Коли в лютому 2014-го російські окупанти під виглядом зелених чоловічків захоплювали парламент Криму, ми й подумали не могли, що стоїмо на порозі війни.
Війни, у якій втратимо майже п’яту частину своїх територій. Війни, через яку майже п’ять мільйонів українців стануть переселенцями, а шість мільйонів виїдуть за кордон. Війни, в якій загинуть щонайменше десять тисяч цивільних українців та ще 70 тисяч військових. Війни, яка змусить світ готуватися навіть до ядерних ударів… Про це йдеться у газеті "Твій вибір".
Те, що ми вистояли, – заслуга простих людей
2014-го, в перший рік російсько-української війни, для нас були шоком трагедія під Волновахою, коли на світанку 22 травня сплячих українських воїнів розстріляли, і 17 бійців повернулися додому в трунах.
А скільки болю принесли Іловайський і Дебальцевський котли...
І скільки гордості, змішаної зі сльозами, ми відчували до захисників Луганського та Донецького аеропортів, яких називаємо кіборгами.
Але то все не порівняти з пеклом, яке влаштувала нам росія, починаючи з 24 лютого 2022-го…
Зараз, аналізуючи все, що відбувалося в перші місяці повномасштабного вторгнення, я дивуюся, ЯК МИ ВИСТОЯЛИ?!!
Наша ж влада взагалі не готувала нас до війни! Всі кордони з росією, білоруссю та Кримом оголені: що називається – заходьте і захоплюйте. Ні мінних полів, ні «зубів дракона», ні елементарного – ровів, аби не могли проїхати танки.
Нам усі розвідки світу казали: готуйтеся! Нас атакуватимуть із усіх сторін! А влада не попередила навіть про елементарне: запастися аптечками, водою, їжею на місяць-другий. Не порадила вивезти дітей і жінок із прикордонних територій. Хоча свої сім’ї давно прилаштувала за рубежем.
А чому не було провести чоловікам навчання на полігонах, щоб передати елементарні навички протидії ворогу, скласти інструктаж, що робити у випадку нападу – хіба не можна було цього зробити?
І 24 лютого, коли частина можновладців уже сиділа «за бугром», а ще частина вичікувала під кордоном, український народ сам почав формувати територіальну оборону, встановлювати блокпости, робити коктейлі молотова. Одні йшли на війну і заливали землю власною кров’ю, щоб тільки зупинити кацапську орду. А ті, хто лишався в тилу, за власні гроші вдягали армію, годували, купували аптечки, каски і бронежилети, дрони й автомобілі. І так триває досі...
Експерти називають різні терміни
За десять років війни, щоб зупинити російських нелюдів, ми віддали стільки життів, здоров’я, сил, матеріальних ресурсів, що основне питання, яке турбує зараз кожного, – коли ж це все закінчиться? І що саме стане для нас перемогою?
Британський генерал Річард Ширрефф, який до 2014-го був заступником головкома військ НАТО у Європі, сказав в інтерв’ю «Донбас Реалії»: «Я припускаю, 2024-й буде роком продовження російських наступів, нарощення сил України. І маємо молитися, що це зможе створити Україні умови для досягнення успіху у військовій поразці росії приблизно у 2025 році».
На Всесвітньому економічному форумі в Давосі йшлося, що «протягом наступних двох років війна в Україні може періодично чергуватися між ескалацією й замороженням».
Американське видання CNN, посилаючись на розвідку США та Західної Європи, припустило, що війна в Україні триватиме ще від двох до п’яти років.
А президент країни-терористки путін під час зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпінем сказав про свої плани: мовляв, війна може затягнутися ще на п’ять років.
Від чого залежить успіх
«Радіо Свобода» зібрало думки експертів, і більшість із них визнали: якби Україна отримала зброю раніше і в потрібному обсязі – від далекобійних ракет до БМП, танків, артилерії, систем ППО, не кажучи про винищувачі F-16 чи будь-які інші подібні літаки, яких немає досі, – ситуація на фронті зараз була би значно кращою для України.
Навіть тепер у ЗСУ настільки бракує артснарядів, що частину запланованих військових операцій довелося згорнути, визнав командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Олександр Тарнавський у грудні 2023-го. А міністр оборони Рустем Умєров у листі колегам країн ЄС написав, що Україна зазнає «критичного браку боєприпасів для артилерії».
