Життя

Карантин по-німецьки: порожні магазини, вп’ятеро дорожчі маски, а за вихід на вулицю – штраф 25 тисяч євро

Карантин по-німецьки: порожні магазини, вп’ятеро дорожчі маски, а за вихід на вулицю – штраф 25 тисяч євро

Мікроскопічний вірус посадив на карантин майже пів планети. А найпотужніші держави світу не можуть зупинити його поширення. Що вже казати про Україну, в якої нема ні сильної економіки, ні фінансових запасів, ні забезпеченої медицини.

Та чи все так погано в Україні? Порівняймо нашу ситуацію з умовами карантину у, приміром, Німеччині, де зафіксовано майже 130 тисяч хворих на коронавірус і майже чотири тисячі людей уже стали жертвами COVID-19. А для цього скористаємося розповідями українців, які вже не перший рік проживають у цій заможній країні.

Серед порушників – переважно емігранти й молодь

Уродженка Чернігівщини Вікторія Мастеровенко мешкає неподалік Франкфурта-на-Майні. Розповідає, із запровадженням карантину  в них, як і в Україні, зачинені освітні заклади, заборонено заходити на дитячі та спортивні майданчики. Проте жителям міста Ланген, де проживає Вікторія, залишили альтернативу для прогулянок – ліси та поля за містом. Там дозволено вигулювати собак, кататися на велосипедах, просто проводити час. Головне – не наближатися одне до одного ближче, ніж на два метри, а збиратися компанією не більше від двох-трьох осіб.

Українка Ірина Зановська, котра 25 років проживає в Баварії, додає: спочатку гуляти дозволялося парками та берегами водойм, однак там постійно збиралася молодь, розважалася, активно контактувала. Тож владі довелося накласти табу і на ці рекреаційні зони.

Щодо виходу з дому, то в різних регіонах ситуація не однакова. Десь людям дозволяється виходити на вулицю за умови наявності маски (хоча до введення штрафу багато хто порушував цю вимогу). А десь, як-от у Мюнхені, за вихід на вулицю без нагальної потреби карають штрафом до 25 тисяч євро (що еквівалентне 740 тисячам гривень!).

– Загалом німці – законослухняні громадяни. Якщо виявляють порушників, то це переважно емігранти чи біженці, – каже Вікторія. – Проте під час карантину типовими були ситуації, що влада вимагає носити маски, а їх ніде купити. Те саме – з рукавичками.

– На відміну від українців, які для економії самі собі роблять захисні маски з марлі, бинта, тканини, німці взагалі не вміють шити і поняття не мають, як можна власноруч зробити, приміром, ватно-марлеву пов’язку. Тому для виходу на вулицю вони в інтернеті купували маски по 10 – 15 євро (300 – 450 гривень) за штуку, – розповіла Ірина.

З антисептиком у німців аналогічні проблеми, як в українців: його або немає, або є у спекулянтів за ціною, у п’ять разів вищою.

А з продуктами було ще гірше, ніж у нас. Німці, як і українці, піддалися паніці та кинулися до магазинів скуповувати крупи, макарони, туалетний папір. Утім в Україні, на відміну від Німеччини, полички не стояли порожніми, а товар швидко підвозився.

 

Збитки бізнесу, підпільна робота і «стукачі»

Так само, як українці, німці теж проблемно поверталися з-за кордону додому. Втім, якщо нашим громадянам держава організовувала літаки і сприяла з перетином кордону, то громадяни Німеччини самі мали вирішувати проблему з переїздом чи перельотом і витрачати на це власні кошти.

Як і в Україні, в Німеччині теж розуміють: економічного падіння не минути, а люди, котрі лишилися без роботи, хвилюються за колосальні фінансові втрати.

– Я маю салон краси. За оренду приміщення плачу по 800 євро на місяць. За оренду власного житла – ще 900 євро. Якщо карантин затягнеться до червня (а про це всі активно говорять), я зазнаю чималих збитків, – зізналася Ірина.

І таких, як вона, – дуже багато. За останніми даними, в Німеччині схвалено один мільйон (!) заяв на надання разової допомоги дрібним підприємцям, самозайнятим громадянам і невеликим підприємствам. За урядовою програмою, ці юридичні особи зможуть отримати від 5 до 15 тисяч євро допомоги. Втім за 25 років життя в Німеччині Ірина навчилася тверезо оцінювати ситуацію:

– Я добре знаю німців. Частину заяв вони «загублять», іще частину відкладуть на невизначений термін. Тому особисто я розраховую лише на власні сили, – каже жінка. – Мені вже не раз телефонували клієнтки, просили приїхати до них додому, зробити манікюр. Але поки я відмовляю. По-перше, боюся заразитися від замовниці. По-друге, в Німеччині дуже багато «стукачів». Деякі мої колеги, які теж мають салони краси, поїхали на виклик до клієнтки, виконали замовлення, і ця ж клієнтка потім подзвонила в поліцію, розповіла про порушення правил карантину – і майстер мусила заплатити 25 тисяч євро штрафу.

