірила Союзу і тим журналістам, яких злочинний режим кремля фактично підкуповував.
Їх, представників авторитетних газет і журналів Заходу, делегували їхати до СРСР і висвітлювати правду про Країни Рад. Але яку правду могли ці «журналісти» розповісти, якщо радянська влада постійно влаштовувала їм безтурботне життя з постійними гулянками, алкоголем, доступними жінками? Навіть якби котрийсь із іноземних журналістів і захотів написати бодай частину правди про влаштований кремлем голодомор, то радянські спецслужби тут знайшли би спосіб заткнути рота такому медійнику.
Гроші були важливішими за життя людей
Сьогодні вже не та ситуація. Бо хоча російська пропаганда діє дуже потужно і має сотні підкуплених журналістів із західних медіа, однак увесь світ нині може без проблем побачити фото-, відео-, аудіодокази злочинів росії в Україні. Але чому ж досі світ не зупинить росію? Чому нам дають рівно стільки зброї та засобів ведення війни, щоб ми встояли, але не перемогли москву. Бо причина та сама, що і в часи голодомору, – гроші.
Історик і публіцист Сергій Кот в одному зі своїх інтерв’ю на тему Голодомору зазначив: і сьогодні, й тоді «Україна стала ареною боротьби між моральними цінностями та реальними економічними інтересами Європи та росії». У 1930-ті роки саме Союз продавав західному світові величезну кількість зерна і щедро платив за техніку, обладнання та фахівців, із допомогою яких проводив індустріалізацію. Чи хотіли «буржуї» знати, звідки в СРСР стільки зерна та грошей? Чи хотіли чути про червоний терор, про мільйони пограбованих та вивезених на примусові роботи людей? Ні. Як не хотів світ заради грошей чути правди про голодомор. Як не реагував 2014-го на захоплення Криму і Донбасу, винищення військових і цивільних українців, вивезення дітей.
Що робити, аби той жах не повторився
Коли 100 років тому кремлівський режим не покарали за окупацію України, а потім – за голодомор, то росія ввійшла в такий смак крові, що вступила в союз зі ще одним монстром – нацистами Німеччини. А в результаті спалахнула Друга світова війна.
Із 2014 року захід знову не захотів бачити злочинів росії проти українців. Бо перед очима стояли криваві російські гроші. А коли москві зійшли з рук окупація Криму й Донбасу і вона захотіла ще більшої здобичі, захід продовжував діяти виключно у своїх інтересах: висловлював глибоку стурбованість і далі співпрацював із режимом кремля. Лише коли почалося повномасштабне вторгнення і загроза окупації стала надто реальною для країн Балтії та Польщі, тільки тоді нам потрошки почали видавати зброю.
Так, Захід нам допомагає. Але рівно настільки, щоб руками українців вимотати росію, знекровити й ослабити, аби вона вже не становила загрози для ЄС та НАТО. А в Україні та з українцями росія продовжує безкарно вчиняти ті злочини, які забажає: позбавляє нас їжі, руйнує все, що ми надбали, скидає бомби на міста, труїть хімічною зброєю, топить підривами дамби. Мала б можливість – морила би голодом. А Захід б’є росію по руках, лише коли вона здійснює теракти на атомних станціях. Бо ж у разі вибуху на українських АЕС радіація піде по всьому континенту.
Тож цими днями вшановуючи всіх наших предків, яких росія заморила голодом, маємо зрозуміти: як колись, так і зараз ніхто не захистить України, крім нас самих. Посилювати армію, виготовляти власне озброєння, вчити народ воювати з окупантом нам потрібно було з 1991 року. Іще Наполеон казав: «Хто не хоче годувати свою армію, невдовзі годуватиме чужу». Ми в цьому переконалися. А сподіватися, що з плином часу росія зміниться, не варто. Вона була, є і буде кривавим монстром, аж поки не розпадеться. Тому годуйте нашу армію донатами, бо тільки завдяки військовим до нас не повернулися жахи голодомору 1932 – 33 років.
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