Не на руку нам і складна ситуація в США, які були головними нашими донорами. Через політичні баталії Україні досі не виділена 60-мільярдна допомога. А якщо в листопаді 2024-го виграє Трамп, то підтримка буде, як мінімум, знижена.
Не варто забувати і про те, що росія докладає всіх зусиль, аби мінімізувати підтримку України. Спочатку вона відволікла увагу конфліктом в Ізраїлі, задля чого і озброїла бойовиків ХАМАСу, і допомогла розробити план нападу.
Тепер рф погрожує напасти на країни НАТО. Німецька газета «Bild» (яка максимально точно описала сценарій повномасштабного вторгнення в Україну ще в грудні 2021-го) виклала недавно новий сенсаційний матеріал – про напад росії на країни НАТО у травні 2025-го. Відповідно до цього сценарію, першими приймати удар доведеться країнам Балтії та Польщі, позаяк рф захоче прорвати Сусвальський коридор і прокласти собі шлях до калінінграда.
Після всіх цих заяв чимало країн перемкнули увагу від України і взялися зміцнювати власну оборону. А це теж нам не на руку.
Втім і лишити Україну на поталу росії Захід не може. Бо якщо ми впадемо, то наступними, кого проковтне рф, стануть Молдова та країни Балтії. А щойно росії дозволять окупувати чужі території, як на арену вийде Китай зі своїми зазіханнями на Тайвань. Думаю, що й Угорщина вкотре заявить про свої права на Закарпаття. А Туреччина цілком прогнозовано захоче забрати собі землі Кіпру.
Тобто окупація росією України стане іскрою, від якої спалахнуть усі заморожені конфлікти світу. І тоді Третя світова війна, яка насправді вже почалася, вибухне з катастрофічною силою. А щоб цього не сталося, нам і допомагає весь цивілізований світ.
Перемога: які сценарії можливі?
Тепер щодо питання, коли чекати перемогу.
Щоб дати на нього відповідь, варто розібратися: а що для нас перемога?
Припинення активних бойових дій і замороження конфлікту? Це ми вже мали з 2015-го, але бажаного результату – домовленостей про мир дипломатичним шляхом – не отримали.
Припинення бойових дій і визнання тих кордонів, які існуватимуть на момент переговорів? То це буде перемогою росії та зрадою всіх тих українців, які чекають нас на окупованих територіях.
Повне виведення окупаційних військ рф і повернення України до кордонів 1991 року? Але путін на таке не погодиться, бо це означатиме його політичну смерть. А, по-друге, навіть якщо рф виведе всі свої війська, то що їй заважатиме зі своєї території обстрілювати Україну? Снарядами малої дальності – наші прикордонні території? Далекобійними ракетами – будь-яке місто будь-якої області?
Тому, як на мене, мир та процвітання України можливі тільки після розвалу росії та дроблення її на менші країни. Тільки так вона не нестиме загрози сусіднім державам.
Скажете: це надто примарно? Але в історії не існувало жодної імперії, яка би не розвалилася, і не було жодного тирана, який би не вмер (або якому б не допомогли вмерти).
Лише за минуле століття в росії сталися три перевороти: 1917-го, коли царя розстріляли, а його місце посів Ленін; 1964-го, коли від влади усунули Хрущова, та путч 1993-го, який ми запам’ятали2 «Лебединим озером». Через 30 років після цього, влітку 2023-го, скинути путіна спробував терорист пригожин. І хай переворот не вдався, але він був. А, отже, всередині росії невдоволених стає все більше. І поки вони не загризуть одне одного, як павуки в банці, в України вихід один – стримувати ворога й усіма можливими способами допомагати в цьому нашим захисникам.
Коли 24 лютого 2022-го росія пішла на нас із усіх фронтів, ніхто у світі не вірив, що Україна вистоїть. І тим паче не вірив, що ми зможемо повернути частину загарбаних територій, перемоловши майже пів мільйона окупантів. Тож боротьба триває. І дай нам, Боже, сили, мудрості та витримки здобути перемогу. Причому – якнайшвидше і з якнайменшими втратами!..
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
