Життя

Чому навіть у період карантину стаються масові зараження коронавірусом?

Чому навіть у період карантину стаються масові зараження коронавірусом?

Днями на Київщині сталася надзвичайна подія. У місті Вишневому, в гуртожитку, де мешкають 300 людей, 80 мешканців (у тому числі 16 дітей) захворіли на COVID-19.

Жителі обурені. Адже після смерті однієї із сусідок комендант гуртожитку нічого не повідомив про те, що в жінки лабораторно підтвердили коронавірус і тому опечатали її кімнату, йдеться у публікації в газеті «Твій вибір».

Втім проблема не лише у хворій жінці (яка могла й не знати про свою недугу). І не тільки в комендантові, який на дзвінки стурбованих мешканців запевняв, нібито в гуртожитку все гаразд. Проблема насамперед – у самих мешканцях. Вони, як і більшість українців, думають, що COVID-19 – це щось далеке, про що розповідають у телевізорі та на сторінках газет, але не та загроза, яка чатує на кожному кроці. І, якби мешканці гуртожитку дотримувалися основних правил безпеки під час карантину, вони б могли й не заразитися.

Та й самі жителі гуртожитку із Вишневого зізналися: не знали про хворобу сусідки, тому всі між собою спілкувалися. От вам і перша помилка – контакт. Її, до речі, припускаються всюди. І в США, де після святкового обіду родина з 11 дорослих дітей і двох їхніх батьків заразилася COVID-19 і, як наслідок, – померли мати та її троє старших дітей (їм по 50 – 56 років). Такої ж помилки припустилася родина у Британії, яка прийшла на похорон тітки, і після поховальної церемонії коронавірус виявили аж у 17 членів родини.

Тому що більше ви любите своїх рідних, то менше маєте з ними контактувати. Тим паче, сьогодні є телефон, скайп та інші засоби дистанційного спілкування.

Друга помилка, якої припустилися мешканці гуртожитку, – контакт із поверхнями, до яких торкалася хвора сусідка. Оскільки будинок 9-поверховий, то заражена жінка могла братися руками за кнопки ліфта, ручки загальних дверей. Тож, аби зменшити ризик зараження, варто було братися за всі ці поверхні паперовими серветками, які відразу ж викидати.

Навіть після контакту із зараженою поверхнею жителі гуртожитку мали б одразу обробити руки: чи ретельно вимити, чи скористатися антисептиком, аби потім, безконтрольно торкаючись своїх носа, рота, очей, не занести коронавірусу на слизові поверхні, де COVID-19 починає активно розмножуватися.

А якби жителі гуртожитку носили маски й окуляри, то б навіть зараженою поверхнею долонь не торкалися б носа, рота й очей, оскільки ті були б затулені.

Результат такої безпечності – майже сотня заражених, серед яких 6-місячний малюк, і 230 людей у повній ізоляції, які не можуть вийти навіть до магазину.

Аби й ви, читачі, не припускалися найбільш поширених під час карантину помилок, ми зібрали актуальні поради українських лікарів. Отож…

 

Як не підчепити COVID-19 із поверхонь

«Хоча активність вірусу, який спричиняє хворобу COVID-19, знижується вже за три години після потрапляння на ту чи іншу поверхню, проте збудник може залишатися «живим» на поверхнях до 5 днів, – зазначив лікар-анестезіолог, експерт Міністерства охорони здоров’я Сергій Дубров. – Найменше коронавірус затримується на алюмінієвих поверхнях (від двох до восьми годин) і латексних рукавичках (до восьми годин).

На картоні вірус лишається активним до однієї доби, на нержавіючій сталі (металеві ручки, ключі, виделки) – дві-три доби, на пластмасі і целофанових кульках – три доби, на обробленій деревині – до чотирьох діб. Іще довше (до п’яти діб) вірус лишається активним на скляних, керамічних поверхнях і папері».

Ось чому так важливо регулярно дезінфікувати ручки дверей, мобільні телефони, ключі, які ми постійно беремо на вулиці, приносимо додому, знову беремо, а потім тими ж руками торкаємося обличчя.

 

Наскільки ефективно захищають гумові рукавички

Мабуть, ви також спостерігаєте, як люди (особливо аптекарі та продавці) одягають гумові рукавички, аби шкірою долонь не контактувати із грішми та поверхнями товару. Але потім, не контролюючи своїх жестів, люди торкаються цими ж рукавичками свого обличчя. Або ще одна помилка: зняли одну рукавичку, а потім чистою рукою знімають із пальців другу рукавичку, таким чином торкаючись до потенційно зараженої гумової поверхні.

Із цього приводу Сергій Дубров радить: знімати рукавички треба, відразу вивертаючи їх. Після цього їх варто помістити в кульок, у який ви збираєте використані засоби захисту (маски, паперові серветки тощо), зав’язати його й викинути до смітника.

