Ще в радянські часи поблизу села Холодник Сумської області відбувалися дивні речі. У місцевих жителів виникали галюцинації. Люди чули й бачили привидів.
«Чортівня тут відбувалася завжди»
Дотепер селяни переповідають, як 1938 року на тутешньому хуторі Мала Бугайка троє чоловіків, озброївшись рушницями, пішли полювати на привида. Бо він оселився в одному з будинків і тероризував 8-річну дівчинку!
«В тій сім’ї було троє дівчат. Але саме Ганні привид не давав спокою: розмовляв із нею з горища, стукав посудом, лякав», – пригадує оповіді старожилів сільський агроном Іван Бабій.
Учителька хімії та біології з міста Ромни Зінаїда Пигар, яка народилася в Холоднику, каже, що саме її дідусь був серед тих трьох «мисливців на привида».
– Якщо чесно, то спочатку чоловіки думали, що всі ті історії дитина придумала. Тому звечора просто для інтересу влаштували засідку. А опівночі в хаті справді почалося щось страхітливе. На кухні почувся шурхіт. Він доносився з комина. Далі застукали кришки каструль. Двоє «мисливців» так перелякалися, що покидали рушниці й повискакували з хати. А один таки лишився й почув чоловічий голос, який доносився невідь-звідки: «Дай цигарку закурити». Чоловік дістав, поклав на стіл, і цигарка в ту ж мить зникла, – пригадує Зінаїда Пигар. – І це не епізодичний випадок. У дитинстві, пам’ятаю, бабусі не раз ділилися зі мною подібними історіями й пошепки додавали: «чортівня» поблизу села відбувалася стільки, скільки люди себе пам’ятають.
Жителька Холодника Тетяна Шолудько теж знає про привидів не з екрана телевізора. Адже її мама – це та сама Ганна (після заміжжя – Мартиненко), якій не давав спокою привид у хаті на хуторі.
– Мама ніколи про те не розповідала. Аж у 80 років, коли дочекалася внуків, відкрила таємницю свого дитинства. Зізналася, що батьки купили на свою голову ту злощасну хату і що там постійно щось тарабанило, – пригадує пані Тетяна.
Олександр Зеленько, із 1982-го до 1991-го – співробітник зовнішньої розвідки КДБ, каже: найімовірніше, спецслужби СРСР просто заборонили жінці озвучувати будь-яку інформацію щодо привида. Адже за Союзу діяв принцип: усе надзвичайне необхідно дослідити і спрямувати проти ворога.
Підтверджує це й тутешній краєзнавець, педагог Володимир Литовка:
– НКВС намагався дослідити містичні явища на хуторі. Це їм не вдалося. Спецслужби, щоб не було «утєчкі» інформації, виселили з хутора всіх жителів, заборонили їм навіть згадувати про привида, а всі будівлі на хуторі розібрали за лічені дні.
Ось так на околиці села Холодник з’явилося поле з кладовищем посередині.
Машини глохли, а по полю щось сновигало
– Наше кладовище найдивніше з усіх, які розташовані на території України, – вважає Володимир Литовка. – Якщо подивитися на нього з висоти пташиного польоту, то воно розташувалося у трикутнику з доріг, а саме нагадує острів прямокутної форми. Сюди, як магнітом, притягує всякі нехороші явища. Бо чому тоді саме на кладовищі декілька людей скоїли самогубство?
– На полі довкола кладовища селяни за радянських часів відмовлялися працювати, – додає головний агроном колгоспу ім. Шевченка Іван Бабій. – Допустимо, їде комбайн, усе нормально. А як тільки заїжджає в той трикутник, глохне. Уже й наладчика привезуть, він ніби все відремонтує, а машина не заводиться – і все! «Ну, – кажемо, – треба гнати трактора і витягувать комбайна». Аж тут водій: «Ану, я ще раз сам попробую». Сідає, мотор заводиться – і комбайн, ніби нічого не сталося, – виїздить із того аномального трикутника.
