Олена рано втратила маму: жінка померла через цироз печінки. А з татом жити – це ні належної ласки, ні смачних обідів.
Утім доля пошкодувала сирітку – послала мачуху, яка стала для дівчини справді близькою людиною, — йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».
Ліда, так звати маму-мачуху, турбувалася про Оленине навчання (дівчина здобувала фах педагога). Потім заміж віддавала. Тішилася народженню двох хай і не рідних, але таких дорогих онуків.
А потім у родину стали приходити одна біда за другою.
На шостому місяці зробила аборт
– Ми з чоловіком тішилися синами, але дуже хотіли донечку, – розповідає Олена Білоущенко з міста Корсуня-Шевченківського Черкаської області. – Тому, коли після 30-ти я завагітніла й УЗІ показало дівчинку, стали з нетерпінням чекати появи третьої дитини.
Проте на 23-му тижні вагітності лікарі під час чергового ультразвукового обстеження виявили у плоду настільки серйозні патології на обличчі, що настійливо рекомендували Олені зробити аборт.
– Для всієї нашої сім’ї важко було наважитися на такий крок, – підтверджує мама-мачуха Лідія. – Але ми послухали медиків.
– Після операції мені навіть не показали дитинки, – пригадує Олена. – Мабуть, не хотіли додатково травмувати…
Після цього подружжя Білоущенків повернулося до звичного життя. Сергій зайнявся будівельними роботами. Олена вчителювала у школі міста. Сини здобували середню освіту.
Операція мала зайняти пів години, але…
– У 36 років я завагітніла вдруге. Відразу сказала лікарям про патологію, яку діагностували за попередньої вагітності, – продовжує Олена. – На жаль, і цього разу ситуація повторилася: УЗД показало, що в нас буде дівчинка, але в неї теж патологія на обличчі – розсічені губа та піднебіння.
– Проте медики, – додає Сергій Білоущенко, – вже не наполягали на аборті. Сказали: переривати вагітність чи ні – рішення за нами.
Подружжя вирішило покластися на волю Божу і народжувати дитинку, попри патологію.
Перших пів року Софійка (так Білоущенки назвали доньку) розвивалася, як цілком здорова дитина. Реагувала на звуки, тримала голівку. От тільки через розсічені губу та піднебіння молоко із соски під час смоктання частково виливалося на личко. Тож, аби дитина не страждала від цього, батьки зважилися на операцію.
– Лікарі сказали, що хірургічне втручання не є складним: зшити розсічені частини обличчя займе хвилин 20 – 30-ть, – пригадує тато Сергій. – Але дитину нам привезли з операційної десь через дві з половиною чи три години.
Після наркозу дитина відходила дуже тяжко, пригадує бабуся Ліда:
– Вона була в’яленька, ні на що не реагувала – ніби напівсонна. Ми допитувалися в медиків, що ж то таке, а вони заспокоювали: «Наслідки анестезії. Згодом мине». І ми вірили: все буде добре
У 8 років вимовляє тільки «ляля» й «ам»
Час минав. Анестезія вже давно мала б вийти з організму дитини. Утім Софійку було не впізнати. Дитина не сідала, не повзала, не спиналася на ніжки. Не брала в кулачок і не тягнула до рота предметів, як це роблять усі діти.
– Ми постійно возили доньку на консультації до фахівців не лише нашого міста, а й Черкас, навіть Києва, – провадить мама Олена. – Софійку оглядали, брали всілякі аналізи. Не виявляли ні ДЦП, ні аутизму. «То чому ж моя дитина не розвивається так, як треба?» – допитувалася я. На що чула стандарту відповідь: «Причин відхилення ми не бачимо. Чекайте».
Проте чекати батькам було несила. Попри відсутність діагнозу, вони возили хвору доньку на курси реабілітації у Трускавець. Займалися у приватних клініках Києва. І незважаючи на чималі фінансові витрати, нарешті почали отримувати результат.
– Завдяки щоденним фізичним вправам Софійка навчилася стояти. Потім, тримаючись за руку, взялася ходити, – розповідає тато Сергій. – Постійно дитину не навозишся до спеціалістів, тому я переймав їхній досвід і сам роблю дитині необхідні масажі, зарядку.
Паралельно з фізичною реабілітацією Софійка потребувала й занять для розумового розвитку. Тому за порадою лікарів батьки купили їй великі різнокольорові книги, музичну абетку. Вони щодня читають їй казки. Повторюють букви. Софійка уважно слухає. От тільки повторити за батьками букви чи тим паче склади дитина досі не може. Хоча їй уже вісім років. Єдине, що вимовляє, – «ляля» і «ам».
– Дуже тяжко бачити, скільки любові й уваги вкладають батьки у Софійку, а дитина все одно не може надолужити того, що вміють її ровесники, – розповідає хресна мама Софійки Ірина Панасюк, яка разом із Оленою працює вчителькою та має 8-річного сина. – Аби заробляти гроші на прожиття та лікування дочки, Олена із Сергієм навіть на роботу ходять по черзі: щоб хтось один був поруч із дитиною.
Помилка лікарів? Розплата за гріх? Чи гени?
Провідні українські лікарі, дізнавшись історію сім’ї Білоущенків, кажуть: щоб призначити ефективне лікування, необхідно знати першопричину такого стану дитини.
– Я думаю, Софійці під час операції ввели завелику дозу анестезії. Бо ж казали, що триватиме операція пів години, затягнулася вона майже на три години. Можливо, другий раз вкололи наркоз, і він подіяв на роботу головного мозку, – припускає тато Сергій.
– А я думаю, це моя розплата за те, що погодилася на аборт ще й на шостому місяці вагітності, – з гіркотою в голосі каже мама Олена. Мовляв, розсічені губа та піднебіння – це не така вже й велика вада, щоб убивати дитину.
Однак фахівці мають іншу точку зору. Вони дослідили, що в Сергія Білоущенка є брат, у якого в 1993-му дитина теж народилася з аналогічною патологією обличчя, теж погано розвивалася і вже навіть, на жаль, померла. Тож замість звинувачувати лікарів (які нібито неправильно зробили анестезію чи безпідставно наполягли на перериванні вагітності), спеціалісти рекомендують провести генетичне дослідження хромосом 8-річної Софійки.
«Але ж у нас є двоє старших синів. І вони цілком здорові», – апелюють на це Білоущенки. Утім і на таку ситуацію лікарі мають пояснення: існують такі генетичні захворювання, носіями яких є особи чоловічої статі, а хворіють на них лише нащадки жіночої статі. Причому патологія може проявлятися не відразу на дітях, а навіть через покоління – тобто на внуках та правнуках.
Чи справді є таке захворювання у родині Білоущенків? Це ще належить дослідити.
Ніна Грицюк
БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ» В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!
Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.
