Життя

У цій багатодітній родині малеча майже не хворіє 

У цій багатодітній родині малеча майже не хворіє 

Увесь секрет у тому, що мама 12 діток кожного дня варить каші і замість хліба пече коржики.

Чудову родину отця Василя Яремчука, яка мешкає в місті Тисмениця, що в Івано-Франківській області, знає чимало людей. Ще б пак! На богослужіння, які проводить священник, збираються багато вірян. А його дружині нещодавно присвоїли почесне звання «Мати-героїня» – подружжя виховує 12 діточок, — йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

– Ми познайомилися в рідному селі Гута, – розповідає пані Галина. – Василь старший від мене на шість років. На той час вже відслужив в армії і навчався в дяківській школі. Почали зустрічатися, і я все більше переконувалася, що він – моя доля. Красивий, розумний, добрий – про позитивні риси чоловіка можна розповідати багато! Він три роки чекав, поки я «підросту», і, коли мені виповнилося 18 з половиною, ми вирішили одружитися.

Через рік після весілля народилася Павлинка – чудова донечка, яка згодом стане фармацевткою. Опісля – син Іван, який нині навчається в Прикарпатському університеті.

– Синочок має талант до роботи з технікою, – розповідає мама. – Залюбки ремонтує побутову техніку, мобільні телефони та інші ґаджети. Марічка охоче вивчає іноземні мови, а ось Василько, навпаки, – віддає перевагу точним наукам і красиво грає на скрипці. Музику любить і Галинка – вона грає на бандурі і любить точні науки. На цьому інструменті музикує і її менша сестричка, Василинка. А ось Степан полюбляє акордеон, Йосип хоче стати гітаристом. Ілля та Вікторія у вільний час залюбки малюють.

Найменшенькій дитині Яремчуків – донечці Анні – трішки більше від року. Тому рідні називають її ніжно – наша принцеса. Чоловік і дружина кажуть, що 12 дітей вони не планували – їх подружжю подарував Господь.

– Мене часто запитують, чи мені не важко зі стількома дітьми, – каже пані Галина. – Річ у тім, що діти залюбки допомагають мені. Старші дивляться за меншими. Вечори усі ми проводимо у спільних розмовах. Чоловік щось цікаве розповідає, пояснює, а діти залюбки слухають, і потім спільно це обговорюємо. Ввечері ми усі разом стаємо на молитву, і це також зміцнює нашу сім’ю.

Харчування родини просте – тут полюбляють здорову їжу. Відтак кожного дня в меню є каша – рисова, пшоняна, ячна, гречана, пшенична чи якась інша. Також суп або борщ, салати з овочів. Варена курятина, свинина чи телятина.

– І, звісно, свіжі фрукти, мед, сухофрукти, горішки, – каже господиня. – Замість хліба випікаю коржики з цільнозернового борошна і льону, які є і смачними, і ситними, і дуже корисними. Часто варю компоти, закриваємо натуральні соки. Загалом, слідкуємо за тим, аби харчування було корисним. Відтак намагаємось давати якомога менше смаженого, копченого, магазинних солодощів. На неділю або на свято в нашій родині частенько є вареники або пельмені. Їх ми з доньками ліпимо чимало – понад 200 штук. Вважаю, що великою мірою саме завдяки натуральному харчуванню діти майже не хворіють.

Багатодітна сім’я має і господарство – невеликий город, де вирощують овочі, зелень, ягідні кущики. Також є кури, шість кізочок і собачка. Кіз, до речі, доїть глава сім’ї.

– Я кожного дня дякую Богу за красуню-дружину і наших діток, – каже він. – Бо ж наші діти – це Боже благословення.

Ксенія Фірковська

БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ! 

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: діти, івано-франківськ, батьки
В тему