Після всіх цих маніпуляцій, радить лікар, обов’язково продезінфікуйте руки милом чи антисептиком.

 

Не торкайтеся зовнішнього боку маски!

Серед поширених помилок, яких припускаються українці, – неправильне використання маски. Її надягають, не прикриваючи носа («бо ж дихати важко») або взагалі носять на підборідді.

Сергій Дубров на це зауважує: маска повинна максимально щільно прилягати до шкіри обличчя. Для цього потрібно навіть притиснути зажим на носовій частині маски, щоб таким чином ліпше її зафіксувати. Бо в інакшому випадку маска не забезпечить належного захисту.

Під час носіння люди часто поправляють маску, торкаючись до її зовнішньої поверхні, котра якраз найбільше забруднена. Тож, якщо таке стається, відразу обробіть руки антисептиком.

Вийшовши з магазину чи аптеки, українці  лапають чистою рукою маску за її зовнішню поверхню, зминають у кулаку й ховають до кишені для подальшого використання. Це груба помилка!

«Правильно знімати маску треба за гумку на вухах. Після цього маску згорніть зовнішнім (зараженим) боком усередину та помістіть пакет для аналогічних відходів, згодом викинувши його у смітник», – радить лікар.

Одноразові маски треба змінювати через кожні дві-чотири години носіння у громадському місці. Багаторазову ж – прати чи прасувати після кожного використання.

 

Чи врятують окуляри?

На відміну від вірусу «звичайного грипу», який проникає в організм через рот на ніс, COVID-19 може заразити навіть через слизові поверхні очей. Ось чому особи, які контактують із хворими на коронавірус, носять окуляри.

Та чи можуть звичайні або сонцезахисні окуляри вберегти від COVID-19?

Лікар-офтальмолог, експерт МОЗ Любов Денисюк вважає: окуляри не можуть убезпечити від зараження, але вони захищають слизові оболонки очей від наших рук.

«Вони створюють своєрідний бар’єр, який дозволяє менше торкатися обличчя. Таким чином, надягаючи окуляри на вулицю, ми мінімізуємо можливість доторкнутися до очей брудними руками», – пояснює офтальмолог.

 

Принесли з вулиці – дезінфікуйте

Навіть перебування вдома може загрожувати зараженням, якщо правильно не обробити предметів та речей, які потрапили до нас із «зовнішнього світу», – одягу, взуття, ліків, продуктів.

«Знімати куртку, пальто, штани треба максимально обережно, щоб нічого не струсити. Зберігати їх ліпше окремо від іншого одягу, бажано – в чохлах. Після перевдягання треба вимити руки з милом та в чистих гумових рукавичках провести дезінфекцію дверних ручок, ключів, гаманця, сумки, телефону (тобто всіх предметів, які ви брали брудними руками на вулиці, в магазині, в аптеці), – пояснює Сергій Дубров. – Обробити антисептиком варто також взуття, а водою з хлоркою – регулярно мити місце, де стоїть взуття з вулиці.

Вкрай важливо знезаражувати продукти і предмети, принесені із «зовнішнього світу». Пластикові, скляні пляшки, герметично закриті товари можна вимити з милом під проточкою водою чи обробити антисептиком. Овочі та фрукти експерти радять залишати на 15 – 30 хвилин у содово-соляному розчині. Картонні упаковки варто обприскати антисептиком. Предмети, які неможливо дезінфікувати, краще вийняти з потенційно зараженої упаковки (не торкаючись їх брудними руками), упаковку викинути, вимити після цього руки і помістити покупку в чисту упаковку.

 

Подбайте за правильний раціон

Епідеміологи вважають, що на COVID-19 перехворіють до 70% населення планети впродовж двох наступних років. А карантин було введено лише для того, аби важкі хворі потрапили до лікарні не в один і той же період (бо в медзакладах немає стільки ліжок, апаратури та фахівців), а поетапно.

Тож, розуміючи, що коронавірус рано чи пізно може прийти й до нас, важливо подбати про те, аби ми перехворіли в легкій формі, яка не буде загрожувати нашому життю і не потребуватиме госпіталізації.

Для зміцнення імунітету лікар Сергій Дубров радить споживати щодня побільше овочів та фруктів, на період пандемії коронавірусної інфекції відмовитись від м’яса та риби, які не пройшли термічної обробки. А ще нагадує про необхідність щодня випивати півтора-два літри чистої питної води кімнатної температури.

До слова, алкоголь і часник, якими від COVID-19 рекомендував лікуватися білоруський президент Олександр Лукашенко, не дадуть бажаного результату. Горілка, приміром, тільки послаблює захисні функції організму. А часник, хоч і володіє протимікробними властивостями, втім його здатність знищити коронавірус не підтверджена.

Оксана Бубенщикова

 БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

Друзі! Підписуйтесь на наш канал в Telegram та сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: Україна, коронавірус, медицина
В тему

Останні матеріали