 

Не вистачає лікарів, а хворі заражаються повторно

Та й із медициною в Німеччині, як показала пандемія, не все ідеально.

– У країні експрес-тестів немає стільки, скільки людей мають симптоми коронавірусу, – зауважує Ірина Зановська. – Моя дочка, наприклад, працює помічником лікаря, відтак належить до групи ризику. Та коли в неї почалися явні ознаки коронавірусу: першіння в горлі, легке покашлювання, загальна слабкість – дочці не провели експрес-тесту, бо… його просто не було в наявності. Навіть елементарного – препаратів і схеми лікування – не виписали: просто відправили на лікарняний. А ще одна знайома, яка працює в Будинку для літніх людей, розповіла: щоб відпрацювати цілу зміну, отримала аж одну одноразову маску і жодної пари рукавичок.

Хірург Тарас Бережанський із Івано-Франківська, який працює в Мюнхені, теж зізнається: в Німеччині і раніше не вистачало лікарів, а під час пандемії – і поготів. Тому для боротьби з коронавірусом залучають лікарів різних спеціальностей. Аби зменшити їхнє навантаження, в медзакладах довелося скасовувати планові операції, приймати лише тих пацієнтів, які потребують невідкладної допомоги, а також онкохворих. Утім навіть за такої економії не вистачає належних засобів захисту для всіх лікарів.

– Спеціальні медичні костюми отримують лише фахівці, які працюють із активними хворими. Я ж як хірург беру мазки в осіб із підозрою на коронавірус. Для того вдягаю респіратор, шапочку, окуляри, хірургічний халат, подвійні рукавиці, бахіли. Після процедури проводжу дезінфекцію всіх цих речей. А коли оперую чи ходжу коридорами лікарні, то ношу лише маску, – розповів Тарас Бережанський. – Щоби ніхто з вулиці не зайшов до приміщення лікарні і не приніс вірусу, перед входом до медичного закладу стоїть намет із охороною.

Як бачимо, брак лікарів і недостатня кількість засобів захисту – проблема не лише українська. А от чого в нас нема, на відміну від Німеччини, так це обладнання й коштів на лікування.

– Кожен громадянин Німеччини зобов’язаний щомісяця частину своїх доходів перераховувати на медичну страховку. Натомість він не боїться, що, коли захворіє, не матиме коштів на лікування. Тому в німців прийнято за найменших симптомів хвороби звертатися до спеціалістів, – пояснює Тарас Бережанський. – Через потужне фінансування медицини лікарні Німеччини дуже добре оснащені.

Для порівняння, в Італії в пік захворюваності було всього сім тисяч апаратів штучної вентиляції легенів, а в Німеччині – 35 тисяч. Як результат у нас смертність від коронавірусу – лише 0,1 відсотка, а в Італії – 10 відсотків. А завдяки злагодженій роботі Німеччина взяла ситуацію під контроль і вже потрохи виходитиме із жорсткого карантину.

Що ж до України, то Тарас Бережанський, знаючи реальний стан медицини, каже: ситуація в Україні не зовсім така, як розповідають на офіційному рівні. Адже хворі, не маючи грошей, уникають витрат на лікування або через боязнь не звертаються до медиків. Відтак іще більше розносять коронавірус та заражають десятки, якщо не сотні нових людей.

Окрім цього, лікар наголошує на непередбачуваній поведінці COVID-19. Адже вона відрізняється від, приміром, кору, краснухи, вітрянки.

– Ми вже стикнулися із ситуацією, що людина перехворіла на коронавірус, а через трохи повторно заразилася. Це викликано двома факторами: мутацією вірусів, а також відсутністю колективного імунітету (коли здоровий не може убезпечитися від контакту з хворими), – з досвіду знає Тарас Бережанський. – Тому колегам-лікарям раджу для самозахисту користуватися подвійними рукавицями, респіраторами, постійно мати при собі антисептик і мінімізувати контакти з рідними, особливо дітьми та батьками. А українців прошу: аби не допустити критичної ситуації – залишайтеся вдома. Карантин треба перетерпіти, бо він цього залежить, чи залишитеся ви живими та здоровими.

Ніна Грицюк

 БІЛЬШЕ ВРАЖАЮЧИХ ТА ДУШЕВНИХ ЖИТТЄВИХ ІСТОРІЙ ЧИТАЙТЕ В ГРУПІ «ЖИТТЄВІ ДРАМИ»  В FACEBOOK! ЩОБ ПІДПИСАТИСЯ НА НЕЇ — НАТИСНІТЬ ТУТ!

 

Друзі! Підписуйтесь на нашу сторінку Фейсбук і будьте завжди в курсі останніх новин.

Читайте також
Все про: Світ, коронавірус, карантин, німеччина
В тему