Коли людина втрачає здоров’я і не може сама себе доглянути, їй доводиться шукати когось, хто би допомагав і підтримував.
Добре, коли є родичі, які готові взяти на себе цю ношу. Але якщо їх немає? Доводиться просити сусідів чи знайомих, а натомість якось їм віддячувати, - йдеться у газеті «Твій вибір».
Саме так склалося з пенсіонеркою Василиною Григорівною:
«Мені 85 років. Здоров’я не маю. Чоловіка і дочку давно похоронила. Інші родичі живуть далеко. А по сусідству в мене сім’я – батько з матір’ю, їхній син із невісткою, маленька дитина. Ми домовилися, що, як я вмру, моя хата буде їм. Але вони за це мають мене доглянути до смерті, похоронити і потім доглядати за могилкою.
Коли я переписала на них свою хату, вони з пів року старалися, помагали. А потім, видно, втомилися догоджати мені, старій. Що не попроси – постійно зайняті. Недавно сусідський син напився, обізвав мене і сказав: «Шоб ти скорій здохла!» Так обідно мені стало. Ото, називається, подарувала хату на свою голову. Після тої сварки я рішила: дулю їм, а не мою хату! І якраз у ту пору приїхала до нас у село жіночка з Херсонщини. Тиха, добра. Ще й навіть якась моя далека родичка. Я її прихистила в себе. Думаю, хай би вона мене доглянула і потім мала, де жити. Чи можу я наново переписати хату?»
Роз’яснення може надати безоплатний адвокат
Ситуації, як у Василини Григорівни, на жаль, не поодинокі. Бо, коли жіночка старенька, самотня, безпомічна, її будь-хто може безкарно образити.
Але українське законодавство передбачає захист інтересів таких людей. А якщо середньомісячний дохід пенсіонера не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб (2024 р. це 4722 грн), то він отримує право на всі види правничих послуг.
Ми не знаємо, Василино Григорівно, які саме документи про догляд і хату ви уклали із сусідами. Адже, за законом, це може бути дарування чи довічне утримання. Процедура укладання цих документів відрізняється одна від одної. Розриваються ці угоди також по-різному. Як саме – вам підкаже адвокат.
Має значення також, за яких умов ви підписували документ: чи перечитували текст угоди, чи мали здоров’я зрозуміти, про що йдеться в тексті, чи погоджувалися з усіма пунктами домовленостей.
Бо коли на людину тиснули, їй погрожували чи ввели в оману (на словах пояснили одне, а на підпис підсунули документи іншого змісту), то таку домовленість можна оскаржити і вимагати через суд визнати її недійсною. Це передбачено статтями 229 – 233 Цивільного кодексу України.
У центрах безоплатної правової допомоги адвокат може проаналізувати наявні у вас документи і допомогти з підготовкою позовної заяви до суду.
Яким чином можна переписати житло
Тепер коротенько поясню про договір довічного утримання (догляду).
У ч. 1 ст. 744 Цивільного кодексу України про нього зазначено: одна сторона (відчужувач – у нашому випадку це пані Василина) передає другій стороні (набувачу – тобто сусідам) у власність житловий будинок (в інших випадках це можуть бути квартира або її частина, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність), а натомість набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Такий договір укладається письмово і має бути нотаріально завірений. Якщо набувач (у нашому випадку сусіди) не належно виконують свої обов’язки, то відчужувач (тобто Василина Григорівна) має право через суд розірвати договір довічного утримання (догляду).
Але ту ж таки хату ви могли передати, уклавши договір дарування. Він визнається дійсним, якщо нотаріально завірений, а дарувальнику попередньо роз’яснили зміст документа, наголосивши, що це саме дарча, а не договір довічного догляду чи якийсь інший документ.
Натомість ч. 2 ст. 727 Цивільного кодексу України передбачає можливість розірвання договору дарування. В ч. 5 ст. 727 ЦКУ ідеться про те, що в разі розірвання договору обдаровуваний зобов’язаний повернути дарунок у натурі. Подарували тобі хату – маєш віддати цю ж таки хату, а не, скажімо, гроші за неї.
Однак варто розуміти: коли справа дійде до суду, людина має навести аргументовані пояснення, з яких причин вона вирішила розірвати договір і на якій підставі суд повинен визнати цей документ недійсним.
Адже іноді не зовсім порядно поводяться й люди старшого віку. Дехто з них вважає: якщо він лишає доглядальнику хату, то той має ледь не на задніх лапках бігати і виконувати всі забаганки власника хати.
Буває, що молодша людина роками доглядає за старшою, а та після конфлікту вирішує показати свою «силу» і погрожує розірвати договір.
Тобто ситуації бувають різними, і суд приймає справедливе рішення.
Як себе захистити
Якщо на самотню беззахисну людину вчиняють тиск, застосовують погрози чи насильство, вона не повинна мовчати, терпіти. В таких випадках треба зафіксувати порушення (це може бути відеозапис, запис на диктофон, свідчення очевидців) і з цими доказами звертатися в поліцію.
А якщо самотня людина взагалі боїться дарувати чи передавати комусь своє майно замість догляду, то вона може звернутися з проханням надати їй у допомогу соціального працівника.
Така послуга передбачена Постановою Кабміну «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» № 1417 від 29.12.2009 року (редакція від 04.05.23). В ній детально описано перелік соціальних послуг, умови та порядок їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування.
Відповідно до п. 6 цієї постанови, терцентр забезпечує безоплатне надання соціальних послуг в обсягах, визначених державними стандартами.
Згідно з п. 25 цієї постанови, відділення соціальної допомоги забезпечує відвідування громадян, яких воно обслуговує, організовує надання передбачених договором послуг, контролює їхню якість, виявляє додаткові потреби. Соцпрацівник має провідувати3 людину не менше від двох разів на тиждень, відповідно до затвердженого графіка, і надавати ті послуги, які прописані в договорі.
Аби терцентр закріпив за людиною соцпрацівників, то особа, яка потребує постійної сторонньої допомоги, повинна за місцем проживання звернутися з письмовою заявою до управління праці та соцзахисту населення. А там заяву розглянуть і приймуть рішення. До слова, в деяких випадках людині можуть відмовити в наданні соцпрацівника, оскільки не всі громадяни України мають для цього законні підстави.
Оксана Бубенщикова,
фото dobro.ua
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
