Одномоментне вбивство росіянами 59 жителів села Гроза Куп'янського району Харківщини – це трагедія, масштаби якої важко навіть осмислити.
В селі, де мешкали 300 людей, росіяни за секунду вбили кожного п'ятого жителя, - пише газета "Твій вибір".
В Грозі немає жодної сім'ї, яка би внаслідок теракту не втратила двох, п'ятьох чи навіть десятьох близьких по крові людей. А шестеро діток лишилися круглими сиротами: ні мами з татом, ні баби з дідом.
Зразу після влучання ракети вдалося упізнати лише половину загиблих. Всі ж решта людей були настільки понівечені, розірвані, спалені, що для їхньої ідентифікації брали фрагменти тіл і проводили ДНК-експертизу. Тому й хоронять загиблих не всіх одразу.
Поминальний обід завершився терактом
Кожного, хто приїжджає до Грози попрощатися з невинно убієнними, в центрі села зустрічає пам'ятник радянського «визволителя» зі смолоскипом у руці. Вже Союз розпався, а москва продовжує «визволяти» українців смертоносним вогнем. 2022-го вдруге окупувала Грозу. А коли ЗСУ визволили село від російських терористів, ті взялися мститися вбивствами беззбройних людей.
Саме так сталося і 5 жовтня. Того дня відбувалося перепоховання українського захисника. Першим місцем його спочинку було місто Дніпро. А коли Грозу вдалося деокупувати, син вирішив перезахоронити батька на рідній землі.
Віддати шану захисникові України зійшлося багато людей: старших, молодших, навіть дітей. Після похорону вони зібралися на поминальний обід у кафе в центрі села. А невдовзі за метрів 50 від пам'ятника радянському «визволителю» прогримів вибух. Він перетворив кафе з людьми на груду каміння, крові, нутрощів.
Половину людей понівечило до невпізнаваності
Дізнавшись про цю трагедію, Валентина Козир із Волині поїхала на Харківщину. Адже там у неї вся рідня – чоловік, дочка із зятем, син, онуки.
Після повномасштабного вторгнення жінка благала рідних зібрати речі і переїздити на Волинь, де мешкає сестра пані Валентини. Проте поїхати погодився лише старший із онуків.
Коли пані Валентина заїхала на центральну вулицю села, то на місці кафе побачила суцільну руїну, де серед шматків бетону валяються чиїсь черевики, посуд. А ще – сині гумові рукавички, якими слідчі збирали останки загиблих, та речові докази чергового злочину московитів.
Серед тих, кого довелося витягувати з-під завалів, – чоловік Валентини Козир, Анатолій, донька Ольга, син Ігор та 8-річний онук Іванко. Вижити після ракетного обстрілу вдалося лише невістці Оксані. Але й вона потрапила до реанімації у вкрай важкому стані.
«Мої дочка із сином були патріотами України. Загиблий воїн – то наш родич по чоловіковій лінії. Тому вся моя сім'я прийшла з ним попрощатися, – розповіла пані Валентина «Українській правді». – Дочку і чоловіка я зразу упізнала. А сина і молодшого внука – ні. Залишки тіл повезли до моргу. Там зроблять ДНК. Тоді буде зрозуміло, де є хто. Після того буде похорон».
Місце й час «здали» свої ж
Одразу після теракту місцеві жителі сказали: ракету на Грозу навів хтось зі своїх. Бо інакше неможливо було знати, в який точно час і куди люди зберуться на поминальний обід.
Сестра пані Валентини, волинянка Ольга, яка теж поїхала на Харківщину попрощатися з родиною, зразу сказала: «Валю, то здають свої. Хтось зробив це за гроші». Але хто? Під час окупації в селі був відвертий колабораціоніст. Однак перед визволенням села у 2022-му він утік разом з окупантами.
Харківська окружна прокуратура розслідує цю справу. І вже вдалося з'ясувати, що ракету на людей навели уродженці села Гроза, брати Мамонови, які були колаборантами, а нині мешкають на території рф. Вони телефоном спілкувалися зі своїми родичами. Розпитали в деталях, коли похорон, хто прийшов, коли люди зберуться на поминальний обід. А потім усі ці дані за гроші передали своїм російським кураторам. Більше того, звідкілясь узялася інформація, нібито перепохований – один із командирів спецпідрозділу «Азов» і попрощатися з ним приїдуть інші командири.
Таким чином причетними до вбивства селян стали їхні ж земляки. А серед загиблих були й родичі зрадників.
…На місце масового вбивства люди щодня несуть лампадки та свіжі квіти. Так само, як і Валентина Козир, вони ставлять собі питання: «Чому росіяни так вчинили? Що ми зробили їм поганого?» А відповідь щодня озвучують із телеканалів кремлівські пропагандисти: мета росії – знищити нас як націю, зруйнувати все, що нам дороге, і не лишити від України каменя на камені.
Але їм не вдасться. Бо Україну захищають наші батьки і мами, брати і сестри, сини і дочки. А ми просто ЗОБОВ'ЯЗАНІ долучатися до цієї боротьби. Хто – кількома гривнями, хто – плетінням сіток чи навіть дитячим малюнком.
Ніна Грицюк
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