Іван Могулівець, який майже 50 років пропрацював трактористом у згаданому колгоспі, підтверджує: «Вдень іще можна було працювать на тому полі. А вночі – марне діло. Бувало, всю ніч я працював у темноті, а як о годині четвертій розвидніє, дивлюся – весь цей час крутився на одному місці. Хоча бувало й гірше: їдеш по полю – а перед тобою сновигає щось туди-сюди і тільки гуп-гуп».
А ті механізатори, які задля хорошого заробітку таки погоджувалися працювати на полі вночі, потім узагалі божеволіли! Бо бачили на полі блукаючі вогні. Навіть тепер – зажени корів на соковиті трави поля – худоба туди ні ногою!
Літаючих «бубликів» сідало багато
Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов каже: якби всі ці явища бачила одна людина, можна було би піддати сумніву факт їхнього існування. А коли це на власні очі спостерігали багато місцевих жителів, то заперечувати аномалію немає сенсу.
– Містичні явища стаються і в Бермудському трикутнику – місці в Атлантичному океані, де не просто виходить із ладу все навігаційне обладнання, а й безслідно зникають кораблі й літаки, – додає Олег Жданов. – А загалом геопатогенних зон у світі чимало. Найвідоміші – в районі Карибського басейну, біля Нової Зеландії, мису Доброї Надії. Там стаються настільки загадкові речі, що їх неможливо пояснити жодним законом фізики.
Що ж до «Бугайського трикутника», то військовий експерт припускає: так звані містичні явища – це результат впливу магнітного поля Землі. Якщо на таку територію потрапляє якийсь механізм, приміром годинник, він виходить із ладу (так само, як і інше електронне чи механічне обладнання).
– Явище блукаючих вогнів, про які розповідають селяни, теж має наукове пояснення, – додає Олег Жданов. – Статична напруга призводить до іонного сяяння повітря поблизу намагнічених металевих предметів. І саме його люди могли сприймати за блукаючі вогні.
Але як тоді пояснити появу фігур у людський зріст, що їх селяни неодноразово бачили на небосхилі в районі «Бугайського трикутника»?
– Зі слів очевидців, частина фігур нагадувала того чи іншого релігійного персонажа. Частина мала форму геометричних фігур, – зауважує педагог Володимир Литовка. – А в 30-х роках минулого століття люди бачили, як у «Бугайський трикутник» приземлялися невпізнані літаючі об’єкти. Оскільки вони були круглими, то селяни називали їх «бубликами». І таких «бубликів» було багато.
Однак і на це військовий експерт має свої пояснення:
– Сумщина і Полтавщина – це області, розташовані на покладах величезних газових родовищ. А, отже, з-під землі можуть у немалі кількості виходити пропан, бутан, метан, інертні гази – неон, аргон. Ці хімічні елементи викликають у людей галюцинацію. От селяни й бачили «літаючі фігури» та «бублики».
Дати наукове обґрунтування всім цим загадковим явищам ось уже 12 років намагається й Олександр Литовка, за фахом – учитель біології та екології. Але зібрані ним факти ще більше підтверджують: поле біля Холодника дійсно оповите містикою.
– Якби «Бугайський трикутник» був лише плодом фантазії селян, то чому б тоді сюди, як магнітом, тягнуло підозрілих туристів із Росії? – риторично запитує Олександр Литовка. – Чому на мене, як тільки взявся досліджувати загадкову територію, посипалися анонімні скарги? Чому за часів Януковича мене залякували, погрожували звільнити зі школи й хотіли посадити до психушки? І чому тільки після втручання СБУ нарешті дали спокій?..
На всі ці питання ми навряд чи знайдемо відповідь. А тим часом село Холодник усе більше відлякує людей. Молодь його покидає. Хоча, кажуть експерти, саме «Бугайський трикутник» міг би стати справжньою туристичною перлиною і з усього світу заманювати екстремалів, які викладають кругленькі суми, щоб тільки відчути адреналін від зустрічі з потойбіччям.
Оксана Бубенщикова
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
