Осінньо-польові роботи в повному розпалі. Тож тим, хто має город або дачу, сильні фізичні перенавантаження гарантовані. А це якраз і може стати однією із причин виникнення низки болячок.
Про це йдеться на шпальтах газети "Твій вибір".
Серед захворювань, із якими до лікарів уже зараз активно звертаються городники, – синдром грушовидного м’яза. Що це за захворювання, розпитаємо в лікаря-реабілітолога Івана Сергійчука.
– Іване Михайовичу, за якими ознаками можна попередньо діагностувати цю хворобу?
– Якщо протягом довгого часу людина відчуває ниючий і тягнучий біль у попереку, в ділянці стегон або сідниць і цей біль супроводжуються онімінням, це вже можуть бути симптоми синдрому грушовидного м’яза (він так називається, бо має трикутну форму, розміщений у тазостегновій ділянці, і від нього залежить стан основних нервових гілок та судин нижньої кінцівки). З часом біль від сідниці може далі по стегну ширитися на всю ногу (це наслідок защемлення сідничного нерва). У таких випадках людині стає нестерпно боляче піднімати ногу або присідати. В сидячому положенні неприємні відчуття стають не такими гострими, а зникають, лише коли людина ляже.
Через появу синдрому грушовидного м’яза часом зменшується чутливість тіла при торканні, з’являється холодок у м’язах, «повзання мурах».
Усі перелічені симптоми можуть супроводжуватися відчуттям утоми, печінням, слабкістю у стопі або гомілці, блідістю нижньої кінцівки, онімінням. Також виникає кульгавість, яка з’являється при ходьбі і зменшується у стані спокою.
– Через що може з’явитися недуга і кого вона атакує?
– Від неї не застрахований ніхто. Адже вона виникає і внаслідок неправильно проведеної внутрішньом’язевої ін’єкції, і від надмірних фізичних навантажень, і як результат хронічних проблем зі спиною.
Серед поширених причин цього захворювання є також міжхребцева грижа, остеохондроз хребта та спондильоз, зміщення хребців та запалення сідничного нерва, попереково-крижовий радикуліт, хвороба Бехтерєва, пухлини поперекового та крижового відділів, переломи хребців зі стенозом хребетного каналу, артрит або артроз кульшового суглоба. Тому із синдромом грушовидного м’яза можуть стикатися не лише люди похилого віку, а й молодь та навіть діти.
– А якщо не звертати уваги на больові відчуття, чи можуть вони самі минути безслідно?
– Теоретично цей синдром не належить до небезпечних захворювань. Однак якість життя від нього суттєво погіршується. Навіть ходити чи виконувати елементарну роботу стає некомфортно. А якщо сидром не лікувати тривалий час, то не виключена поява ускладнень.
– Як-от спазми?
– Буває і таке. Спазми, як правило, з’являються тоді, коли людина має проблеми поперекового відділу хребта або в неї з’явилися первинні ураження самої м’язової тканини, як-от запалення грушовидного м’яза (міозит), пряма травма сідничної ділянки, перевантаження з його розтягненням.
Спазми можуть також виникнути, якщо людина отримала переохолодження, тривалий час перебувала в одному положенні, має захворювання гінекологічного характеру чи навіть тоді, коли пережила стресову ситуацію або дуже втомилася.
– У чому складність діагностування й лікування синдрому грушовидного м’яза?
– Нерідко він виникає раптово, часом навіть здається – безпричинно, а біль віддає в іншу частину тіла, чим вводить людину в оману та заважає вчасно виявити захворювання і, відповідно, вжити необхідних заходів.
Та коли лікар усе-таки знайде причину болю чи спазмів, хворому слід якнайшвидше приступити до лікування. Препарати, фізпроцедури та вправи спеціаліст призначає, зважаючи на сукупність симптомів у хворого, причини появи синдрому та ступінь його розвитку.
– Що передбачає лікування цього синдрому?
– Ефективно допомагає пацієнтам метод мануальної терапії, що спрямований зміцнити зв’язки у хребетних і рухових зонах. Усунути біль, запобігти запальним процесам у м’язах, а також покращити їх тонус та еластичність допомагає професійний лікувальний масаж.
Часто я призначаю пацієнтам лікувальну фізкультуру, що складається зі спеціально підібраних вправ і за правильного виконання є цілком безпечною для пацієнтів будь-якого віку.
– Чи існують застереження при лікуванні хвороби?
– Звичайно. Категорично заборонено займатися самолікуванням чи виконувати поради людей без відповідного досвіду й освіти. Крім того, фізичні навантаження при лікуванні синдрому грушоподібного м’яза повинні бути помірними. Найкраще, якщо вправи будуть проводитися під контролем фахівця. В іншому випадку можливе погіршення стану пацієнта.
Основною метою вправ, що призначаються при цьому синдромі, є розслаблення грушоподібного м’яза. Можливо, після першого виконання призначених вправ хворий відчує дискомфорт і навіть біль, проте незабаром усе-таки побачить позитивні результати.
– А чи існують «домашні» засоби й методи для зняття больових відчуттів?
– За моїми спостереженнями, народні засоби для розтирання справді мають високу ефективність. Серед таких – настоянка з мухоморів, із кінського каштана, мазь із хрону тощо.
Щоб зняти спазм у домашніх умовах, потрібно зробити ось що: сісти на край стільця, хвору ногу покласти на здорову вище коліна, після цього, опираючись руками на хвору ногу, потрібно поступово нахилятись вперед. Ця вправа призводить до розтягнення грушовидного м’язу, що зменшує компресію нерва та послаблює біль. Але зауважте: це спосіб лише для тимчасової допомоги. Хворий послабив біль – і повинен якнайшвидше звернутися до фахівця.
– Якщо людина вже мала проблеми із грушоподібним м’язом, можна запобігти повторній їх появі?
– Авжеж. Особливо корисно профілактику синдрому грушоподібної ділянки проводити людям із захворюваннями хребта. Серед методів профілактики – не лише фізичні вправи, а уникнення переохолоджень та перенапружень під час фізичної праці. Уникнути больових відчуттів допоможе велярна розминка ніг людям, які тривалий час займають одну й ту ж позу.
А для стовідсоткової впевненості у своїй безпеці раджу не лінуватися й таки звертатися до вашого сімейного лікаря та проходити профілактичну перевірку хоча б раз у кілька років. Може, хто з читачів має запитання, то може до мене телефонувати за номерами: (097) 248 56 99, (099) 739 93 37. Але відповісти зможу лише по завершенні робочого дня, тобто з 19.00 до 21.00.
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
